Основні визначення здоров'я

Протягом багатовікової історії людства на різних етапах розвитку суспільства вивченню проблем здоров'я завжди приділялася велика увага. Нині існує відносно велика кількість різноманітних за напрямом, структурою та змістом визначень поняття «здоров'я». Т.І.Калью на ос­нові вивчення світового інформаційного потоку документів склав пе­релік 79 визначень здоров'я людини, але і він є далеко не повним.

Здоров'я — це природний стан організму, який характеризується його рівновагою з навколишнім середовищем і відсутністю будь-яких хво­робливих змін.

Здоров'я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і на­бутих) і соціальних факторів. Останні мають настільки важливе значення в підтримці стану здоров'я або в появі і розвитку хвороби, що у преам­булі статуту ВООЗ записано:

«Здоров я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад». Таке визначення поняття «здоров'я» є найбільш чітким, зрозумілим і повним і охоплює насамперед біологічні, соціальні, економічні, наукові, етичні аспекти даної проблеми.

Визначається три взаємопов'язані рівні здоров'я — суспільний, груповий та індивідуальний.

Перший рівень — суспільний — характеризує стан здоров'я населення загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують в суспільстві.

Другий — групове здоров'я, зумовлене специфікою життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу та без­посереднього оточення, в якому перебувають його члени.

Третій — інди­відуальний рівень здоров'я, який сформовано як в умовах всього суспіль­ства та групи, так і на основі фізіологічних і психічних особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде кожна людина.

Індивідуальне здоров'я — абсолютна і непересічна цінність, яка перебуває на найвищому щаблі ієрархічної шкали цінностей, а також у системі таких філософських категорій людського бут­тя, як інтереси та ідеали, гармонія, зміст і щастя життя, творча праця, програма та ритм життєдіяльності.

Виділяють три рівні, опису цінності «здоров'я»:

Біологічний — початкове здоров'я передбачає досконалість саморегуляції організму, гармонію фізіологічних процесів як наслідок максимуму адаптації.

Соціальний — здоров'я є мірою соціальної активності, діяльності, ставлення людини до світу.

Особливий психологічний — здоров'я є відсутність хвороби, але швидше заперечення її, в значенні подолання (здоров'я не тільки стан організму, але і стратегія життя людини).

Поняття «здоров'я» містить біологічні ознаки і розглядається як при­родний стан. Перші елементи здоров'я передаються дитині від батьків. З розвитком людини до певного ступеня змінюється її здоров'я. Біо­логічні ознаки здоров'я передбачають фізіологічне нормальний стан і функціонування організму, тобто такий стан, за якого поточність фор­мотворчих, фізіологічних і біологічних процесів в організмі підпоряд­ковується доцільним біологічним процесам.

Здоров'я людини не можна розглядати як щось незалежне, автономне. Воно є результатом впливу природних, антропогенних та соціальних факторів. Гігантські темпи індустріалізації та урбанізації за певних соціальних умов можуть призвести до порушення екологічної рівноваги і викликати деградацію не тільки середовища, а й здоров'я людей.

На думку вче­них, цілком припустимо використовувати з метою оцінки здоров'я населення такі демографічні показники, як * смертність, * дитята смертність і * середня очікувана тривалість життя, тому що демо­графічні показники — це ще і дуже місткі інтегратори, що характери­зують процес розвитку.

Нині медицина має багатий досвід боротьби з хворобами, але не­має такого досвіду стосовно зміцнення здоров'я здорових. У світі сучасних наукових уявлень здоров'я як соціальне явище, яке має біологічну основу, є складною багатофакторною проблемою і виз­начається комплексом різних за своїм характером чинників, надзвичай­но складно переплетених.

Дата добавления: 2014-01-11