Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами малого підприємництва – юридичними особами

Загальна характеристика спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності

Тема 11. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва

2, 35, 37, 38, 40, 48, 49,50, 56, 59; 67,71, 72, 80, 81.

План лекційного заняття:

1. Загальна характеристика спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

2. Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами малого підприємництва – юридичними особами.

3. Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами малого підприємництва – фізичними особами.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Для суб’єкта малого підприємництва, який застосовує єдиний податок, скорочується загальна кількість обов’язкових платежів, встановлених чинним законодавством України, зменшуються обсяги та види звітності, спрощується порядок ведення обліку доходів та витрат.

Згідно ст. 10 Податкового кодексу України єдиний податок визначено місцевим податком. Починаючи з 01.01.2011 р. єдиний податок сплачується платниками на рахунок відповідного місцевого бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягає перерахуванню до цього бюджету відповідно до норм Указу. При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

Одночасно Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” обмежено коло суб’єктів малого підприємництва, що мають право на застосування спрощеної системи оподаткування.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб’єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.

У разі порушення обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами малого підприємництва, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Платниками єдиного податку є юридичні особи – суб’єкти малого підприємництва будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Об’єктом оподаткування є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). У разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу

Суб’єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

Суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного податку у разі сплати податку на додану вартість згідно Кодексу;

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного податку, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Податковим періодом для єдиного податку є календарний квартал.

Податок нараховується самостійно, виходячи з обраної ставки та фактичної суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Єдиний податок сплачується щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. За результатами господарської діяльності за звітний період (квартал) суб’єкти малого підприємництва – юридичні особи подають до органу ДПС до 20 числа місяця, що настає за звітним податковим періодом (кварталом), розрахунок єдиного податку та розрахунок акцизного податку (при необхідності). Таким чином, щомісячні платежі мають авансовий характер. Якщо юридична особа застосовує ставку єдиного податку у розмірі 6 %, то водночас вона також подає декларацію про ПДВ.

Дата добавления: 2014-01-11