Основные понятия. Ліквідація надзвичайної ситуації здійснюється силами і засобами підприємств, установ і організацій незалежно від їх організаційно-правової форми

ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ ЧС

Ліквідація надзвичайної ситуації здійснюється силами і засобами підприємств, установ і організацій незалежно від їх організаційно-правової форми, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, на території яких склалася надзвичайна ситуація, під керівництвом відповідних комісій з надзвичайних ситуацій.

До ліквідації ЧС можуть притягуватися Озброєні сили, Війська цивільної оборони, інші війська і військові формування відповідно до законодавства Російської Федерації.

Ліквідація надзвичайної ситуації вважається завершеною після закінчення проведення аварійно-рятівних і інших невідкладних робіт.

Рятувальні роботи. Рятувальні і інші невідкладні роботи в осередках ураження включають:

розвідку осередку ураження, в результаті якої отримують дійсні дані про обстановку, що склалася;

локалізацію і гасіння пожеж, порятунок людей з будівель, що горять;

розшук і розтин завалених захисних споруд, розшуки витягання із завалів потерпілих;

надання що постраждав медичній допомозі, евакуація уражених до медичних установ, евакуація населення із зон можливої катастрофічної дії (затоплення, радіаційного і іншого зараження);

санітарна обробка людей, знезараження транспорту, технічних систем, будівель, споруд і промислових об'єктів;

невідкладні аварійно-відновні роботи на промислових об'єктах.

Визначення матеріального збитку і числа жертв. Нанесений ЧС матеріальний збиток складається з прямого (руйнування промислових об'єктів) і непрямого ущербов (недоотриманий дохід, товари, матеріальні цінності).

Для визначення прямого збитку необхідно знати вартість основних фондів виробництва до і після моменту настання ЧС. Їх різниця і є розмір прямого матеріального збитку. Для його визначення необхідно мати в своєму розпорядженні дані про ступінь ураження об'єкту. Вона визначається, виходячи або з чисельного значення ураженої площі об'єкту по відношенню до його загальної площі, або числа уражених елементів цього об'єкту до їх загального числа. Оскільки передбачити місце виникнення і масштаб надзвичайної події на об'єкті неможливо, то застосовують стохастичну основу для визначення ступеня ураження об'єкту. Для площадкового об'єкту (відношення фасадної ширини об'єкту до його глибини не перевищує 2:1) вона є математичним очікуванням випадкової величини, яка може приймати різні значення при відповідній вірогідності.

БЖД – это система знаний, обеспечивающая безопасность обитания человека в производственной и непроизводственной среде, и развитие деятельности по обеспечению безопасности в перспективе с учетом антропогенного влияния на среду обитания.

Цель БЖД:

· Достижение безаварийной ситуации и готовности к стихийным бедствиям и другим проявлениям природной среды.

· Предупреждение травматизма.

· Сохранение здоровья.

· Сохранение работоспособности.

· Сохранение качества полезного труда.

Безопасность человека определяется отсутствием вредных и опасных производственных факторов.

Вредный производственный фактор – это фактор среды или трудового процесса, воздействие которого на работающего при определенных условиях (интенсивность, длительность и др.) может вызывать профессиональное заболевание, временное или стойкое снижение работоспособности, повысить частоту соматических и инфекционных заболеваний.

Опасный производственный фактор – фактор среды или трудового процесса, который может стать причиной острого заболевания или внезапного резкого ухудшения здоровья, смерти.

Все опасные и вредные производственные факторы (ОВПФ) делятся на четыре группы:

· Физические факторы – движущиеся машины и механизмы, повышенные уровни шума и вибраций, электромагнитных и ионизирующих излучений, недостаточная освещенность, повышенный уровень статического электричества и др.

· Химические – химические вещества, смеси, в т.ч. некоторые вещества биологической природы (антибиотики, витамины, гормоны, ферменты, белковые препараты), получаемые химическим синтезом и для контроля которых используют методы химического анализа.

· Биологические – микроорганизмы-продуценты, живые клетки и споры, содержащиеся в бактериальных препаратах, патогенные микроорганизмы – возбудители инфекционных заболеваний.

· Факторы трудового процесса (психофизиологические) – делится на две подгруппы: тяжесть (физическая нагрузка, испытываемая человеком в процессе труда) и напряженность (характеризует нагрузки интеллектуального, эмоционального и сенсорного характера) труда.

Условия труда – совокупность факторов рабочей среды и трудового процесса, в которой осуществляется деятельность человека.

Для каждого вредного производственного фактора установлены гигиенические нормативы условий труда.

Гигиенические нормативы условий труда (ПДК, ПДУ) – уровни вредных факторов рабочей среды, которые при ежедневной (кроме выходных дней) работе в течение 8 часов, но не более 40 часов в неделю, в течение всего рабочего стажа не должны вызывать заболеваний или отклонений в состоянии здоровья, обнаруживаемых современными методами исследований, в процессе работы или в отдаленные сроки жизни настоящего и последующего поколений.

Классификация условий труда

· 1й класс – оптимальные условия труда – условия, при которых сохраняется здоровье работника, и создаются предпосылки для поддержания высокого уровня работоспособности.

· 2й класс – допустимые условия труда – характеризуются такими уровнями факторов среды и трудового процесса, которые не превышают установленных гигиенических нормативов, а возможные изменения функционального состояния организма восстанавливаются во время регламентированного отдыха или к началу следующей смены и не оказывают неблагоприятного действия в ближайшем и отдаленном периоде на состояние здоровья работников и их потомство. Встречается в 10-20% случаев.

· 3й класс – вредные условия труда – характеризуется наличием вредных факторов, уровни которых превышают гигиенические нормативы и оказывают неблагоприятное действие на организм работника и его потомство. Этот класс условий труда является самым распространенным. Подразделяется на четыре подкласса.

o 1я степень – уровни вредных факторов, вызывающих обратимые функциональные изменения организма.

o 2я степень – уровни вредных факторов, приводящие к стойким функциональным изменениям и росту заболеваемости

o 3я степень – уровни вредных факторов, приводящие к развитию профессиональных болезней легкой и средней степени тяжести и росту хронических патологий

o 4я степень – уровни вредных факторов, приводящие к возникновению тяжелых форм профессиональных заболеваний, значительному росту хронических и высоком уровню заболеваемости с временной утратой трудоспособности.

· 4й класс – опасные (экстремальные) условия труда – характеризуются такими уровнями факторов рабоче среды, воздействие которых в течение рабочей смены (или её части) создаёт угрозу для жизни, высокий риск развития острых профессиональных поражений.

Научные задачи БЖД:

Получение принципиально новых, нестандартных знаний в виде выявленных законов либо теоретического описания технологического процесса, математического описания явлений и т.п., помогающих решать практические задачи.

Практические задачи БЖД:

Разработка конкретных практических мероприятий, обеспечивающих обитание человека без травм, аварий при сохранении его здоровья и работоспособности с высоким качеством трудовой деятельности.

Дата добавления: 2014-01-11