Метод податкового права

Предмет податкового права

Кожний правовий інститут відповідає певній групі суспіль­них відносин. Інститут податкового права охоплює відповідну систему відносин, що й становить предмет податкового права. Предметом податкового права є група однорідних суспільних відносин, що визначають надходження коштів від платників до бюджетів у формі податків і зборів. Предмет регулювання охоплює сукупність певних специфічних відносин. Це дозво­ляє виділити останні із загальної маси фінансових відносин. Особливістю їх є рух грошей у власність держави знизу вгору (від платника до бюджету) у формі податків і зборів. Відноси­ни з розподілу цих коштів, виділення їх на задоволення дер­жавних потреб (тобто рух згори вниз), хоча і регулюються фі­нансовим правом, але вже не є предметом податкового права.

Характерною рисою податкових відносин є їх майновий ха­рактер — виконання податкового обов'язку означає передачу у власність або розпорядження держави певних коштів. У зв'яз­ку з цим необхідно погодитися з С. Д. Ципкіним, який, визна­чаючи майновий характер податкових відносин, стверджував, що невиконання податкового зобов'язання заподіює матеріаль­ний збиток державі, порушує загальнодержавні інтереси¹. У по­даткових правовідносинах найбільш чітко, порівняно з усіма іншими фінансовими правовідносинами, простежуються дер­жавно-владна і майнова сторони. Відносини щодо зборів і по­датків є владно-майновими. З одного боку, держава наділяє ком­петентні органи владними повноваженнями і контролює надход­ження коштів до бюджету, а з іншого — податкові надходження є одним з основних каналів формування власності держави, хоча спочатку й у специфічній грошовій формі.

За методом правового регулювання податкове право мало чим відрізняється від традиційного методу фінансового права, в основі якого покладено метод владних розпоряджень. Однак він характеризується своєрідним механізмом регулювання, особливим переплетенням норм, юридичним режимом. Метод податкового права є фінансово-правовим і передбачає викори­стання імперативних норм (йдеться про безумовний характер імперативності). Наприклад, застосування санкцій за подат­кові правопорушення виключає альтернативу — вони визна­чаються однозначно і безумовно. У нормах податкового права закріплено зобов'язання щодо передачі коштів платників до бюджетів.

Аналізуючи систему впливу на відносини, що регулюються податковим правом, можна зробити висновок, що основною рисою методу регулювання податкових відносин є державно-владні розпорядження одним учасникам податкових відносин з боку інших, які виступають від імені держави. Метод, що ба­зується на владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, властивий також іншим галузям права (наприклад адмініст­ративному), але при регулюванні податкових відносин цей ме­тод набуває специфіки, що полягає у конкретному змісті, а та­кож у певному колі органів, уповноважених державою на владні дії. Наприклад, характерною рисою методу податково­го права є та обставина, що владні розпорядження стосуються певного кола платників, порядку, умов і розмірів платежів до бюджетів чи позабюджетних фондів, цілей використання коштів і т. ін. Коло державних органів, уповноважених давати розпорядження учасникам податкових відносин, складають по­даткові органи. Іншою рисою методу податкового права є ши­роке застосування імперативних (тобто однозначних, що не припускають вибору) норм податкового права з метою форму­вання бюджетів за рахунок доходів і майна платників податків.

Дата добавления: 2014-01-11