Гормони гіпоталамуса

Гіпоталамус здійснює зв'язок між центральною нервовою системою і залозами внутрішньої секреції. 32 пари ядер гіпоталамуса беруть участь в регуляції функцій і обміну речовин організму. Регуляція здійснюється нейрогуморальним шляхом. Від нервових центрів гіпоталамуса у відповідні відділи центральної нервової системи відходять пучки нервових волокон. У клітинах багатьох нервових центрів синтезуються гормони, які через кровоносне русло, лімфу і ліквор прямують до клітин відповідних залоз внутрішньої секреції – клітин-мішеней і, в першу чергу, гіпофіза (схема 1).

Хімічна природа. В ядрах гіпоталамуса синтезується, принаймні, сім стимуляторів (рилізинг-факторів) і три інгібітори (рилізинг-гальмуючі фактори) інкреції гормонів гіпофіза. Для деяких з них була вивчена структура і здійснений синтез, інші знаходяться на різних стадіях вивчення.

Тироліберин (тиротропін-рилізинг фактор, ТРФ) має будову Піроглу-Гіс-Про-NH₂:

Люліберин (рилізинг-фактор лютеїнізуючого гормону, ЛРФ) має складнішу будову:

Піроглу-Гіс-Три-Сер-Тир-Глі-Лей-Арг-Про-Глі-NН₂.

Соматостатин (соматотропін-рилізинг-гальмуючий фактор РГ-РФ,) має таку будову:

Біосинтез. Гормони синтезуються рибосомальним і нерибосомальним шляхом. Біосинтез регулюється центральною нервовою системою і гуморально. Гуморальна регуляція здійснюється гормонами периферичних ендокринних залоз за принципом зворотного зв'язку. Молекули гормонів нагромаджуються в синаптосомах, потім поступають в капіляри портальної системи, після чого впливають на клітини-мішені.

Метаболізм. Питання обміну гормонів вивчені мало. Період біологічного напівжиття молекули тироліберина, що характеризує швидкість його обміну, в крові щура складає близько 4 хв. Інактивація здійснюється відповідними пептидгідролазами. Амінокислоти, що утворюються, використовуються клітинами для різних цілей.

Біологічна дія. Мішенню гормонів є клітини передньої і середньої частин гіпофіза. Припускають, що молекула відповідного гормону спочатку в зовнішній мембрані клітини-мішені активує фермент аденілатциклазу. В результаті утворюється цАМФ, який бере участь в передачі гормонального сигналу. Потім активується діяльність цАМФ-залежної протеїнкінази, синтезуються молекули гормону-виконавця. Активність ферментних систем супроводжується дисоціацією комплексу Са²⁺–АТФ або Mg²⁺–АТФ: виділяються катіони і АТФ.

Змінюється порозність мембран. Синтезовані гормони поступають у кровоносне русло, а з нього – до різних органів і тканин.

Патологія. Біосинтез гормонів порушується при багатьох хворобах, особливо центральної нервової і ендокринної систем.

Застосування. Ці гормони поки не отримали належного застосування через недостатнє їх вивчення.

Дата добавления: 2014-01-11