Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Регулювання централізованого теплопостачання

 

В залежності від пункту здійснення регулювання воно може бути:

1. централізованим, реалізується в ТЕЦ чи котельні;

2. групове, здійснюється на групових теплових підстанціях;

3. місцеве, здійснюється на абонентських вводах;

4. індивідуальне, здійснюється безпосередньо на тепловикористовуючих приладах.

Висока якість теплопостачання забезпечується комбінованим регулюванням, яке включає в себе щонайменше 3 ступені регулювання: центральне, групове або місцеве та індивідуальне.

Центральне регулювання проводиться за типовим тепловим навантаженням, характерним для більшості абонентів району. Таким навантаженням може бути опалення, або опалення і ГВП при заданому співвідношенні розрахункових значень цих навантажень.

Теплове навантаження всіх нагрівальних приладів можна описати загальним рівнянням:

, кДж (3-13)

де: Q -кількість теплоти одержаної від нагрівального приладу за час n.

Середня різниця температур в першому наближенні дорівнює:

, (3-14)

де: , - температура первинного теплоносія на вході і виході з нагрівального приладу.

Оскільки , то ,

де: - витрата первинного теплоносія, c - його теплоємність;

і - температура середовища що нагрівається на вході і виході нагрівального приладу, оС;

n - тривалість роботи опалювального приладу, год;

- коефіцієнт теплопередачі від первинного до вторинного теплоносія, Вт/м2∙К.

Із наведених залежностей одержуємо:

(3-15)

Хоча теплове навантаження Q, в принципі, може регулюватися зміною величин k, F, , , n, практично доцільним здійснювати центральне регулювання Q зміною температури води в подавальній магістралі та витрати теплоносія .

Якщо як теплоносій використовують водяну пару то

, (3-16)

де: - температура насичення при конденсації пари, ̊С

Таким чином теплове навантаження нагрівальних приладів при використанні як теплоносія пари регулюється зміною температури конденсації “” (необхідно змінювати тиск пари шляхом її дроселювання), або часу роботи приладу, n.

При використанні як теплоносія води в принципі, можливе використання трьох методів центрального управління:

а) якісне регулювання, коли відпуск теплоти регулюється зміною температури теплоносія на вході в прилад при незмінній витраті теплоносія в установку;

б) кількісне регулювання, коли відпуск теплоти регулюється зміною витрати теплоносія при постійній його температурі ;

б) якісно-кількісне регулювання, коли відпуск теплоти регулюється одночасно зміною витрати і температури теплоносія.

Центральне регулювання теплового навантаження міських районів орієнтують на сумарне навантаження опалення і ГВП. Нерівномірність добового графіку сумарного навантаження (яка обумовлена нерівномірним навантаженням систем ГВП) вирівнюють за рахунок теплоакумулюючої здатності будівельних конструкцій.

Оскільки, відповідно до будівельних норм і правил (БНіП) температура гарячої води не повинна бути нижчою 60 ̊С при відкритій системі теплопостачання і 50 ̊С при закритій, то мінімальна температура води в подавальній магістралі теплової мережі має бути не меншою 65 ̊С. Тому графік зміни температури мережної води в подавальній магістралі залежно від зовнішньої температури має вид ломаної лінії (рис. 3-9).

При низьких зовнішніх температурах , де - зовнішня температура, що відповідає “злому” температурного графіка, температура води в подавальній магістралі змінюється так, щоб забезпечити сумарне навантаження ОП, ГВП при якісному центральному регулюванні.

При температура води в подавальній магістралі постійна, виходячи з потреби забезпечення ГВП, та здійснюється кількісне регулювання теплового навантаження.

Контрольні запитання

1. Якими характерними параметрами системи теплопостачання і обладнання абонентських установок можливе регулювання надходження теплоти до споживачів?

2. Сутність кількісного та якісного регулювання теплових навантажень та їх застосування при забезпеченні теплового навантаження опалення і ГПВ на протязі року.

3. Як будується графік тривалості теплового навантаження та його використання?

4. Що означає точка “злому” графіка зміни температури води в подавальній магістралі теплової мережі залежно від зовнішньої температури?

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Вибір теплоносія і системи теплопостачання | Гідравлічний розрахунок теплових мереж
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 606; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.