Тарифна система

Суть та принципи організації заробітної плати на підприємстві

Питання підвищення продуктивності праці тісно пов’язані з орга­нізацією її оплати та стимулювання.

Заробітна плата - це виражена в грошовій формі частина суспіль­ного продукту, яка поступає в особисте споживання працівників у від­повідності із кількістю та якістю затраченої ними праці. Тобто, за­робітна плата - це ціна, яка виплачується за використання праці.

Необхідно розрізняти грошову, або номінальну заробітну плату і реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата - це сума грошей, одержаних за тиж­день, місяць, рік. Реальна заробітна плата - це кількість товарів та послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату - це "купі­вельна спроможність" номінальної заробітної плати.

Величина заробітної плати залежить від складності праці. Склад­на праця - це праця вищої якості, яка ство­рює в одиницю часу більше нової вартості, тому вона і винагороджується в підвищеному розмірі. Цим підприємства стимулюють робітників в підвищенні своєї кваліфікації.

Основними принципами організації заробітної плати і на підприємстві є:

· відповідність рівня заробітної плати кількості та якості за­траченої праці;

· постійний ріст заробітної плати як основного джерела підвищення благополуччя людини;

· ріст продуктивності праці повинен випереджати ріст заробіт­ної плати;

· диференціація оплати праці в залежності від умов праці та кваліфікації працівників, районів розміщення підприємств.

Питання організації і планування заробітної плати вирішується в залежності від категорій персоналу: для робітників - у відповіднос­ті із тарифною системою, для керівників, фахівців та службовців - на основі штатно-окладної системи оплати праці, а також у відповідності із тарифною системою.

Під тарифною системою розуміють систему взаємопов’язаних характеристик і показників, на основі яких диференціюється заробітна пла­та робітників відповідно до їх кваліфікації, складності роботи. Тарифна система складається із трьох основних елементів: тарифних ставок, тарифних сіток і тарифно-кваліфікаційного довідника.

Тарифно-кваліфікаційний довідник - нормативний документ, який дозволяє визначити кваліфікацію і тарифну групу, до якої повинні бути віднесені робітник або робота.

У залежності від складності, точності і відповідальності роботи діляться на декілька кваліфікаційних груп, кожній з яких присвоюєть­ся відповідний кваліфікаційний тарифний розряд. На більшості промис­лових підприємств їх шість. У машинобудуванні для робітників, які зайняті освоєнням і створенням нової техніки, встановлено вісім та­рифних розрядів. Найпростіші роботи віднесені до першого розряду.

Тарифний розряд робітникові присвоюється на підставі професій­них знань і трудових навичок. Для забезпечення єдиного підходу до оцінки кваліфікаційної підготовки в довіднику наведені кваліфікацій­ні вимоги. Для кожної професії і розряду дається характеристика, в якій вказані складність роботи, особливості організаційно-технічних умов виробництва, основні вимоги до кваліфікації, рівня теоретичних і спеціальних знань.

Тарифно-кваліфікаційний довідник дозволяє проводити тарифікацію робіт - тобто віднести їх до певного розряду і визначити рівень ква­ліфікації робітника.

Тарифні ставки визначають абсолютний розмір заробітної плати за одиницю часу (година, день, місяць) при 100% виконання норм ви­робітки. Тарифні ставки диференціюються в залежності від важливості галузі, умов і характеру роботи.

На підприємствах машинобудування діють три рівня тарифних ставок. Перший рівень передбачений для робітників-інструментальників, ремонт­ників і наладників, які обслуговують автоматичні лінії, верстати з ЧПК, гнучкі виробничі системи та інше складне високоефективне облад­нання.

Другий рівень нижче першого на 12% і використовується для робіт­ників, зайнятих на металорізальних верстатах, штампуванні, ремонті ін­струменту, технологічного оснащення.

Третій рівень нижче першого на 21% і використовується для всіх інших робітників галузі.

Тарифна ставка - це найдинамічніший елемент тарифної системи. У міру росту продуктивності праці підвищується і заробітна плата, що викликає необхідність перегляду ставок.

Тарифна сітка характеризує зміну тарифних ставок в залежності від кваліфікації робітників. Для кожного кваліфікаційного розряду встановлено тарифний коефіцієнт, який показує у скільки разів тариф­на ставка даного розряду більше тарифної ставки першого розряду. Співвідношення величини тарифної ставки найвищого розряду тарифної сітки до тарифної ставки першого розряду називають діапазоном тариф­ної сітки.

Тарифна система в умовах ринкової економіки гарантує мінімальну оплату за певний обсяг праці, є його нижньою границею.

Дата добавления: 2014-01-11