В. Приєднання теплових навантажень опалення і ГВП на одному абонентському вводі

Для сучасних житлових будинків характерним є приєднання на одному абонентському вводі навантаження опалення і гарячого водопостачання.

Принциповими вимогами до схеми приєднання є такі:

- забезпечення розрахункових теплових навантажень при мінімальних витратах води з подавальної магістралі теплової мережі;

- створення комфортних умов для споживачів теплоти, що іде на ОП і ГВП.

в.1. На рис 3-6а показана схема паралельного приєднання на одному абонентському вводі теплових навантажень ОП і ГВП.

При такій схемі приєднання витрата води на абонентський ввід з подавальної магістралі теплової мережі дорівнює сумі витрат води на забезпечення ОП і ГВП. Витрата теплої води на опалення є величиною постійною, яка забезпечується регулятором витрати води РВ.

Витрата води в підігрівник П, що нагріває водопровідну воду для ГВП, змінюється в широкому діапазоні, відповідно до графіка споживання гарячої води. Регулятор температури регулює відбір гарячої води, що надходить з подавальної магістралі мережі в підігрівник П для нагрівання водопровідної води для ГВП.

Розрахункова витрата мережевої води на підігрівник системи ГВП визначається за максимальною витратою води на ГВП (при мінімальній температурі води в подавальній магістралі теплової мережі). В результаті маємо завищену розрахункову витрату води на абонентський ввід. Це приводить до збільшення діаметрів теплових мереж, зростання капітальних затрат на їх спорудження та збільшення витрат електроенергії на перекачку теплоносія.

При паралельному приєднанні нераціонально використовується теплота мережевої води. Мережева вода після опалювальних приладів, яка має температуру 40-70 °С, не використовується для нагрівання холодної водопровідної води, яка має відносно низьку температуру. Теплотою води після ОП можна забезпечити значну долю теплового навантаження ГВП, враховуючи, що температура гарячої води не перевищує 6065°С.

В.2. Двохступенева змішана схема приєднання теплового навантаження ОП і ГВП на одному абонентському вводі наведена на рис. 3-6 б. Її особливістю є двохступеневе нагрівання води для ГВП. В підігрівнику ПН холодна вода попередньо нагрівається за рахунок теплоти води, що надходить після опалювальних приладів. Завдяки цьому зменшується теплова продуктивність підігрівника ПВ і витрата мережевої води з подавальної магістралі.

В цій схемі підігрівник ПН включається послідовно щодо мережевої води, а підігрівник ПВ – паралельно з системою опалення.

Очевидно, що розрахункова витрата мережевої води з подавальної магістралі на абонентський ввід, завдяки частковому забезпеченню навантаження ГВП в підігрівнику ПН, буде істотно нижча, ніж в розглянутій раніше схемі паралельного приєднання ОП і ГВП. Ця витрата повинна розраховуватись за максимальним навантаженням ГВП.

В.3. Двохступенева послідовна схема приєднання теплового навантаження ОП і ГВП за принципом зв’язаного регулювання наведена на рис. 3-6в. Її слід розглядати як один зі способів вирівнювання теплового навантаження житлових будівель, що споживають теплоту на ОП і ГВП, без установки акумуляторів гарячої води. Згідно схеми за допомогою регулятора витрати води РВ, встановленого на абонентському вводі, підтримується постійна витрата мережевої води з подавальної магістралі для забезпечення сумарного теплового навантаження опалення і ГВП.

В даній схемі реалізується двохступеневе послідовне приєднання установок ГВП. Як тепловий акумулятор передбачене використання будівельних конструкцій будівель, що опалюються. В період збільшеного навантаження ГВП і пов’язаного з цим збільшенням відбору мережної води в підігрівник ПВ зменшується температура постійного за витратою потоку води, що надходить в елеватор Е. При цьому зменшується надходження теплоти на опалення, а недодана теплота компенсується в період малих навантажень ГВП, коли в елеватор Е надходить вода підвищеної температури.

В підігрівнику нижнього ступеня нагрівання ПН значна кількість теплоти води після ОП використовується для потреб ГВП.

Все це приводить до зменшення розрахункової втрати води на абонентський ввід і в тепловій мережі порівняно з розглянутою в 6.2. змішаною двохступеневою схемою.

Якщо теплопідготовча установка ТЕЦ чи водогрійна котельня забезпечує надходження в подавальну магістраль теплової мережі води з температурою, що компенсує її зменшення в підігрівнику ПВ перед надходженням в водоструминний елеватор Е, то при незмінній витраті води з мережі на ввід будуть також забезпечені комфортні умови роботи системи опалення незалежно від роботи системи ГВП.

Основна перевага двохступеневої послідовної схеми приєднання ОП і ГВП порівняно з послідовною схемою полягає у вирівнюванні добового графіку теплового навантаження і раціонального використання теплоносія, що приводить до додаткового зменшення витрати води в мережі.

Температура води, що повертається в ТЕЦ, зменшується (завдяки зменшенню її витрати при більш-менш сталому тепловому навантаженні), що дозволяє використати для її нагрівання відібрану з турбіни пару більш низького потенціалу. Як було показано раніше, при цьому збільшується економія теплоти при виробленні електричної енергії.

В усіх розглянутих схемах приєднання ОП до теплової мережі як основний регулюючий пристрій використовують регулятор витрати РВ, який забезпечує надходження постійної кількості води на опалення. Такий спосіб регулювання є прийнятним для районів з однорідним тепловим навантаженням.

Якщо співвідношення теплових навантажень ГВП і ОП є практично однаковими для всіх абонентів даного району, то замість регулятора витрати РВ встановлюють постійні опори у вигляді дросельних діафрагм. При цьому витрата мережевої води на опалення має нерівномірний добовий графік, залежний від режиму роботи системи ГВП.

Дата добавления: 2014-01-11