Види ризиків

Тема 14. Ризик в діяльності підприємця.

В умовах ринкової економіки ризик — ключовий, найважливіший елемент підприємництва. Підприємець, що уміє вчасно ризикувати, найчастіше виявляється вознагражденным.

Ризиком прийнято вважати «дія наудачу в надії на щасливий випадок». Характерні риси ризику — невизначеність, несподіванка, непевність, припущення, що успіх прийде.

В умовах політичної й економічної нестійкості ступінь ризику значно зростає.

У сучасних кризових умовах економіки Росії проблема посилення ризиків досить актуальна. Це підтверджується даними про ріст збитковості підприємств промисловості за січень – жовтень 1996 і 1997 р.

Ризик — можливість виникнення несприятливих ситуацій у ході реалізації планів і виконання бюджетів підприємства.

У засобах масової інформації постійно рекламуються пропозиції дрібних і середніх фірм, що намагаються поправити своє фінансове становище за рахунок операцій на ринку, заснованих на фінансовій компетентності підприємців. Щоб перебороти наслідку ризику, потрібні не тільки кмітливість і досвід; але і достатня кількість фінансів. Фірми-консультанти, постачальники засобів виробництва, та й підрядчики, як правило, мають обмежені грошові ресурси компенсації ризику, тому високий ступінь ризику проекту змушує розроблювача шукати способи його зниження.

У підприємницькій діяльності важливо правильно розподілити ризики і між контрагентами. Відповідальним за ризик повинний стати той компаньйон проекту, що краще інших може розраховувати і контролювати ризики.

Розподіл ризику реалізується при розробці фінансового плану проекту і договірних документів.

Розподіл ризику між учасника мі проекту може бути якісним і кількісним. Кількісний розподіл ризику припускає використання концептуальної моделі, що базується на стандартних методах рішень, основою яких є дерево імовірностей і рішень, використовуване для встановлення їхньої послідовності.

Якісний розподіл ризику, передбачає прийняття ряду рішень учасниками проекту, спрямованих на збільшення або зменшення числа потенційних інвесторів, що залежить від частки ризику, що учасники хочуть покласти на інвестора. Однак це утрудняє розроблювачам проекту залучення досвідчених інвесторів. Учасники переговорів повинні виявляти максимум гнучкості в рішенні питання про діл ризику, що вони згодні прийняти на себе.

Основні види ризику: виробничий, комерційний, фінансовий (кредитний), інвестиційний і ринковий.

Виробничий ризик зв'язаний з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності.

Цей вид ризику найбільш чуттєвий до зміни намічених обсягу виробництва й обсягу реалізації продукції, планових матеріальних і трудових витрат, зміні цін, шлюбові, дефектності виробів і ін.

У сучасних умовах у Росії виробничий ризик великий, тому виробнича діяльність стала найбільш ризикової.

Складового виробничого ризику:

· ризик невиконання господарських договорів;

· ризик зміни кон'юнктури ринку, посилення конкуренції;

· ризик виникнення непередбачених витрат;

· ризик утрати майна підприємства.

Причиною невиконання; господарських договорів часто є неплатоспроможність партнерів. При цьому неплатоспроможність одного партнера негативно впливає на; усіх підприємців, задіяних у даному ланцюзі: відмовлення партнера від укладання договору після завершення переговорів; висновок договорів з неплатоспроможними партнерами; часткове невиконання партнером договірних зобов'язань і ін.

Однієї з основних причин зміни кон'юнктури ринку, посилення конкуренції може бути недосконала маркетингова політика. Неправильний вибір ринків збуту, неточна інформація про конкурентів, витік секретної інформації про конкурентів, витік секретної інформації, нарешті, несумлінність конкурентів недозволені методи, що використовують, — усе це може негативно відіб'ється на результатах діяльності підприємця.

У сучасних кризових умовах збільшення цін на ті або інші ресурси і послуги приводить до виникнення непередбачених витрат. Попередити цей вид ризику можна шляхом ретельного аналізу і прогнозування кон'юнктури на ринку ресурсів.

Основні причини, що впливають на ризик утрати майна підприємства, — різного роду стихійні лиха (землетрусу, повені, пожежі й ін.), аварійні ситуації на виробництві, а також розкрадання майна як працівниками підприємства, так і сторонніми особами. Уникнути цих втрат або максимально знизити їхній рівень можна шляхом страхування майна, а також установленням строгої майнової відповідальності, твердої охорони території підприємства.

Комерційний ризик виникає в процесі реалізації закуплених підприємцем товарів і в процесі надання послуг. У комерційній справі необхідно враховувати такі фактори, як невигідна зміна (підвищення) ціни закуповуваних засобів виробництва, зниження ціни, по якій реалізується продукція, утрата товару в процесі звертання, підвищення витрат звертання.

Фінансовий ризик може виникнути при здійсненні фінансового підприємництва або фінансових (грошових) угод. На фінансовий ризик поряд з факторами, характерними для інших видів підприємницького ризику, впливають і такі, як неплатоспроможність однієї зі сторін фінансової угоди, обмеження на валютно-грошові операції і т.п.

Причиною інвестиційного ризику може бути знецінювання инвестиционно-финансового портфеля, що складає з власних придбаних цінних паперів.

Ринковий ризик зв'язаний з можливим коливанням ринкових процентних ставок, національної грошової одиниці або закордонних курсів валют, а можливо, тим і іншим одночасно. Любою ризик залежить від партнерів по угоді. Для ухвалення рішення про доцільність участі потенційних партнерів у здійсненні проекту проводять аналіз ризику.

Утрати від ризику в підприємницькій діяльності підрозділяють на матеріальної, трудової, фінансові, утрати часу, спеціальні види втрат.

Матеріальні втрати — це не передбачені проектом витрати або прямих утрат матеріальних об'єктів у натуральному вираженні, (будинку, спорудження, передатні пристрої, продукція, напівфабрикати, матеріали, сировина, що комплектують вироби).

Трудові втрати — утрати робочого часу, викликані випадковими або непередбаченими обставинами, наприклад, змушене використання некаліброваного прутка й обробка його на універсальному токарському верстаті замість передбаченого технологією використання каліброваного прутка і верстата з ЧПУ; застосування дослідно-статистичних норм часу замість технічно обґрунтованих (одиниця виміру – «людино-година» або «людино-день робочого часу»).

Фінансові утрати виникають у результаті прямого грошового збитку (не передбачені підприємницьким проектом платежі, штрафи, виплати за прострочені кредити, додаткові податки, утрата коштів або цінних паперів). Вони можуть бути також результатом неотримання або недоодержання грошей передбачених проектом джерел, неповернення боргів і ін.

Утрати часу виникають у тому випадку, якщо процес підприємницької діяльності йде повільніше передбаченого проектом (виміряється годинник, цілодобово, декадами, місяцями і т.д.).

До числа спеціальних видів утрат можна віднести: утрати, зв'язані з нанесенням збитку здоровыо і життя людей, навколишньому середовищу, престижеві підприємця і з іншими несприятливими соціальними і морально-психологічними факторами. Особлива група спеціальних видів утрат — утрати від впливу непередбачених факторів політичного характеру. Вони вносять плутанину в сформовані економічні умови життя людей, порушують ритм виробничо-господарської діяльності, породжують підвищені витрати живої й упредметненої праці, знижують прибуток. До типових джерел політичного ризику можна віднести: зниження ділової активності людей, зниження рівня трудової і виконавської дисципліни, невиконання прийнятих законодавчих актів, порушення платежів і взаєморозрахунків, нестійкість податкових ставок, примусові відрахування і платежі, що не мають здорового економічного змісту, відчуження майна або коштів.

Дата добавления: 2014-01-11