Податок на промисел

§ 1. Місце податку на промисел у податковій системі України

Сплата податку на промисел здійснюється в Україні відпо­відно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 р.

Особливістю цього податку є те, що його застосування по­ширюється тільки на торгову діяльність фізичних осіб, не за­реєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності. З тор­гової діяльності, власне, розпочався процес демонополізації економіки.

Концепція розвитку внутрішньої торгівлі України визначає загальну стратегію і пріоритетні напрями державного регулю­вання розвитку внутрішньої торгівлі в ринково орієнтованій системі господарських відносин і спрямована на підвищення ефективності організаційно-економічних перетворень у торгівлі. Перехід до системи вільного переміщення товарів поки що не призвів до формування повноцінного споживчого ринку. Споживчий ринок сьогодні — це ринок деформованої структури попиту через неплатоспроможність населення; ри­нок товарів низької якості; ринок, у якому масові порушення з боку суб'єктів господарювання стали об'єктивною реальністю. У зв'язку з нестабільністю економіки України поки що немож­ливо відійти від стихійних нерегульованих ринків, що форму­ються за рахунок виплати заробітної плати в натуральній формі, торгівлі продукцією, вирощеною на власній земельній ділянці тощо.

§ 2. Платники податку на промисел

Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі — грома­дяни), які мають або не мають постійного місця проживання в

Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємниц­тва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виготовленої, переробле­ної або купленої продукції, предметів або товарів.

Платниками виступають громадяни України, іноземні гро­мадяни, особи без громадянства та особи, що не мають постій­ного місця проживання. Підставою для подібного розмежуван­ня є статус громадянина, що визначається Законом України від 18 січня 2001 р. «Про громадянство України». Громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи і держа­ви, що полягає в їх взаємних правах і обов'язках.

Іноземці мають право займатися в Україні підприємниць­кою діяльністю, передбаченою законодавством України. При цьому вони мають такі самі права й обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не встановлено Конституцією і законами України. Іноземці сплачують податки і збори відповідно до за­конів України і міжнародних договорів України.

І ще кілька зауважень щодо цього елемента правового ме­ханізму податку на промисел. По-перше, платниками є особи, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності. По-друге, платники здійснюють несистематичну діяльність з продажу товарів (у цьому разі законодавець закріпив і кіль­кісний критерій несистематичності — чотири рази в календар­ному році). По-третє, несистематичному продажу підлягає: а) виготовлена; б) перероблена; в) придбана продукція.

Дата добавления: 2014-01-11