Повідомлення про результати

Додаткова

Основна

Перелік рекомендованих джерел

1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: [Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106,,Облік і аудит“] / Ф.Ф.Бутинець, Л.Л Горецька. — Житомир: ПП,,Рута“, 2002. – 544с.

2. Губачова О.М. Облік у зарубіжних країнах: [Підручник] / О.М.Губачова, С.І.Мельник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. – 432с.

3. Краївська І.А. Облік у зарубіжних країнах: [Конспект лекцій, навчально-методичний посібник] / І.А. Краївська. — Харків: ХНАМГ, 2009. – 243с.

4. Лучко М.Р. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: [Навч. посіб.] / М.Р.Лучко, І.Д.Бенько. — К.: Знання, 2006. – 311с.

5. Панков Д.А. Бухгалтеркий учет и анализ за рубежом: [Учеб. пособие] / Д.А. Панков. – Мн.: Новое знание, 2002. — 256с.

6. Шандурська В.Г. Облік у зарубіжних країнах: [Навч. посібник] / В.Г.Шандурська. — ХНАУ. – Х., 2004. – 244с.

1. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами: [Практичний посібник] / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. — К.: Лібра, 2004. — 880 с.

2. Єфіменко В.І. Облік у зарубіжних країнах: [Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц.] / За ред. В.І. Єфіменка. — К.: КНЕУ, 2005. — 211с.

3. Кочерга С.В. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. [Навч. посібник] / С.В. Кочерга, К.А. Пилипенко — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 216с.

Зміст

Вступ
Модуль 1. Загальноприйняті принципи та системи обліку і звітності
Тема 1. Загальноприйняті принципи і системи обліку
Тема 2. Фінансова звітність
Модуль 2. Основи фінансового обліку
Тема 3. Облік грошових коштів
Тема 4. Облік розрахунків з дебіторами
Тема 5. Облік товарно-матеріальних запасів
Тема 6. Облік довгострокових активів
Тема 7. Облік фінансових вкладень та консолідована звітність
Тема 8. Облік короткострокових зобов’язань
Тема 9. Облік довгострокових зобов’язань
Тема 10. Облік власного капіталу і розподілу прибутку в товариствах та корпораціях
Модуль 3. Основи методики управлінського обліку.
Тема 11. Управлінський облік в системі управління підприємством
Тема 12. Визнання та оцінка витрат згідно з МСБО
Перелік рекомендованих джерел

Для нотаток

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методичне видання

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ

«ОБЛІК У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ»

для студентів 4-го курсу денної форми

та 5-го курсу заочної форми навчання

напряму підготовки 6.030509,,Облік і аудит”

Миколаїв – 2010

Миколаївський державний аграрний університет, 2010.

Підписано до друку 01.11.2010. формат 60х84/16.

Друк офсетний. Ум. друк. арк. ___

Надруковано у видавничому відділі МДАУ. Зам № ___. Наклад ___ прим.

54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9.

Аудиторський висновок, у якому користувачем надані результати перевірки. Висновки можуть бути різними, але у всіх випадках вони повинні інформувати читачів про те, на скільки відповідає установленим критеріям інформація, яка піддається кількісній оцінці. Вони можуть мати різну форму: від сугубо технічних до простих усних.

2 Сучасний стан ааудиту в Україні

Зарубіжний досвід показує, що аудит є обов'язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни./Розвиток аудиту в Україні почався після прийняття Закону "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. Відповідно до цього Закону, аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству й установленим нормативам. Однак, на жаль, аудит в Україні ще не набув широкого впровадження. Тому в період становлення ринкових відносин слід старанно аналізувати зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці з урахуванням конкретних національних інтересів. Вивченню цієї проблеми має допомогти як зарубіжна, так і вітчизняна література, яка акумулює такий досвід західних і вітчизняних аудиторських фірм.

Обов'язковий аудит в Україні було проведено за 1994, 1995 pp. всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Це певною мірою позитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудиторства в Україні. Однак, починаючи з 1996 p., проведення обов'язкового аудиту було скасовано на більшості суб'єктів господарювання.

Певний досвід проведення аудиту у нас уже накопичено. Це стосується насамперед підприємств, що приватизуються, а також кор-поратизації, експертної оцінки майна суб'єктів підприємницької діяльності, перевірок фінансового стану суб'єктів господарювання, що переходять на емісію цінних паперів або беруть банківські кредити тощо.

Відповідно до прийнятого у 1995 р. Закону України "Про наукову та науково-технічну експертизу" аудитори повинні дати науково обґрунтовану оцінку результатів аудиторського дослідження та науково-технічної експертизи.

До проблемних питань аудиту слід віднести:

* недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю;

* брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;

* недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси - і неосвоєний ринок аудиторських послуг;

* відсутність типових форм документів з аудиту;

* відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо.

Разом із тим впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності має в цілому для держави істотні переваги порівняно з іншими формами фінансово-господарського контролю, зокрема:

* значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання контрольно-ревізійного апарату;

* надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами-підприємцями) податків;

* незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;

* можливість вибору аудитора замовником тощо.

Аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, бірж, акціонерних товариств, спільних підприємств, комерційних банків, різних іноземних фірм.

Мета аудиту - сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

* перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

* виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;

* реальність визначення фінансових результатів;

* оцінка ефективності внутрішнього контролю;

* надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Якщо аудитор вважає, що подана звітність необ'єктивна, або якщо не може зробити якогось висновку (приміром, через брак зібраних даних), то він зобов'язаний повідомити про це користувачів у своєму висновку. Користувачів фінансової (бухгалтерської) інформації показано в табл. 1.1. Щоб правильно інтерпретувати значення інформації, одержаної в процесі аудиту, необхідно розуміти, що являє собою бізнес клієнта та які його галузеві особливості.

Так, аудит підрядного будівництва не може бути виконано достатньо ретельно без розуміння особливостей цієї роботи. Неможливо уявити собі аудит клієнта, який займається будівництвом житла, без знання особливостей будівельного виробництва, а також бухгалтерського обліку робіт за принципом відсоткового ступеня готовності.

3 Міжнародні стандарти аудиту

Робота аудитора ведеться відповідно до документів, об'єднаних у дві групи: а) державні законодавчі акти; б) аудиторські стандарти (нормативи) та інші регулятиви. За дорученням ради Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) Комітет міжнародної аудиторської практики (КМАП) займається випуском міжнародних нормативів аудиту і супутніх робіт. У кожній країні має здійснюватися локальне регулювання міжнародних нормативів відповідно до практики, що склалася під час аудиту фінансової інформації. Таке регулювання може відображатися у національних нормативах. Нормативи щодо послуг аудиторів КМАП видає у двох серіях: міжнародні нормативи аудиту (МНА); міжнародні нормативи супутніх з аудитом робіт (МНА/СР). Аудит проводиться для того, щоб сформувати об'єктивну думку про систему обліку і фінансову звітність підприємства. У Великобританії, наприклад, нормативи називають нормами, але є і стандарти аудиту. Аудит має проводиться відповідно до міжнародних нормативів та міжнародних норм етики професій бухгалтерів, затверджених МФБ. Національні нормативи аудиту, залежно від виду аудиту, поділяють на національні нормативи зовнішнього аудиту (ННЗА) і національні нормативи внутрішнього аудиту (ННВА). За базу при створенні національних нормативів беруться міжнародні нормативи. Ці нормативи застосовують незалежно від того, прибуткове чи збиткове підприємство, до якої форми власності воно належить. Аудиторські стандарти потрібні тому, що вони дають змогу підтримувати аудиторську діяльність на відповідному рівні, змушують аудитора постійно підвищувати свій науковий і професійний рівень. На відміну від стандартів, норми не передбачають основних принципів, але містять вказівки щодо процедур (наприклад, щодо підготовки аудиторських звітів). Норми мають бути переконливими, але, без директивного характеру. Аудитори можуть не дотримуватися норм, але завжди повинні пояснити, чому вони так роблять. КМАП несе відповідальність за випуск міжнародних нормативів аудиту і супутніх робіт, у тому числі за зміст і форму аудиторських звітів. КМАП вважає, що випуск таковых нормативів та їх використання сприятимуть забезпеченню однорідності аудиторської практики, інших послуг у всьому світі. КМАП за підтримки ради МФБ стимулює застосування цих нормативів у аудиторській практиці всіх країн. Опубліковані у різних країнах світу нормативи відрізняються за змістом і формою. КМАП вивчає їх, узагальнює і випускає нормативи з таковым розрахунком, що вони будуть прийняті міжнародним співтовариством. Під час аудиту фінансової інформації або при виконанні супутніх робіт аудитор повинен дотримуватися міжнародних норм етики, прийнятих МФБ. У розділі МНА "Відповідальність за фінансові звіти" зазначається, що хоч аудитор подає своє судження про фінансові звіти, проте конкретна відповідальність за їхню якість лежить на управлінському апараті об'єкта. Ця відповідальність передбачає точність або адекватність облікових проводок, внутрішнього контролю тощо. Під час проведення аудиту слід дотримуватись основних правил етики професійних аудиторів, встановлених МФБ. Аудитор повинен бути прямолінійним і чесним, об'єктивним і не піддаватися тиску з боку будь-кого, тобто бути повністю незалежним, зберігати конфіденційність інформації, мати необхідний рівень компетентності, знань, досвіду. Аудиторові слід утримуватися від роботи, якщо він сумнівається в достатньому рівні своєї компетентності. Під эталонами аудиту розуміють основні принципи, яких слід дотримуватися під час аудиторських перевірок. Це допомагає аудиторам у виконанні їхніх обов'язків. Аудиторськими эталонами передбачені вимоги до висновків, у яких мають відображатися такі професійні якості, як незалежність і компетентність. У загальних эталонах, наприклад, зазначається, що перевірку здійснює особа, яка володіє професійними здібностями, має відповідну технічну підготовку, дотримується конфіденційності, виявляє фахову старанність і наполегливість. Крім того, эталонами обумовлено, що аудиторська діяльність має бути ретельно спланована. При цьому аудитор зобов'язаний вивчити стан внутрішньогосподарського контролю (внутрішнього аудиту), що допоможе краще спланувати процедури здійснення аудиту. Особливе значення надається эталонам висновків. У них насамперед викладається інформація про те, що баланс і фінансова звітність подані відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності. Кожний эталон характеризується лаконічністю. Загальні вимоги до структури эталону мають включати: вступ, основний зміст, практичну спрямованість. Робочі стандарти - це правила, якими керується аудитор під час перевірки: підготовка до перевірки, збір достовірних даних, оцінка засобів внутрішнього аудиту. Інформація, подана в аудиторському звіті, має бути чіткою і зрозумілою, необхідною, компетентною, правдивою, об'єктивною. Рішенням Аудиторської палати України (АПУ) № 73 від 18.12.1998 р. Затверджено 32 національних нормативи аудиту. Відповідно до ст. 14 "Повноваження АПУ" розділу III "АПУ" Закону України "Про аудиторську діяльність" затвердження норм і стандартів аудиту є виключним правом АПУ і є обов'язковим для дотримання підприємствами й організаціями. У національних нормативах аудиту переважно використовується термінологія стандартів аудиторів Міжнародної федерації дипломованих бухгалтерів, у зв'язку з чим можуть бути розбіжності з термінами чинного законодавства та нормативно-правовими актами України. Починаючи з 1 січня 1999 р. Скасовується дія тимчасових нормативів аудиту. Річна фінансова звітність та інформація, що в ній міститься, необхідні й широкому колу споживачів. Багато споживачів фінансової звітності, що підтверджується аудитором, використовують її як основне джерело отримання доказової інформації про бізнес підприємства, оскільки вони не мають практичної можливості отримати потрібну додаткову детальну інформацію. Аудитор підтверджує фінансову звітність, що готується згідно з чинною інструкцією зі складання фінансової звітності або згідно з міжнародними обліковими эталонами (МОС) чи іншими наявними вимогами до фінансової звітності, яка має бути подана користувачам і розцінюватись як фінансова звітність. Під час проведення аудиту аудитор дає високу, але не абсолютну гарантію того, що перевірена інформація не містить суттєвих помилок. Це формулюється в аудиторському звіті як позитивна, розумна гарантія. Метою аудиту фінансової звітності є висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих качествах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів. Під час остаточного формування аудиторського висновку аудитор отримує аудиторські докази, що дають йому змогу виробити остаточну думку, яка буде покладена в базу аудиторського висновку. Аудиторський висновок щодо надійності фінансової звітності дає її користувачам високу, але не абсолютну аудиторську гарантію, оскільки остання недосяжна через такі причини: необхідність судження, використання вибіркових тестів, неповна гарантованість самої системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також те, що більшість наявних аудиторських доказів має, скоріше, запевню-вальний, а не переконливий, стверджувальний характер. Норматив № 2 "Основні вимоги до аудиту" визначає вимоги до аудиту, що їх повинні неухильно, без будь-яких винятків виконувати аудитори під час проведення аудиту. Це вимоги двох основних груп: етичні і методологічні. Методологічні принципи можуть в окремих випадках мати необов'язковий характер. Етичні професійні вимоги: незалежність, об'єктивність, компетентність, конфіденційність, доброзичливість. Методологічні вимоги планування аудиту: обґрунтованість оцінки значущості аудиторських доказів і систем внутрішнього контролю; доцільність вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості й достовірності, дотримування методики оцінки ризику та вибіркової перевірки даних; аналіз інформації та формулювання висновків; відповідальність за зроблений висновок; дотримання порядку документального оформлення; взаємодія аудиторів; обґрунтування використання результатів роботи іншого аудитора або спеціаліста іншої галузі; повне інформування клієнта; контроль якості роботи аудитора. Причому вимагається документальне оформлення всіх питань, що їх аудитор вважає важливими з погляду доказовості факту виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішень та оцінок, а також того, що аудит проводився відповідно до вимог національних нормативів аудиту або інших стандартів і правил.

3. Види аудитуРозходження між аудитом і бухгалтерським обліком і ревізією.

У більшості випадків аудит пов'язаний з бухгалтерською інформацією й багато аудиторів досить компетентні в бухгалтерських справах. Але варто пам'ятати, що бухгалтерський облік це процес запису, класифікації й підведення підсумків економічних подій за допомогою логіки з метою підготовки інформації для прийняття рішень.

При аудиті бухгалтерські данні визначають чи правильно відображає записна інформація ті економічні події, які відбулися за період що перевіряється.. Так як. бухгалтерські правила є критеріями для оцінки того, чи правильно сформована бухгалтерська інформація, аудитор повинен знати ці правила: тобто повинен знати бухгалтерський облік, уміти накопичувати й тлумачити аудиторські свідотства.. Це те, що відрізняє аудитора від бухгалтера.

Не можна ототожнювати поняття ревізії й аудита.

Розглянемо розбіжності в цих поняттях за деякими критеріями:

1. По меті. Аудит-Оцінка вірогідності й законності бухгалтерського обліку й звітності, діагностування й попередження передкризових ситуацій і банкрутства підприємств всіх форм власності.

Ревізія-Установлення вірогідності й законності й бухгалтерський облік і звітності, рас-крытие недостач, розтрат, крадіжок товарно-матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань підприємств державного сектора.

2. По завданнях. Аудит- оцінка системи обліку й внутрішнього контролю як елемента менеджмен-та; оцінка аудиторського ризику; установлення вірогідності й законності обліку й звітності; раз-работка рекомендації з оптимізації системи обліку й внутрішнього контролю для зміцнення финан-сового стану.

Ревізія-Установлення доцільності й законності чинених господарських операцій і від-ражение їх в обліку й звітності; оцінка організації бухгалтерського обліку з погляду обеспе-чения схоронності державної власності.

3. По суб'єктах. Аудит- аудиторські фірми, приватні аудитори (підприємницька діяч-ность).

Ревізія- ревізори державної контрольно-ревізійної служби (виконавська діяч-ность, виконання розпоряджень)

4. По об'єктах. Аудит- система обліку й внутрішнього контролю, інформаційні системи.

Ревізія- стан звітності, схоронність державної власності.

5. Порядок організації. Аудит проводиться на основі укладеного договору з підприємством-заказчиком (обов'язковий-щорічно, приватний- за бажанням замовників у будь-який час).

Ревізія проводиться на основі наказу керівника місцевої контрольно-ревізійної служби

(періодичність щорічно, з доручення правоохоронних органів-у будь-який час).

6. Методичний прийом. Прийоми й способи документального й фактичного контролю, економічного аналізу.

7. Склад контрольної інформації, її узагальнення й реалізація. Аудит-Аудиторський звіт, аудиторський висновок. Користувачі-Власники підприємств (засновники, акціонери), інвестори, кредитори, податкові інспекції. Ревізія-Акт ревізії. Користувачі-Керівник підприємства, адміністрація

У міжнародній практиці аудиторської діяльності прийнято розрізняти наступні типи аудита:

Операційний аудит-перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування хозяйственної системи з метою оцінки продуктивності й ефективності. По завершенню цього аудита менеджерові звичайно видають рекомендацію з удосконалювання операції. В операційному аудиті перевірки не обмежуються бухгалтерським обліком. Вони можуть включати оцінку організаційної структури, комп'ютерних операцій, методів виробництва, маркетингу й будь-якої іншої області, у якій аудитор кваліфікований. Це один із самих складних типів аудита.

Аудит на відповідність-аудит що дозволяє визначити чи дотримуються в господарської системі ті специфічні процедури або правила, які запропоновані персоналу вищестоящим руководством.

Результати аудита на відповідність звичайно повідомляються кому-небудь із підрозділу, що піддавалося аудиторській перевірці, а не широким верствам користувачів. Прикладом такого аудита може служити аудит платників податків на предмет дотримання податкових законів і т.д.

Аудит фінансової звітності - виконується для визначення того, чи погодяться зведені фінансові звіти із загальноприйнятими бухгалтерськими принципами або з якими-небудь іншими вибраними критеріями. Базується цей тип аудита на тім, що фінансовою звітністю будуть користуватися різні користувачі й для різних цілей. Отже, аудиторський висновок повинне містити відповідну інформацію й бути зрозуміло й доступно всім можливим користувачам.

5. Предмет і об'єкт аудиторської діяльності.

Аудиторська діяльність заснована на системному підході, на підставі якого виконується наступні роботи:

1. Перевірка вірогідності бухгалтерської звітності, законності, доцільності господарських операцій, стан бухгалтерського обліку.

2. Аналіз фінансово-господарської діяльності, розробка заходів щодо підвищення її ефективності.

3. Консультування з питань бухгалтерського обліку, оподатковування, внутрішнього контролю, інформаційних технологій.

4. Оцінка майна підприємства при ліквідації, продажі, зміні форми власності.

5. Захист майнових інтересів клієнтів.

6. Наукові дослідження в області обліку, контролю, структур і технологій керування.

7. Розробка проектів документів, експертних висновків про стан об'єктів при створенні нових і реконструкції діючих підприємств.

Результатом аудита можуть бути висновки про стан об'єкта, що перевіряється, а результатом аудиторських послуг - можливий стан об'єкта, що перевіряється, у майбутньому.

Під предметом аудиторської діяльності розуміють стан економічних, фінансових, інформаційних і інших характеристик системи, що перебувають у сфері аудиторської оцінки.

Під об'єктами аудиторської діяльності розуміють окремі або взаємозалежні економічні, організаційні, інформаційні або інші сторони функціонування досліджуваної системи, стан якої може бути оцінене кількісно і якісно.

Об'єкти аудиторської діяльності підрозділяються на:

- ресурси (матеріальні, трудові й т.д.);

- господарські процеси;

- економічні результати;

- організаційні форми керування;

- методи керування;

- функції керування.

· По складності об'єкта аудита підрозділяються на:

-локальні

-глобальні.

· По відношенню об'єктів аудита до сфери діяльності:

-матеріально-технічне постачання;

-основне виробництво;

-допоміжне виробництво;

-керування;

-збут;

-господарське обслуговування.

· По зв'язку об'єктів у часі:

-об'єкти, стан яких оцінюється в минулому (аудит фінансової звітності й ін.);

-аудит операцій, які здійснюються в даний момент (інвентаризація);

-аудит операцій, які відбуваються в майбутньому (аудит удосконалювання процесу керування).

6.Метод і методичні прийоми аудиту.

Метод аудита ---і ---ісукупність прийомів за допомогою яких оцінюється стан досліджуваних об'єктів. Велика кількість прийомів можна визначити в 3 групи:

- визначення стану об'єктів у натуральному виді ---і- огляд, перерахування, зважування, вимір, що дозволяють визначити кількісний стан об'єкта

- зіставлення дозволяє зіставити наступні показники:

а) фактична наявність основних коштів, матеріальних ресурсів, продукції з реальними потребами й нормативами;

б) кількість фактично використаних у виробництві сировини й матеріалів по діючих нормах;

в) дані бух. документів з інформацією, що втримується в небухгалтерських документах підприємства;

г) показники бух. документів підприємства, що перевіряється, з відповідними документами інших підприємств, що мають відношення до конкретних господарських операцій;

д) фактичні показники фінансово-господарської діяльності діяльності із прогнозними, відповідними даними попередніх періодів, показники аналогічних підприємств і среднеотраслевыми;

е) господарські операції, утримування яких фіксується в бух. документах, із соответсвующими положеннями законодавства й інших нормативних документів;

ж) діючі на підприємстві системи упраления і їхня окрема підсистеми з вітчизняними й закордонними аналогами.

--оцінка минулого, сьогодення й майбутнього стану об'єктів аудита. Прийоми цієї групи є логічним завершенням процесу зіставлення. Утримуванням усіх без винятку аудиторських операцій у сфері економіки є оцінка, тобто правильне сприйняття істотних сторін процесів.

Все три методи використовуються по кожному об'єкті, тому що його вивчення так чи інакше складається у визначенні дійсного стану й відхилень від базового, в оцінці відхилень за критеріями доцільності й законності. Із цією метою використовуються прийоми статистики, аналізу, экономико- математичних методів. Особливе значення в методі має оцінка ризику. Оцінку ризику провадять на підставі зіставлення фактичного стану об'єктів з відповідними еталонами тобто з їхнім бажаним станом.

4. Види аудита, його мета й завдання.

З погляду еволюції аудит можна розділити на наступні види;

Підтверджувальний аудит. У підтверджувальному аудиті бухгалтери-аудитори перевіряли й під-тверждали вірогідність звітів клієнта.

Системно-системно-орієнтований аудит. Даний підхід до аудита дав можливість спостерігати сис-теми, які контролюють операції. Сутність полягала в тому, що, аудитори стали прово-дить експертизу на основі оцінки системи внутрішнього контролю. Доведено, що якщо система внут-реннего контролю працює ефективно, не потрібно проводити детальну перевірку, тому що ауди-тор може (у тім або іншому ступені) довіряти системі внутрішнього контролю в розкритті помилок і порушень.

Аудит, що базується на ризику. Даний підхід полягає в тому, що сконцентрувавши аудитор-скую роботу в областях, де ризики вище, можна скоротити час, затрачуваний на перевірки облас-тей з низьким ризиком, і цим самої забезпечити більше ефективну, з погляду витрат, послугу.

Дата добавления: 2014-01-11