Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів

Небезпека — це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це яви­ща, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєді­яльність людей.

При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу «все впливає на все», тобто джерелом небезпеки може бути все живе і нежи­ве, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе.

Джерелами (носіями) небезпек є

природні процеси та явища,

елементи техногенного середовища,

людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.

Небезпеки існують у просторі і часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небезпеки не діють вибірково, а виникнувши, вони впливають на все матеріальне довкілля. Причинами, через [які окремі об'єкти не страждають від певних небезпек або ж одні страж­дають більше, а інші менше, є властивості самих об'єктів.

Номенклатура, тобто перелік можливих небезпек, налічує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну. З метою аналізу, узагальнення та розробки заходів щодо запобігання негативних наслідків існує необхідність класифікації небезпек, джерел, що породжують їх, та тих чинників (факторів), які безпосередньо призводять до негатив­ного впливу на людину.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації — за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо.

Найбільш вда­лою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, на нашу думку, є така, згідно з якою всі небезпеки поділяють­ся на чотири групи:

природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані.

Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм похо­дженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке ото­чує людину - природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природ­но-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.

Така класифікація майже збігається з класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 15.07.98 р. № 1099, згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на: * НС техногенного, * НС природного, * НС соціальіо-політичного та * НС воєнного характеру.

Крім того, з такою класифікацією добре узгоджується класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів, встановлена ГОСТ 12.0.003 -74.

Природні джерела небезпеки — це природні об'єкти, явища при­роди та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астерої­ди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тва­рини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тва­рин та рослим

Техногенні джерела небезпеки — це передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймаль­но-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів ви­промінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного).

Джере­лами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, що породжують як наведені в цьому абзаці небезпеки, так і багато інших, які, можливо, інколи не зовсім правильно було б називати техноген­ними, але до них ми відносимо всі небезпеки, пов'язані з впли­вом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища. Та­кою небезпекою, наприклад, можна вважати і виведену людьми породу собак — бультер'єр, яка небезпечна не лише для чужих людей, а навіть для свого господаря. До техногенних небезпек слід також віднести виведені у військових лабораторіях бактерії, а також організми, створені методами генної інженерії.

До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викли­кані низьким духовним та культурним рівнем: * бродяжництво, * проституція, * п 'янство, * алкоголізм, * злочинність тощо. Джере­лами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.

Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціо­нальному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні кон­флікти, війни.

І все ж більшість джерел небезпек мають комбінований характер. Ось лише невелика їх частка:

• природно-техногенні небезпеки — смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, по­роджені людською діяльністю;,

• природно-соціальні небезпеки — химерні етноси, наркоманія, епі­демії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші;

• соціально-техногенні небезпеки — професійна захворюваність, про­фесійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викли­кані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворю­вання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

Слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не означає того, що людині чи групі людей обов'язково повинна бути причинена якась шкода чи пошкодження. Існування джерела небез­пеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, при якій буде причинена шкода.

До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров'ю, смерті або іншої шкоди приводить конкретний вражаючий фактор.

Під вражаючими факторами розуміють такі чинники життєвого се­редовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і систе­мам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків.

За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:

· фізичні, в тому числі * енергетичні (ударна повітряна чи водна хвиля, електро­магнітне, акустичне, іонізуюче випромінювання, об'єкти, що рухаються з великою швидкістю або мають високу температуру тощо),

· * хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативнавпли-вають на організм людей, фауну та флору, викликають корозію, при­зводять до руйнації об'єктів життєвого середовища),

· * біологічні (тва­рини, рослини, мікроорганізми),

· * соціальні (збуджений натовп лю­дей) та

· * психофізіологічні.

Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках (наприклад, в охороні праці) поділяються на шкідливі та небезпечні.

Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, знижен­ня працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.

Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму, або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Хоча поділ вражаючих факторів на небезпечні та шкідливі досить умовний, бо інколи неможливо віднести який-небудь фактор до тієї чи іншої групи, він ефективно використовується в охороні праці для орга­нізації розслідування та обліку нещасних випадків та професійних за хворювань, налагодження роботи, спрямованої на розробку заходів і засобів захисту працівників, профілактику травматизму та захворюва­ності на виробництві.

За характером та природою впливу всі небезпечні та шкідливі факто­ри поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіо­логічні (рис. 1.2).

Основні групи небезпечних та шкідливих факторів.

Дата добавления: 2014-01-11