Поняття грошового потоку. J(a) – множник нарощування ануїтету

ГРОШОВИЙ ПОТІК

J(a) – множник нарощування ануїтету

Fn – інвестований капітал під складний відсоток.

Rn – інвестований капітал під простий відсоток.

Рис. 1.6 - Проста та складна схема нарощування капіталу

Простим % називають суму, що нараховують на первісну (теперішню) вартість у кінці кожного періоду виплат, обумовленого умовами вкладання грошових коштів:

I = PV * t * r (3)

I – сума % за обумовлений період часу, усього

PV – первісна вартість (сума) грошей

t – кількість періодів, за якими здійснюють кожну % виплату, у загальному періоді,

r – % ставка у коефіцієнті

Тоді майбутню вартість (FV) внеску (грошей) з урахуванням простого % можна визначити так:

FV=PV*(1+t*r) (4)

Суму майбутньої вартості внеску можна визначити ще шляхом додавання суми проценту до первісної суми внеску:

FV=PV+I (5)

FV= 1000 +600=1600

Множник (1+ t * r) називають коефіцієнтом нарощування простих відсотків. Його значення завжди повинно бути більше 1.

Під час розрахунку суми простого відсотку в процесі дисконтування вартості грошових коштів та теперішньої їх вартості слід використати наступні формули

:

D=FV - FV * (1/ 1+ t * r) (6)

PV=FV*(1/1+ t * r) (7)

Складним % називають суму приросту грошових коштів, що утворюється за умов, коли суму простого % не сплачують наприкінці кожного періоду, а приєднують до суми основного внеску та наступного періоду сама приносить дохід:

n

FV=PV*(1+* r) (8)

I=FV–PV (9)

Множник (1+*r) називають множником нарощування складних відсотків.

Окремі види грошових потоків, що оцінюються у часі, здійснюють послідовно через певні інтервали часу й в рівних обсягах.

Така послідовність грошових потоків має назву ануїтет.

Майбутню вартість ануїтету визначають наступним чином:

FV(a)A* J(a) (10)

FV(a)- майбутня вартість ануїтету на кінець періоду;

A – сума ануїтетного платежу;

PV(a)=A/D(a) (11)

D(a) – дисконтний множник ануїтет.

Контрольні запитання

1. Сформулюйте основне питання проектного аналізу

2. Які методологічні принципи застосовують при розрахунку грошових потоків проекту?

3. Що слід розуміти під безповоротними витратами?

4. У чому полягає цінність проекту?

5. У чому сутність концепції альтернативної вартості?

6. Що слід розуміти під неявними вигодами?

7. Розкрийте сутність різних видів альтернативних рішень за проектом.

8. У чому полягає необхідність визначення явних і безповоротних витрат проекту?

9. У чому полягає концепція альтернативної вартості відносно різних видів ресурсів: капіталу, землі, праці?

10. Як впливає інфляція на грошові потоки проекту? Як можна врахувати вплив інфляції на проект?

11. Що визначає формула Фішера?

Грошовим потоком у системі вітчизняного проектного аналізу прийнято називати грошові надходження й витрати, тобто грошовий потік – це різниця між грошовими надходженнями й витратами.

Рух грошових коштів фірми є безперервним процесом. У фінансовому менеджменті важливим напрямком є управління грошовими потоками.

У проектному аналізі методи аналізу й прогнозування грошових потоків використовують при обґрунтуванні ефективності проекту й розрахунках забезпечення проекту коштами, що є центральною проблемою.

Існує декілька підходів до визначення грошового потоку залежно від методів його розрахунку.

Традиційний грошовий потік – це сума чистого доходу й нарахованої амортизації.

Чистий потік – це загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період.

Операційний грошовий потік – це фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності фірми.

Фінансовий потік –це надходження та витрати грошових коштів, пов’язані зі змінами власного й позикового довгостроко­вого капіталу.

Загальний грошовий потік – це фактичні чисті грошові кошти, що надходять у фірму чи витрачаються нею протягом певного періоду.

Усі ці підходи можуть бути використані в проектному аналізі, але базовою моделлю є визначення загального грошового потоку.

Поняття грошового потоку як загального руху коштів протягом певного періоду, тобто циклу реалізації проекту, найбільш прийнятне в проектному аналізі. Загальний грошовий потік розраховують за допомогою показника кеш-фло.

У проектному аналізі важливо зробити оцінку саме тих грошових потоків, які будуть прийняті під час розрахунку критеріїв і показників ефективності проекту. Такі грошові потоки нази­вають релевантними.

Релевантні грошові потоки – це визначені грошові потоки, які розглядають у проектному аналізі доцільності інвестицій і оцінки їх ефективності.

Якщо проект впроваджують на базі існуючого підприємства, тобто фірма має фіксовані на певну дату основні й оборотні засоби і намагається досягти певної мети, для достовірної оцінки впливу проекту на її фінансовий стан, результати й забезпеченість коштами необхідно враховувати тільки цей вплив, а не поточні фактори, які не мають відношення до проекту. Тому у розрахунках необхідно використати лише додаткові грошові потоки.

Додаткові грошові потоки – це грошові потоки, що стосуються інвестиційного проекту. Додаткові грошові потоки є виразом додаткових вигод і витрат проекту.

Оскільки грошові надходження фірми не ідентичні їхнім доходам, проектний аналіз використовує поняття грошового потоку. Чистий доход, як правило, розраховують згідно з бухгалтерськими правилами й визначають як різниця між доходами та витратами.

Головна складова неявних надходжень — це амортизаційні відрахування. Грошові потоки характеризуються потоками готівки й відображають в таблиці грошових потоків у такому вигляді:

Кумулятивний грошовий потік — це чистий грошовий потік протягом тривалого циклу.

Як критерій оцінки доцільності грошового проекту виступають додаткові грошові потоки, які утворюються в результаті здійснення проекту.

Інвестиційний проект треба розглядати окремо від іншої діяльності фірми. Організаційно він може бути оформлений створенням нового підприємства або здійснюватись у межах по­точної діяльності фірми. У будь-якому випадку розглядають грошові потоки, що стосуються даного інвестиційного проекту.

Дата добавления: 2014-01-11