Припинення діяльності підприємства

Обмеження підприємництва.

Згідно з чинним законодавством обмеження у здійсненні підприємницької діяльності стосуються тих її видів, що пов’язані з наступними діями:

1. Виготовлення та розповсюдження наркотичних засобів та психотропних речовин;

2. Виготовлення і реалізація військової зброї, боєприпасів та вибухових речовин;

3. Видобування бурштину;

4. Охорона окремих особливо важливих об’єктів державної власності;

5. Розробка, випробування, виробництво та експлуатація ракет-носіїв.

Ці види діяльності можуть здійснюватися лише державними підприємствами та організаціями.

Водночас уряд встановлює перелік видів діяльності якими можна займатися лише за ліцензіями. Згідно з чинними законодавством ліцензуванню підлягають ті види діяльності, які безпосередньо впливають на здоров’я людини, навколишнє середовище та безпеку держави.

Ліцензуванню підлягають наступні види діяльності:

1. Розвідка та експлуатація покладів корисних копалин;

2. Виробництво, ремонт та реалізація мисливської, спортивної, холодної, пневматичної зброї та боєприпасів;

3. Виготовлення і реалізація лікарських засобів та особливо шкідливих хімічних речовин;

4. Виготовлення та реалізація пива, алкогольних напоїв, етилового, коньячного і плодового спиртів;

5. Виготовлення тютюнових виробів;

6. Медицинська, ветеринарна та юридична практика;

7. Створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор;

8. Міжнародні перевезення всіма видами транспорту;

9. Надання послуг для отримання освіти з одержанням спеціального документу державного зразка. Та інші.

Всього ліцензуванню підлягає 31 вид діяльності, які за часом змінюються та доповнюються.

Ліцензію на здійснення підприємницької діяльності видає Кабінет Міністрів, або уповноважений ними орган на протязі 30 днів з одержання заяви, та відповідних документів.

Припинення діяльності підприємства відбувається шляхом ліквідації або реорганізації. Реорганізація підприємства проходить через злиття, поглинання, виділення із підприємства одного та більше нових, перетворення одного підприємства в інше.

Ініціатором ліквідації можуть бути:

- власник;

- закінчення терміну діяльності, на який створювалось підприємство;

- досягнення цілі, поставленої при створення підприємства;

- рішення суду, арбітражного суду;

- визнання банкрутом;

- контролюючі органи при систематичних грубих порушеннях діючого законодавства;

- ініціатива банку при плато неспроможності.

Ліквідація підприємства може здійснюватись добровільно або примусово ліквідаційною комісією.

Обов’язки ліквідаційної комісії наступні:

1. Вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства повідомлення про ліквідацію підприємства з вказанням порядку і терміну (не менше 2-х місяців) прийому претензій;

2. Оцінює майно;

3. Визначає дебіторів та кредиторів;

4. Проводить взаєморозрахунки з бюджетом та фондами;

5. Стягує дебіторську заборгованість та розраховується з кредиторами;

6. Сплачує борги третім особам;

7. Складає ліквідаційний баланс та передає його ініціатору ліквідації.

Майно та фінансові засоби після розрахунків з бюджетом, кредиторами, виплатою заробітної плати, розподіляються між засновниками підприємства у відповідності до засновницьких документів. Незадоволені претензії в зв’язку з відсутністю майна та грошей вважаються погашеними.

Ліквідація вважається закінченою, а підприємство припинившим діяльність з моменту внесення відповідного запису в реєстр державної реєстрації.

Дата добавления: 2014-01-11