Характеристика основних вузлів фотоапаратів

Тема 9. Класифікація фотоапаратів і їх основні вузли

За призначенням фотоапарати поділяються на апарати загального і спеціального призначення.

Перші відрізняються компактністю, малою вагою, швидкою дією і розраховані на роботу в складних кліматичних умовах (“Смена”, “Зоркий”, “Київ”, “Зеніт”, “ФЕД”). Інші потребують спеціальних змін в конструкції фотоапарата (панорамний апарат, стерео апарат, репродукційний, павільйонні камери).

За форматом одержаних негативів, а значить за видом використаних світлочутливих матеріалів (35 мм, рольфільм, форматна і т.п) поділяють п’ять груп фотоапаратів.

Мініатюрні – використовують плівку шириною 16 мм, розмір негативів 10х14 мм, 14х21 мм (“Киев-Вега”, “Нарцис”). Недоліки: малий розмір фотографій і низька їх якість.

Напів-форматні – використовують плівку шириною 35 мм, розмір негативів 18х24 мм, складає половину найбільш поширеного малоформатного кадру. Кількість кадрів 72. Фотоапарати “Чайка”, “ФЄД –микрон”).

Малоформатні – ширина плівки 35 мм, розмір кадру 24х36 мм. Це найбільш поширені фотоапарати, які використовують як любителі так і професіонали (“Зенит”, ФЕД, “Киев” і т.п.).

Середньо-форматні використовують не перфоровану плівку шириною 61,5 мм. Розмір кадрів 45х60; 60х60; 60х90 мм (“Салют”, “Любитель”, “Киев”, “Москва”). Використовують репортери і професійні фотографи. Портативність і висока якість.

Великоформатні фотоапарати – використовують форматну плівку 90х120 мм; 130х180 мм і т.п. Переваги – висока якість, чіткість зображення. Недоліки – громіздкість і не оперативність апаратури (фотоапарати “Фотокор”, “ФК” та інші).

Основними вузлами фотоапарата є: об’єктив, затвор, світлонепроникна камера, касетна частина, кадруючі і фокусуючі пристрої.

Об’єктиви фотоапаратів. Об’єктиви поділяються на:

- широко кутові (коротко фокусні) масштаб ближчих об’єктів різко відрізняються від масштабу віддалених предметів, останні здаються дуже мілкими, перспектива підкреслена;

- нормальні (звичайні)- (кут зору близький до кута зору людини);

- вузькокутові (довгофокусні) відрізняються плавною перспективою. Різниця в масштабі віддалених і ближніх об’єктів майже не видна;

- із змінним фокусом – варіооб’єктиви або зуми. Вони дозволяють змінювати кут зору апарата (тобто візуально віддаляти або наближати об’єкти зйомки).

Відносний отвір об’єктива – відношення діаметра діючого отвору об’єктива до його фокусної віддалі. Максимальний відносний отвір є важливою характеристикою об’єктива.

Отвір об’єктива – круг. При зменшені за допомогою діафрагми отвору об’єктива кількість світла, що проходить через об’єктива значить і експозиція при зйомці зміниться пропорційно площі отвору об’єктива. Для зручності введення поправок в витримку шкала діафрагм побудована таким чином, що при переході з одного ділення шкали на наступне площа діючого отвору змінюється вдвоє, тому і експозиція повинна змінитися в 2 рази.

По міжнародному стандарту застосовується наступний ряд значень відносних отворів:

1:1; 1:1,4; 1:2; 1:2,8; 1:4; 1:5,6; 1:8; 1:11; 1:16.

Затвор фотоапарата. Затвор фотоапарата служить для регулювання часу попадання світла на плівку.

Час від моменту відкриття затвору до моменту його закриття називається часом експозиції (витримкою).

Стандартна шкала витримок:

1; 2; 4; 8; 15; 30; 60; 125; 250; 500; 1000.

1- 1 секунду світло попадає на плівку;

2- ½ секунди світло попадає на плівку;

…….

60 – 1/60 секунди світло попадає на плівку.

Кожне наступне значення витримки в 2 рази менше попереднього.

В сучасних фотоапаратах застосовуються такі типи затворів: центральний, шторно-щілинний, шторні “віярні, дискові, жалюзні”. Найбільш поширені центральний та шторно-щілинні.

Центральний затвор – пелюстки затвору розходяться і сходяться відкриваючи затвор починаючи з центру і закінчується до центру.

Переваги – широкий діапазон витримок, надійність роботи в різних умовах.

Недоліки – низький коефіцієнт корисної дії, довгий період відкриття і закриття, важкість одержання коротких витримок (швидше 250, необхідна більш сильна пружина, яка викликає вібрацію фотоапарата).

Шторно-щілинний затвор отримав широке розповсюдження в малоформатних апаратах. Розташовується безпосередньо перед плівкою. Регулювання часу експозиції здійснюється за рахунок зміни ширини щілини між шторками і швидкості її переміщення.

Переваги – високий коефіцієнт корисної дії, компактність і надійність в роботі, забезпечення самих коротких витримок.

Недоліки – швидкість руху шторок зростає від початку до кінця експозиції, при зйомці об’єктів, що рухаються, вони будуть витягнуті, при співпаданні напряму руху шторок і об’єкту і стиснуті, якщо вони протилежні, прорезинені шторки на морозі втрачають еластичність.

Видошукач необхідний для вибору точки зйомки і визначення межі майбутнього кадру. Існують рамочний, оптичний, дзеркальний видошукачі. В апаратах з матовим склом межі кадру визначаються розмірами матового скла.

Методи фокусування.

Існує декілька методів одержання чіткого зображення – фокусування:

- змінюючи відстань між матовим склом і об’єктивом добиваються найбільш чіткого зображення на матовому склі;

- в дзеркальних фотоапаратах переміщуючи об’єктив добиваються найкращої різкості зображення, для більш точного фокусування

застосовують мікрорастр і клиновий пристрій;

- фокусування за шкалою відстаней;

- використання оптичного далекоміра;

- автоматичне фокусування.

Глибина різкості.

Глибина різкості – це інтервал відстаней від фотоапарата в межах якого всі предмети зображуються достатньо різкими.

Глибина різкості залежить від фокусної відстані об’єктиву. Із збільшенням відстані глибина різкості зменшується особливо в об’єктивах з фокусною відстанню більше 50 мм.

Короткофокусні об’єктиви з фокусною відстанню менше 40 мм забезпечують достатньо глибину різкості.

Інтервал глибини різкості збільшується із збільшенням відстані до точки фокусування. Глибина різкості збільшується із збільшенням значення діафрагми.

Касети фотоапарата використовуються для захисту фотоплівок від світла при перезарядки фотоапарата.

Дата добавления: 2014-01-11