Тема 2. Психофізіологічні основи використання ТЗН в навчально-виховному процесі

Учні пізнають навколишній світ за допомогою всіх органів відчуття. Однак пропускна спроможність кожного органу різна.

Основними джерелами отримання інформації для людини являються органи зору та органи слуху. Канал “вухо-мозок” пропускає тільки до 50 біт інформації в секунду, а канал “око-мозок” за цей же час пропускає на два порядки більше. Тому біля 90% всієї інформації людини отримує за допомогою очей, 9% - за допомогою органів слуху, а на всі інші органи відчуття припадає біля 1%. Крім того, психологами досліджено, що інформація отримана за допомогою очей краще запам’ятовується ніж інформація отримана за допомогою інших органів відчуття. Так людина, яка сприймає інформацію тільки за допомогою органів слуху, запам’ятовує біля 15% мовної інформації, якщо сприймає за допомогою очей – біля 25%, а якщо одночасно за допомогою органів зору і слуху, то запам’ятовує біля 65%.

Крім того, психологи довели, що в людини, яка слухає неперервну монотонну мову вже через 20 хвилин починає послаблюватися увага через одноманітність подразника. Яким в цьому випадку є голос лектора. Якщо ж мова супроводжується показом якихось об’єктів, то разом зі слуховим аналізатором задіяні і зорові. “Феномен 21 хвилини можна значно послабити, якщо змінювати темп лекції, силу голосу, а також використовуючи ТЗН.

Важливим є те, що збільшення кількості інформації, яка повідомляється учням, є корисним лише до певної межі. Перевищення цієї межі не тільки не сприяє росту кількості інформації, яка засвоюється, але і призводить до “зворотної віддачі ”.

На рис.1 показано вплив збільшення інформації I на засвоєння інформації I_c. При поступовому зростанні I_c, збільшується I_c, але це відбувається до певної межі, після чого I_c зменшується.

Здавалося б, що необхідно на протязі всієї лекції давати інформацію на рівні I_c, однак при I_c=I_max інформація, що сприймається I_c не max. max залишається постійною, а змінюється по складному закону, який відображається штриховою лінією. Численні спостереження педагогів показують, що краще всього утримується в пам’яті учнів той матеріал, який повідомляється на початку і в кінці заняття, а в середині утворюється “інформаційна яма” і матеріал засвоюється і запам’ятовується гірше. Отже, на початку і в кінці лекції необхідно збільшити кількість інформації, а в середині, навпаки, зменшити.

Рис.1. Графік залежності засвоєння інформації від її кількості та часу надання.

Великий вплив на психологію і поведінку людини дає колір об’єктів, які демонструються. Весь навколишній світ кольоровий, і тому на початковому рівні навчання доцільно використовувати натуральні предмети і об’єкти. При впізнанні та сприйманні фігур, предметів та інших елементів візуальної інформації колір найбільш ефективно чим інші їх властивості підкреслює форму, фактуру тощо. Важливим є те, що в залежності від дисциплін, що викладаються, кольорова візуальна інформація може бути як корисна так і шкідлива. Так на уроках біології, анатомії, малювання використання кольорової візуальної інформації принесе неабияку користь, а вже при викладанні предметів механіко-математичного профілю, в яких основу інформації складають букви, цифри та графіки використання кольорової візуальної інформації не тільки не ефективно, але й шкідливо (легко уявити труднощі при читанні тексту, якщо всі букви будуть різнокольорові).

Тема 3. Дидактичні принципи і можливості активізації розумової діяльності учнів за допомогою ТЗН

Для того щоб навчання було найбільш ефективним, учень повинен самостійно «відкрити» для себе максимально можливу частину матеріалу, який вивчається. Крім того він повинен цікавитися навчальним предметом, знаходити задоволення в самому процесі навчання, а тому вчитель повинен вміти переконати учнів в цікавості свого предмета, в красоті та корисності того питання, що розглядається. Ефективно розв’язати це завдання можна завдяки використанню ТЗН. Для успішного застосування технічних засобів інформації в навчальному процесі важливо з’ясувати їх дидактичні функції.

Дидактика розробляє способи навчання, які допомагають учням засвоювати знання, створювати дійсну картину світу.

Наочність – одна з важливіших принципів дидактики. Вона потребує навчати на основі живого сприйняття предметів, що вивчаються в натурі чи їх зображень. Найбільш вірно засвоюються знання, якщо наочний посібник дозволяє показати предмети і процеси в розвитку, не ізольовано один від одного, а в зв’язку з іншими предметами і процесами.

Досвід використання технічних засобів навчання у навчально-виховному шкільному процесі показує, що систематичне використання їх поряд з традиційними засобами дає змогу найефективніше розв’язувати такі дидактичні завдання:

- забезпечувати науковість навчання;

посилювати наочність;

- розвивати пізнавальні інтереси і здібності учнів;

- забезпечувати здобуття учнями більш тривких і глибоких знань;

- прискорювати темп вивчення і запам’ятовування навчального матеріалу;

- активізувати самостійну роботу учнів;

- здійснювати зв’язок теорії з практикою;

- індивідуалізувати навчання;

- систематично контролювати засвоєння знань.

Одна з важливих дидактичних особливостей ТЗН – це висока інформаційна насиченість. Завдяки можливості виділити головне, а також особливим кінематографічним прийомам кінофільм, навчальний телефільм передають навчальну інформацію за більш короткий проміжок часу, чим це може зробити вчитель. Це допомагає збереженню навчального часу, підвищенню продуктивності праці вчителя та учнів.

Друга важлива дидактична особливість ТЗН – це можливість подолати реально існуючі часові та просторові співвідношення. Так унікальні документальні фонозаписи та кінофільми донесли до нас виступи та зображення видатних вчених, письменників, державних діячів. Долаючи часові бар’єри, на уроках історії, літератури кінофільм відтворює перед очима учнів історичне минуле, переносить глядачів в іншу епоху, робить їх свідками важливих історичних подій, а на уроках географії за допомогою ТЗН учні мають можливість побачити різні куточки земної кулі.

Кіно дає можливість відтворення на екрані явищ і процесів з будь-якою швидкістю. Наприклад, довготривалі явища росту кристалів, дифузія в рідинах (фізика), ріст рослин, поділ клітин (біологія) можуть бути продемонстровані за короткий проміжок часу. І навпаки, кіно може розтягнути в часі швидкоплинні процеси, для того, щоб детально познайомитися з окремими етапами чи фазами, наприклад, спалах блискавки, постріл з гармати, тощо.

Третьою важливою дидактичною особливістю ТЗН є можливість глибокого проникнення в сутність явищ та процесів. Технічні засоби розкривають не тільки зовнішній бік явища, процесу, предмета, але і їх внутрішню сутність. Кіно дає можливість проникнення в мікросвіт атомів та молекул, мікроорганізмів та біологічних мікроструктур. Якщо немає можливості сфотографувати недоступні безпосередньому сприйняттю процеси та явища, то можна їх змоделювати у відповідності до сучасних наукових уявлень, і використовуючи засоби мультиплікації показати на екрані.

Четвертою важливою дидактичною особливістю ТЗН є реалістичність відображення навколишньої дійсності. Кіно, телебачення, засоби звукозапису і статичної проекції дають учням достовірну інформацію, реалістично відтворюють історичні та сучасні явища. Все це наближує сприйняття екранних зображень та звукових посібників до безпосереднього сприйняття навколишнього світу.

П’ятою важливою особливістю ТЗН є демонстрація явищ та процесів в розвитку, динаміці, що сприяє кращому засвоєнню та запам’ятовуванню інформації.

Характерною дидактичною особливістю ТЗН є виразність, багатство зображувальних прийомів, емоційне насичення. Завдяки цим особливостям створюється необхідна емоційна основа сприйняття, підвищується інтерес до явищ, що вивчаються чим забезпечується активність процесу пізнання та глибина засвоєння навчального матеріалу.

Основні методичні положення використання ТЗН. Ефективне використання ТЗН у навчально-виховному процесі в навчальних закладах можливе лише за умови, що вчитель досконало володітиме методикою використання цих засобів. Крім того, вчитель повинен завжди виходити з того, що технічні засоби навчання не є самоціллю, а лише засобом, який дає змогу якнайактивніше розв’язувати навчально-виховні завдання. Щоб визначити доцільність використання ТЗН слід враховувати такі фактори:

- педагогічну і наукову якість аудіовізуальних посібників;

- інтерес і вік учнів;

- зміст матеріалу, що вивчається;

- методичну зрілість вчителя та інші фактори.

В залежності від завдання, яке стоїть перед вчителем, ТЗН відводиться різне місце в структурі занять. Стосовно навчального процесу слід розглядати місце ТЗН на уроках з урахуванням їх ролі на окремих етапах уроку: під час викладання нового матеріалу, його закріплення й узагальнення, перевірки знань. У межах одного й того самого етапу уроку, а також на різних його етапах ТЗН можуть виконувати різні дидактичні функції. Так при викладанні нового матеріалу ТЗН можуть виконувати функцію першоджерела нової інформації або бути підпорядковані повідомленню вчителя і виконувати ілюстративну функцію. ТЗН – дуже гнучкі. Інформацію ТЗН можна використовувати повністю, частинами, окремими фрагментами, комплексно поєднувати з іншими засобами в залежності від освітньо-виховної мети заняття, інтересу й віку учнів, змісту інформації.

Способи активізації пізнавальної діяльності учнів в умовах використання ТЗН можуть бути найрізноманітнішими та об’єднує їх одне й те саме – необхідність психологічної установки на сприйняття. В одних випадках достатньо звернути увагу учнів на головне, в інших – спрямувати їх на те, щоб вони самостійно виділити головне, істотне в інформації, яка подобається.

Слід пам’ятати, що ТЗН не лише не виключають можливості використання інших навчальних засобів, а й сприяють поєднанню їх в єдину систему, яка поліпшує якість навчання і виховання школярів, а завдання вчителя розумне поєднання цих засобів у єдине ціле.

Дата добавления: 2014-01-11