В. Прояви з боку травної системи

Б. Прояви з боку серцево-судинної системи

Судомні прояви та гіперкінези

Ще однією стороною хронічного, застійного напруження м'язів є підвищена збудливість нервово-м'язового апарату («нервово-м'язова гіпертензія» за Е. Джекобсон) і як наслідок - підвищена готовність м'язів до скорочення. Звідси і м'язові посмикування (тіки), що з'являються в моменти душевного хвилювання, і хворобливі судоми м'язів.

а) Стрибки артеріального тиску (зазвичай його підвищення, рідше зниження), переважно проявляються в коливаннях тиску систолічного (і зміні пульсової амплітуди тиску). І підвищення, і зниження артеріального тиску звичайно викликають головний біль; високий тиск часто супроводжується надто швидким серцебиттям, жаром чи ознобом, низький тиск - слабкістю, запамороченням.

б) Серцебиття або проблеми в роботі серця, змушують людину болісно, з тривожним очікуванням вслухатися у свій сердечний ритм: то серце «шалено калатає, наче зараз з грудей вискочить», то «завмирає, ось-ось зовсім зупиниться» (останнє часто супроводжується нападами страху). Нерідко подібне виникає в нічний час, супроводжуючи раптові пробудження.

У багатьох випадках психогенні порушення ритму серця стають результатом «спливання» підсвідомого матеріалу, який витісняється пильною «цензурою». Так як подібна негативна підсвідома інформація не усвідомлюється (будь то під час «перегляду» сновидіння або ж у стані бадьорості), то залишається тільки доступне для усвідомлення тілесне відображення емоцій - зміна серцевого ритму. Відповідно на свідомому рівні спалах тривоги чи гніву видається безпричинним, звідси і тяжке їх переживання (інтуїтивне розуміння «іншого плану» або «подвійного дна» подібних емоційних станів). Крім фізіологічного механізму подібних аритмій (як відомо, серцевий ритм чуйно відображає емоційний стан людини), можна згадати ще й психологічний регресивний механізм, завдяки якому вони набувають непропорційного, завищеного суб'єктивного значення. Це глибока регресія до періоду внутрішньоутробного розвитку, коли розвивається маленька людина, яка крім биття власного серця, буквально всім тілом сприймає серцебиття й материнського організму. Для неї це фізіологічний «індикатор» емоційного стану матері, цілком значним є і її власний стан: відчуваючи биття серця матері, дитина хвилюється разом з нею, разом з нею радіє і страждає (Krens I., 1999).

а) Порушення апетиту - від повної відрази до їжі (епізоди депресії) до нападів «вовчого» голоду. (Зазвичай пацієнт розповідає, що для того,щоб заспокоїтися в емоційній ситуації, йому необхідно «заїсти свій стрес».). Тут діють як фізіологічний механізм, пов'язаний з депресивними розладами,так і власне психологічний, регресивний механізм - аналогія з грудним згодовуванням, коли дитина в стані дискомфорту або відмовляється від грудей, або, навпаки, шукає материнські груди і заспокоюється. Для немовляти годування - це не лише задоволення фізіологічної потреби в їжі, але і спосіб отримання позитивних емоцій, і канал близької тілесної комунікації з матір'ю.

Нерідким наслідком регулярного - точніше, звичного - «стресового» підвищення апетиту стає психосоматичне ожиріння. Воно відображає прагнення людини за допомогою задоволення від прийому їжі заповнити дефіцит позитивних емоцій) і тим самим приглушити внутрішню напруженість (або синдром дефіциту задоволеності).

б) Порушення ковтання, часто супроводжується відчуттям «грудки в горлі» (м'язові спазми в області глотки, чи стравоходу). Подібний функціональний розлад (психогенна дисфагія) зазвичай заважає ковтанню переважно твердої їжі. Підсвідомо з порушенням ковтання зазвичай пов'язаний страх вдавитися їжею. Регресійний механізм - проблеми, що виникали в грудному віці у зв'язку з переведенням дитини на щільну їжу.

в) Напади психогенної нудоти (рідше - блювання), виникають безпосередньо в стресовій ситуації або ж напередодні («в передчутті») емоційно насичених подій, небажаних зустрічей, пов'язаних з неприязними відносинами («мене від нього нудить»). Частіше зустрічається у дітей та підлітків - наприклад, у дитини, яка не хоче йти на уроки, де піддається тиску (або приниженню) з боку вчителя, виникають напади блювання під час ранкових зборів у школу (при уявному представленні травмуючої ситуації). Психогенна блювота зустрічається переважно в юнацькому віці у зв'язку з невдоволенням власною зовнішністю і нав'язливим бажанням схуднути.

Дата добавления: 2014-01-11