Ризик у фінансовій сфері

Хеджери, спекулянти та арбітражери

Методи та критерії вимірювання фінансового ризику

Ризик у фінансовій сфері

ТЕМА 8. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ З ПЕРЕЙНЯТТЯ РИЗИКУ

3. Способи зниження міри фінансового ризику.

Ризик – це ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом. Ризик – категорія ймовірнісна і його вимірюють як ймовірність певного рівня втрат, тобто це рівень непевності настання якого-небудь фінансового випадку. Оцінка ризикованості та доходів – основа, на якій базуються раціональні та розумні рішення про вкладання коштів. Між ризиком та доходами існує пряма залежність.

Розрізняють наступні види ризиків:

- комерційний ризик. Виникає в процесі реалізації товарів і послуг. Причини – зниження обсягів реалізації товарів і послуг у результаті зміни кон'юнктури ринку збуту, підвищення закупі­вельних цін, непередбачене зниження обсягів закупівель, втрати товару в процесі обертання, підвищення витрат у процесі обертання (у торгівлі).. Комерційний ризик означає невпевненість у можливому результаті, невизначеність цього результату діяльності. Складо­вою частиною комерційних ризиків є фінансові ризики.

- фінансовий ризик. Виникає в сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовими інститутами. Вони зв'язані з імовірністю втрат яких-небудь грошових сум або їх недоотриманням. Вимірюється відношенням залучених коштів до власних.

Фінансові ризики – це спекулятивні ризики. Інвестор, здійснюючи венчурне вкладення капіталу, заздалегідь знає, що для нього можливі тільки два види результатів: прибуток або збиток.

Особливістю фінансового ризику є імовірність виникнен­ня збитку в результаті проведення яких-небудь операцій у фінан­сово-кредитній і біржовій сферах, здійснення операцій з фондо­вими цінними паперами, тобто ризику, який витікає з природи цих операцій.

До фінансових ризиків належать:

1. кредитний ризик;

2. відсотковий ризик;

3. валютний ризик;

4. ризик упущеної фінансової вигоди;

5. бізнес-ризик;

6. інвестиційний ризик.

1. Кредитний ризик – це:

1) ризик того, що пози­чальник не сплатить по позичці;

2) ймовірність непо­вернення кредитів;

3) ймовірність значних збитків по кредитах і інших активах унаслідок невиконання позичальником своїх зо­бов'язань;

2. Відсотковий (процентний, курсовий) ризик – це:

1) ризик того, що ціна активів упаде через ріст норми відсотка або інишими словами - несприятливі зміни вартості активів і пасивів унаслідок зміни процентних ставок;

2) невизначеність доходу від цінного папера з фіксованим доходом, що виникає внаслідок несподіваних коливань вартості активу через зміни процентної ставки;

3) небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними фондами, селенговими компаніями в результаті перевищення відсоткових ставок, що виплачуються ними на залучені кошти, над ставками за наданими кредитами.

1) Коливання процентних ставок може породжувати ризик втрат від зміни потоків коштів. Компанія, що планує взяти у борг суму грошей, або компанія, що має боргові зобов’язання, згідно з якими виплачуються відсотки за плаваючою ставкою, можуть понести збитки у випадку підвищення процентних ставок, тому що потрібно буде збільшити потік коштів для обслуговування боргу. І навпаки, компанія, яка управляє фондом, що мають депозити (за якими виплачуються відсотки на основі плаваючої ставки), схильні до ризику у випадку падіння процентних ставок.

Коливання процентних ставок створюють непевність як для позичальників, так і для кредиторів. Непевність рівня процентних ставок у майбутньому може створювати перешкоди при плануванні бізнесу. Підвищення процентних ставок за вже отриманими грошовими позиками може серйозно відбитися на потоку коштів. Методи зменшення непевності, що стосується майбутніх процентних ставок, могли б усунути основну перешкоду для планування й інвестицій.

Такий гіпотетичний приклад демонструє необхідність в інструментах хеджування ризику втрат від зміни потоку коштів, пов’язаного з коливаннями процентних ставок. Наприклад. фінансовий директор компанії 1 лютого планує одержати 1 березня суму в
1 млн. ф. ст. від продажу активів. З огляду на фінансові потреби компанії, він вирішує інвестувати кошти, що будуть отримані 1 березня, у 3-місячний стерлінговий депозитний сертифікат. Поточна процентна ставка для подібного роду активів складає 11,25 % річних, що могло б принести прибуток у 27 739 ф. ст. за період інвестування. Проте до
1 березня процентна ставка може знизитися, зменшивши надходження від суми, що інвестується. Фінансовий директор міг би уникнути такої можливості, спробувавши «зафіксувати» процентну ставку на 1 лютого, або, принаймні, усунути ризик втрат від несподіваного падіння процентної ставки.

2) Невизначеність доходу від цінного папера з фіксованим доходом, що виникає внаслідок несподіваних коливань вартості активу через зміни процентної ставки породжує портфельний ризик. Існує зворотний зв’язок між процентними ставками і цінами на фінансові активи. Найбільш очевидним цей взаємозв’язок є для довгострокових активів, наприклад, акцій та довгострокових державних облігацій. Тримач портфеля піддається ризику збитків від підвищення процентних ставок за цінними паперами, тому що в цьому випадку зменшується вартість портфеля.

Наприклад, портфель керуючим фондом може включати довгострокові державні облігації вартістю в 10 млн. ф. ст. У випадку підвищення процентних ставок вартість портфеля зменшиться. Наприклад, зміна ставки з 9 до 11 % річних може знецінити портфель на 1,8 млн. ф. ст., що не може не турбувати керуючого. Цієї небезпеки можна уникнути, продавши портфель, але це буде дорогою і невигідною операцією. Керуючі фондами будуть зацікавлені в знанні методів хеджування від зниження вартості портфеля, що дозволить уникнути дорогої процедури продажу портфеля, а отже, і наступної повторної покупки довгострокових облігацій у портфель.

Процентний, інвестиційний та бізнес-ризик можуть бу­ти об’єднані під назвою системного ринкового ризику – це ризик того, що протягом певного періоду вартість залучених банком коштів (відсоток, який банк винний сплатити за їх зберігання) може обігнати середню процентну ставку за кредитами.

3. Ва­лютний ризик – це:

1) ймовірність того, що зміна курсів іноземних валют приведе до появи у фірми збитків унаслідок зміни ринко­вої вартості його активів і пасивів;

2) невизначеність у прибутко­вості іноземного фінансового активу, зв'язана з невідомим заздалегідь курсом, по якому іноземна валюта буде обмінюватися на валюту інвестора;

3) небезпека валютних втрат, пов’язаних зі зміною курсу однієї іноземної валюти щодо іншої, в тому числі національної валюти при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій

4. Ризик упущеної фінансової вигоди – це ризик настання не­прямого (побічного) фінансового збитку (неотриманий прибу­ток) у результаті нездійснення якого-небудь заходу (наприклад, страхування) або при зупинці господарської діяльності.

5. Бізнес-ризик – це здатність підприємства підтримувати доходи на вкладений капітал.

6. Інвестиційний ризик – це ризик втрати всього інвестова­ного капіталу, а також очікуваного доходу.

Реінвестиційний ризик – невизначеність прибутковості активу з фіксованим доходом, породжувана непередбачуваністю процентної ставки, по якій доходи від активу можуть бути реінвестовані.

Крім названих розрізняють наступні види ризиків:

- ризик ліквідності – це:

1) ймовірність того, що кошти, не­обхідні для покриття депозитів, що вилучаються, і задоволення попиту на кредити, виявляться в потрібний момент недоступні, що приведе до несподіваних збитків для банку;

2) ймовірність по­яви дефіциту наявних коштів у момент, коли в них відчувається потреба.

Розрізняють ліквідність миттєву, середньострокову і довгострокову.

- ризик неплатоспроможності (банкрутства) – це ризики, що впливають на життєздатність фірми в довгостроковому періоді; характеризуються імовірністю того, що капітал фінансової установи зможе покрити збитки від діяльності.

- ризик недоодержання прибутку – імовірність зміни чисто­го прибутку банку.

- інфляційний ризик – імовірність того, що підвищення цін на товари і послуги (інфляція) зненацька зведе до нуля купі­вельну спроможність прибутку банку і його виплат акціонерам.

- ризик аффіляції – ризик вразливості – будучи дочірнім підприємством холдингової компанії, банк піддасться всім ризи­кам, які їй можуть загрожувати.

- ризик зловживань – імовірність того, що власники фірми, її службовці або клієнти порушать закон, а це спричинить збитки внаслідок шахрайства, розтрати, крадіжки чи інших не­законних дій.

- ризик потенційних збитків – максимальна сума можли­вих втрат банку.

Дата добавления: 2014-01-11