КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Екологічний потенціал. Зовнішньоекономічний потенціал
Зовнішньоекономічний потенціал. Виробничий потенціал. Інформаційний потенціал. Науково-технічний потенціал. Природно-ресурсний потенціал Поняття та склад потенціалу національної економіки Тема 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 4.3. Населення країни як чинник її розвитку.Трудовий потенціал. Міні-лексикон: економічний потенціал, склад потенціалу національної економіки, національне багатство (національний капітал), людський капітал, природні умови, природні ресурси, трудовий потенціал, науково-технічний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, зовнішньоекономічний потенціал, екологічний потенціал 4.1. Поняття та склад потенціалу національної економіки Поняття «економічний потенціал» не має однозначного тлумачення. Найбільш поширене: Економічний потенціал країни - здатність суспільства виробляти товари і послуги та забезпечувати розширене відтворення з метою задоволення потреб і поліпшення якості життя населення. Суспільне виробництво – це процес перетворення ресурсів у продукцію необхідного обсягу і якості. Воно залежить від наявності і використання ресурсів, що визначають можливості виробництва (елементи економічного потенціалу): • основного капіталу та інших нефінансових і фінансових активів • природних ресурсів • людських ресурсів • організації управління; • інноваційного потенціалу. Перші три елементи складають національне багатство і визначають початкові ресурсні можливості виробництва. Темпи і якість економічного зростання залежать від розвитку науки і інновацій, що забезпечують приріст виробництва за рахунок наукомістких товарів і послуг, зниження ресурсомісткості виробництва, а також від організації виробництва й управління. Організація управління і науково-інноваційний потенціал тісно пов'язані з національним багатством. Національне багатство визначає потенційні можливості країни з виробництва товарів і послуг забезпечує збільшення валового національного продукту і валового національного доходу як джерел задоволення потреб суспільства. Національне багатство є результатом діяльності попередніх поколінь людей і основою виробничої діяльності сучасних поколінь. Це вартість економічних об'єктів, що забезпечують можливість отримання економічної вигоди. Національне багатство (національний капітал) - величина накопичених в країні матеріальних і нематеріальних цінностей, золотовалютних запасів, боргів інших країн (за вирахуванням боргів іншим країнам) і власності в інших країнах. Це реальне, речове багатство, реальні активи національної економіки. Складові частини національного капіталу - індивідуальні капітали. Вони об'єднуються економічними зв'язками ринкового господарства - попитом і пропозицією, конкурентними умовами, станом ринків, факторів виробництва і готової продукції і послуг, ринку позикового капіталу та ін. За системою національних рахунків (СНР) Статистичного відділу ООН, до обсягу національного багатства входять нефінансові і фінансові активи. Нефінансові активи розділяються на нефінансові вироблені активи і нефінансові невироблені активи. Окремо визначається також обсяг споживчих товарів тривалого користування в домашніх господарствах і прямі іноземні інвестиції. Нефінансові вироблені активи - активи, що є результатом виробничої діяльності: основний капітал, запаси матеріальних оборотних коштів і цінності. Нефінансові невироблені активи - активи виробництва, що не є результатом виробництва: матеріальні невироблені активи (земля, природні ресурси) і нематеріальні невироблені активи, що з'являються в результаті юридичних і облікових операцій (наприклад, права на певні види діяльності). Фінансові активи - це активи, яким протистоять фінансові зобов'язання інших господарюючих суб'єктів. Наприклад, наданий кредит є активом для того, хто надав кредит і борговим зобов'язанням для особи, що його отримала. Активи і фінансові зобов'язання між резидентами країни в основному відповідають один одному. Різниця між активами і зобов'язаннями резидентів країни у взаєминах з нерезидентами - чиста вартість власного капіталу, що входить в національне багатство країни. Особисте майно населення враховується окремо. Це житлові і невиробничі споруди, побутові товари тривалого користування і запаси споживчого призначення - автомобілі, холодильники, пральні машини, телевізори, комп'ютери і інші матеріальні активи, що знаходяться в домашніх господарствах. Для визначення національного багатства складається баланс активів і пасивів. Це вартість нефінансових і фінансових активів країни і їх фінансових зобов'язань на певну дату. Величина нефінансових активів в сумі з чистими фінансовими вимогами до резидентів інших країн характеризує загальну величину національного багатства. Ефективність використання національного багатства визначає ВВП в цілому і з розрахунку на одного жителя країни, його приріст, накопичення і дію цих чинників на рівень і якість життя населення. За рівнем виробництва ВВП на одного жителя Україна відстає від США в 4,5 рази, від Німеччини і Японії - більш ніж в 3 рази. Нове суспільство грунтується на розвитку науки і ефективних технологій, новій якості людського капіталу, управління, раціональнішому використанні ресурсів, зниженні питомих витрат ресурсів на випуск продукції і послуг. В сукупності утворюється новий синергетичний ефект, формування нове суспільство, в якому людський капітал перетворюється на головний чинник економічного розвитку. Людський капітал - це сума природжених здібностей, загальної і спеціальної освіти, придбаного професійного досвіду, знань, творчого потенціалу, морально-психологічного і фізичного здоров'я, що забезпечують можливість приносити дохід. Він перетворюється на важливішу частину національного багатства. Основні сфери діяльності, що формують людський капітал, є науково-освітній комплекс, система охорони здоров'я і сфери, що забезпечують умови життя. Оцінка людського капіталу як частини національного багатства визначається витратами на підготовку працівника - виховання, освіту, професійну підготовку, самоосвіту і потенційним доходом, який він може приносити.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 835; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |