Види підприємств

Організаційні форми виробничого підприємництва.

Виробниче підприємництво може здійснюватися в різних юридично чинних організаційно-правових формах, які встановлюються законодавством країни. Найпоширенішими організаційними.формами е:

І) одноосібне володіння (за законодавством України це може бути приватне підприємство - юридична особа, заснована на приватній власності громадянина України; сімейне підприємство - юридична особа, заснована на приватній власності членів однієї сім'ї; фізична особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності);

2) партнерство (товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство);

З) корпорація - юридичний об’єкт, відокремлений від своїх безпосередніх власників (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю).

Крім того, законодавством України передбачені народні, орендні та державні підприємства, які теж можна віднести до розряду корпорацій. Особливе місце посідають кооперативи та фірми будь-якої організаційно­-правової форми з іноземною інвестицією, діяльність яких регламентується спеціальними законодавчими актами.

Наведемо детальнішу характеристику кожної з трьох основних організаційних форм виробничого підприємництва. Першим є підприємство, яке існує як особисте володіння або особиста власність.

Ця форма має ряд переваг:

* власникові фірми повністю належить прибуток фірми;

* володар фірми має низькі витрати на організацію виробництва;

* невеликі розміри фірми дозволяють власникові підтримувати: контакти зі своїми робітниками і покупцями продукції;

* гнучкість, можливість оперативного прийняття рішення, так як немає необхідності витрачати час на консультації з партнерами для вирішення питань.

До недоліків особистого володіння відносяться:

· обмежені можливості для розширення виробництва;

· не сприяння банків в наданні значних кредитів

· необмежена відповідальність за фінансовий стан підприємства, оскільки все майно володаря за рішенням суду може бути направлене на компенсацію вимог кредиторів і погашення боргів;

· власник фірми повинен бути компетентним у всіх виробничих та фінансових питаннях і мати здібності до підприємництва;

· низька конкурентноздатність.

Друга організаційна форма виробничого підприємництва - це партнерство або товариство, яке передбачає з'єднання капіталів двох або більше господарюючих суб'єктів. Партнерство має такі переваги:

· широкі можливості для розширення виробництва;

· збільшення можливості одержання кредиту;

· залучення професійних менеджерів.

Недоліки цієї організаційної форми проявляються в таких аспектах: при генеральному партнерстві, на випадок банкрутства фірми, усі її співвласники несуть необмежену відповідальність. Компаньйон, якому належить 1% власності фірми, відповідає на рівних з тим, кому належить решта - 99%. Складнощі виникають при ліквідації і переорієнтації на інші види виробництва. Зокрема передбачається залежність юридичного існування від виходу партнерів.

Третя організаційна форма виробничого підприємництва - це корпорація. Це провідна форма сучасного підприємництва. Її власники - утримувачі акцій або частки власності, які мають обмежену відповідальність в розмірі свого внеску в капітал корпорації.

Весь прибуток корпорації після сплати податків належить її акціонерам (учасникам) і поділяється, як правило, на дві частини: перша - ­дивіденди (відсотки) для утримувачів акцій (часток); друга частина - ­на реінвестування. Основні переваги корпорації:

ü можливість мобілізації додаткових капіталів шляхом випуску цінних паперів;

ü використання наукових методів управління і професійних менеджерів;

ü можливість використання грошового ринку і ринку капіталів дозволяє гнучко орієнтувати свою програму з одного виду діяльності на інший;

ü корпорація існує незалежно від того, скільки разів змінювалися її власники.

Корпораціям властиві і певні недоліки, серед яких слід виділити такі:

ü високі подвійні податки на одиницю прибутку: спочатку оподатковується прибуток корпорації, а потім - дивіденди акціонерів при їх виплаті;

ü значні організаційно-економічні труднощі при реєстрації фірми;

ü більша регламентованість з боку держави.

З точки зору виробничого підприємства вибір організаційної форми виробничої фірми зумовлюється наступними міркуваннями:

І) запланований масштаб виробничо - ­господарської діяльності;

2) розрахункова вартість потрібного стартового капіталу;

З) наявність власних коштів та майна,

4) необхідність використання найманої праці;

5) наявність кваліфікованого персоналу, в т.ч. менеджерів;

6) оперативність розв’язування адміністративно-управлінських питань;

7) рівень обмеження самостійності з боку засновників;

8) спроможність залучення позичкових коштів;

9) юридичні, нормативні та податкові обмеження.

Модель сучасних організаційних форм виробничого підприємництва дає уявлення про класифікацію фірм за відношенням до власності, чинних правових форм та за розмірами (рис. 1.2).

Головною ознакою фірми є належність до відповідного виду власності, а саме: приватна, колективна, державна, змішана, власність іноземного суб’єкта підприємництва або фізичної особи. Фірма будь-якої форми власності має відповідну організаційно-правову форму та вид, визначені законодавством України: фірми у вигляді приватного, державного, орендного або народного підприємства; виробничий кооператив; фірми, організовані в формі господарських товариств (акціонерне, товариство з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, повне та командитне товариство) |17|.

Наведемо детальнішу характеристику вищезгаданих видів підприємств.

Дата добавления: 2014-01-11