Розрахунок точки беззбитковості

Управління структурою витрат

Основою аналізу інвестиційного проекту є надійні оцінки поточних витрат, тому необхідно ретельно перевірити усі статті витрат, які можуть здійснити істотний вплив на реальну можливість його здійснення й ефективність взагалі.

Аналіз структури поточних витрат дає можливість встановити невідповідності й незбалансованість у структурі витрат. У разі виникнення сумнівних оцінок виникає потреба перевірити прогнозні оцінки витрат за допомогою інших джерел інформації й постійно їх уточнювати під час реалізації проекту, використовуючи принцип ітераційної моделі витрат.

Таким чином, при управлінні структурою поточних витрат слід враховувати ефект виробничого важеля (левериджу).

Співвідношення між статтями поточних витрат може бути різним і визначається технічною й технологічною структурами виробництва, політики підприємства, обраною під час підготовки проекту. Зрозуміло, що зміна структури поточних витрат істотно впливає на розмір прибутку.

Мета аналізу беззбитковості — визначення обсягу продукції, для якого обсяг виручки від продажів дорівнює витратам. Коли обсяг продажів нижчий цієї точки, фірма зазнає збитків, а в точці, де виручка дорівнює витратам, фірма веде бізнес беззбитково.

Тобто аналіз беззбитковості проекту – це дослідження зв’язку обсягу виробництва, собівартості продукції й прибутку при зміні цих показників у процесі виробництва.

Аналіз беззбитковості проекту дозволяє визначити вплив на прибуток зміни наступних чинників:

- обсягу реалізації,

- асортименту продукції, що реалізують,

- ціни реалізації,

- постійних витрат,

- змінних витрат

Аналіз беззбитковості передбачає наступні допущення:

- ціна продукту є незмінною протягом циклу проекту;

- постійна частка продажу продукту в обсязі виручки;

- не враховують зміни виробничих запасів з періоду в період;

- обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації;

- наявність єдиної точки критичного обсягу виробництва;

- постійні операційні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва;

- змінні витрати змінюють пропорційно обсягу виробництва.

Зазначені обставини хоча й знижують можливості застосування даного методу, але простота розрахунків робить його досить популярним на практиці. Обсяг продажу у точці беззбитковості являє собою вартість беззбиткового продажу, а ціна одиниці продукції в цьому разі є беззбитковою ціною продажу. Якщо виробнича програма включає різноманітні продукти, то для будь-якого беззбиткового обсягу продажу існуватимуть різні варіанти цін на вироби, але не буде єдиної беззбиткової ціни.

Точка беззбитковості (ВЕР) – це обсяг реалізації, при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам.

Її розраховують за формулою: для одного виду продукції (фізичний обсяг)

, (22)

де - FC- постійні витрати;

Р – ціна одиниці продукції;

АVС – середні зміні витрати

Різницю між ціною одиниці продукції й середніми змінними витратами називають маржинальним доходом на одиницю продукції. Для розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях постійні витрати відносять до коефіцієнту маржинального доходу. Коефіцієнт маржинального доходу — це відношення мар­жинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни.

Приклад: Підприємство реалізує за місяць 300 одиниць продукції за ціною 50 гривень за виріб. Змінні витрати на виготовлення одного виробу складають 26 гривень, постійні витрати за період – 3200 гривень.

Необхідно визначити точку беззбитковості виробництва.

Розв’язання:

Доходи від реалізації, грн 300 * 50 = 15000

Змінні витрати, грн 300 * 26 = 7800

Валовий прибуток, грн 15000- 7800 = 7200

Постійні витрати, грн 3200

Чистий прибуток, грн 7200- 3200 = 4000

Точка беззбитковості, виробів 3200/(50-26) = 133

Під час розрахунку точки беззбитковості для виробництва одночасно різних виробів слід ураховувати те, що вони мають різні змінні витрати. Тому треба розрахувати спочатку частку кожного виробу в загальному обсязі виробництва, а потім визначити загальний зважений дохід.

Дата добавления: 2014-01-11