Тема 12. Позитивний процес

Будова і особливості позитивних фотоматеріалів.

Метою позитивного процесу є отримання з негативу кінцевого позитивного зображення. Позитивний процес відрізняється від негативного тим, що включає в себе не тільки фото лабораторну обробку, а і експонування фотоматеріалу.

Позитивні матеріали мають не значну світлочутливість і зазвичай не чутливі до рожево-червоного світла, мають малу зернистість, високу розрізняючу здатність, більш високий контраст.

Позитивні фотографічні матеріали використовують двох видів: на непрозорому папері (фотографії) і на прозорій плівці (негативи, діапозитиви, слайди).

Основні типи позитивних матеріалів:

- позитивна плівка МЗ-3;

- плівка мікрат;

- фотопапір загального і спеціального призначення.

По контрастності фотопапір ділиться на 5 градацій: м’який, напівм’який, нормальний, контрастний і особливо контрастний.

По характеру поверхні: особливо глянцевий, глянцевий, напівматовий, матовий і структурний.

Фотопапір використовується як для проекційного так і для контактного друку.

Обладнання і приладдя позитивного друку. Контактний друк здійснюється за допомогою копіювального приладу.

Рис.9. Копіювальний прилад: а-схема; б-загальний вигляд; 1-світлова камера; 2-лампи розжарювання; 3-лампа червоного світла; 4-прозоре скло; 5-матове скло; 6-прижимна кришка; 7-гумова подушка; 8-регулятор світла.

Проекційний друк здійснюється за допомогою фотозбільшувача (мал.10):

Рис.10. Фотозбільшувач: а-оптична схема; б-загальна будова; 1-патрон лампи;2-освітлювач; 3-рамка для світлофільтра; 4-конденсор; 5-негатів; 6-рамка; 7-розсувний мех.; 8-об’єктив; 9-червоне скло; 10-пристрій для наводки на різкість; 11-кадруюча рамка; 12-вертикальна штанга; 13-гвинт; 14-показник масштабу збільшення; 15-вимикач; 16-екран.

Останнім часом широко розповсюдження отримали міні лабораторії, в яких фотографії друкуються на спеціальному автоматичному і напівавтоматичному обладнанні.

Переваги – висока швидкість одержання фотографій. Робота оператора не потребує затемненої лабораторії, досить висока якість, можливість масового друку. Оператор в процесі роботи не має контакту з робочими розчинами.

Тема 13. Загальні відомості про кольорову фотографію.

Процес отримання кольорового зображення складається з двох основних стадій:

- прийом і фотографічна реєстрація променів, які відображені об’єктом, що знімається;

- кольорове відтворення при отримані позитивного зображення об’єктивів зйомки.

Все різноманіття кольорів досягається змішуванням 3-х основних кольорів: синього, червоного в певних співвідношеннях. В результаті парного змішування основних кольорів виникають три нових кольори: жовтий, пурпурний, голубий. Кожний з яких доповнює третій основний до білого. Тему ці кольори називають допоміжними.

В фотографії кольорове зображення отримують адитивним (складальним) або субтрактивним (від’ємним) способами.

Кольорове зображення адитивним способом отримують наступним чином: кольоровий об’єкт фотографують 3 рази на 3 чорно-білих фотографічних пластини за допомогою фотоапарата з трьома світлофільтрами. Для першого синій, другого – зелений і для третього – червоний. Отримані з негативів позитиви поміщають в 3 проектори з світлофільтрами, які відповідають по кольору застосованим при зніманні. При проектуванні 3-х негативів на екран виходить зображення об’єкта зйомки в його природних кольорах.

Принцип адитивного змішування 3-х кольорів лежить в основі растрових способів отримання кольорових зображень (мал.11).

Рис.11.Принцип адитивного змішування основних кольорів.

При субтрактивному способі колір отримується в результаті відокремлення із складу білого світла тих чи інших кольорових променів.

Рис.12.Принцип субтрактивного синтезу кольорів.

Отримання кольорового зображення об’єкта знімання при цьому методу відбувається по наступній схемі. Об’єкт знімання фотографують через однозональні фільтри (синій, зелений, червоний) на 3 світлочутливі шари, які чутливі відповідно до синього, зеленого, червоного світла (мал.13).

Рис.13. Схема одержання кольорового зображення субтрактивним методом: 1-об’єкт зйомки; 2-зональні світлофільтри; 3-черно-білі кольорово-поділені негативи; 4-пофарбовані кольорово-поділені позитиви; 5-кольорове позитивне зображення.

На сьогодні найбільш широке розповсюдження отримав спосіб кольорової фотографії на багатошарових фотоматеріалах з компонентами кольорового проявлення – спосіб утворення фарбників при кольоровому проявленні.

Спосіб кольорової фотографії на багатошарових матеріалах з компонентами кольорового проявлення застосовування як в негативно-позитивному процесі так і для отримання кольорового позитивного зображення методом перетворення.

Схема будови кольорової багатошарової фотоплівки представлена на мал.14.

Рис.14. Схема будови кольорової багатошарової фотоплівки

- захисний шар;

- синє-чутливий емульсійний шар (при проявленні створює зображення із жовтого кольору барвника);

- жовтий фільтруючий шар (затримує сині промені до яких чутливі нижчий емульсійний шар);

- зелено-чутливий емульсійний шар (при проявленні утворюються пурпурний барвник);

- червоно-чутливий емульсійний шар (при проявленні утворюються голубий барвник);

- підслой;

- основа;

- протиореольний шар

Тема 14. Відеокамера і її основні функції

Відеокамера володіє більшими технічними можливостями ніж фотоапарат.

Але цими можливостями треба вміло користуватися. Відеокамери за носіями зображення поділяються на:

-Video 8 (ширина плівки 8мм) дає високу якість зображення та звуку недолік відсутні відео магнітофони та адаптери для касет.

- VHS Найбільш розповсюджений формат плівка, дає достатню високу якість зображення та звуку широко розповсюджена в побуті ширина плівки 16 мм використовуються компакт касет по 45 хвилин також касети ємністю до 4 годин

- S-VHS Супер VHS відео плівки дають більш високу розрізняючу здатність. Цей формат вже використовується на телебаченні.

- Цифровий формат. Сучасне телебачення перейшло на цей формат, дає високу точність якість зображення, більшу контрастність, менші втрати при перезаписі.

Відеокамера – це дуже чутливий та складний механізм.

Основні функції відеокамери: Баланс білого – один з самих суттєвих елементів, який впливає на якість кольорового зображення. Функція балансу білого призначена для передачі натуральних кольорових відтінків такими, якими їх сприймає людина в залежності від погоди, часу доби, інших умов. Установка балансу білого може здійснюватися, як в ручну так і автоматично – автоматичний регулятор різкості зображення – дуже зручний при зйомці.

Пристрій автоматичного регулювання діафрагмами – з допомогою цього пристрою автоматично регулюється кількість світла, що проходить через об’єктів відеокамери. Пристрій може миттєво реагувати на зміну умов освітленості, змінюючи відповідно експозицію.

Об’єктів типу Zoom - варіо-об’єктів забезпечує рівне плавне наближення чи віддалення об’єкту зйомки, зберігаючи при цьому різкість зображення, можливе трьох, чотирьох та навіть шістнадцяті кратне збільшення або зменшення об’єкту з різною швидкістю наближення.

Faole – простим натисканням на клавішу функція забезпечує введення (проявлення) чи виведення (затемнення) зображення функція дозволяє вводити і виводити зображення та звук одночасно цією функцію доцільно використовувати при переході від однієї сцени до другої; від одного матеріалу до іншого. Крім того вона значно спрощує монтаж

Stand – by Ця функція дозволяє вводити в відеокамеру спеціальний режим готовності до роботи, тимчасово виникаючий камеру від джерела живлення, зберігаючи при цьому готовність камери до швидкого початку запису. Ця функція значно продовжує життєздатність акумуляторної батареї.

Функція Rec. Reich Function – дозволяє автоматично продивлятись кінець запису з метою контролю чи орієнтировки відзнятого матеріалу. Якщо відеокамери знаходиться в режимі паузи, то при натисканні здійснюється автоматична переміщення плівки назад з наступним вмиканням запису останніх декількох секунд зйомки, після цього камера знову стає в режим паузи.

Time Recording – спеціально вбудований механізм, що забезпечує запис дати і часу зйомки.

В деяких камерах є і інші функції.

Тема 15. Задачі відео зйомки і їх втілення:

Відеозйомка – самий відповідальний етап в реалізації творчого задуму.

Від уміння провести її на високому рівні залежить кінцевий результат – цікавий відеофільм.

Задачі, які вирішуються при зніманні самого простого кадру складні і різноманітні. Вони повинні бути високої фотографічної якості та задовольняти наступним вимогам:

- бути різкім в сюжетно важливій частині

- лінія горизонту повинна бути паралельна рамці кадру

- бути стійким, не тремтіти і не коливатись на екрані,

- рух відеокамери повинен бути рівномірним без помітних ривків та зупинок

- бути достатньо точно експонованими, тобто на плівці повинно бути правильно відтворено всі кольори або тони об’єкту зйомки

При проведенні зйомки стоять такі задачі:

Передача на відеоплівку об’ємно – пластичних форм, кольору, фактури предмета, рельєфу поверхні, глибини простору, світла та тіні, швидкості і траєкторії руху, розвитку явища у часі і просторі.

Організація відео зйомки:

При організації відео зйомки необхідно планувати що ви будете знімати,

з чого почнете зйомку сюжету і чим закінчите.

Про що ви хочете розповісти. Зазвичай тривалість одного кадру не повинна перевищувати п’ять – п’ятнадцять секунд. Необхідно врахувати, що камера вмикається тільки через три – чотири секунди після натискання на кнопку. Сцени повинні складатися з окремих відрізків, які висвітлюють одну ту саму тему. Необхідна послідовна зміна кадрів і планів (загальний, середній та крупний план). Зручно користуватись класифікацією, яка складається з семі планів:

- дуже крупний план (деталь)

- крупний план

- крупний поясний

- середній

- середній дальній

- загальний

- дальній загальний план

Кожна сцена і епізод повинні бути логічно пов’язані з наступним епізодом, кожен включений в картину кадр повинен бути результат попередніх або бути (попереджувальним) для наступних.

Другою задачею композиційної побудови кадру є вибір знімальної точки і ракурсу відповідно встановлюється відношення глядача до об’єкту, що знімається. Вибором точки зйомки оператор (визначає) відношення глядача до цього об’єкту.

Вибір плану знімальної точки. Оператору слід так розташовувати всі компоненти зйомки так щоб вони були більш виразними. Незалежно від методу зйомки завжди важливо витримувати зображення стабільним. Ідеальним методом для цього є використання штативу.

Рекомендації для відео зйомки:

- під час зйомки на вулиці необхідно знаходитись спиною до світла;

- при можливості не знімати проти яскравого світла;

- для найкращого освітлення об’єкта необхідно використовувати основний та допоміжний джерела світла;

- необхідно уникати великого контрасту між сонячним світлом та тінню.

Рекомендації при панорамній відео зйомці.

- під час знімання не треба повертати відеокамеру дуже швидко;

- поворот камери повинен бути плавним і з такою швидкістю, щоб можна було б встигнути роздивитись в окуляри об’єкт, що знімається;

- перед зніманням необхідно визначити чим почнеться і чим закінчиться панорама;

- цілеспрямовано слідкувати відеокамерою за об’єктами, що рухаються;

- при зніманні панорами необхідно уникнути вертикальних коливань камери.

Дата добавления: 2014-01-11