Ставка оподаткування

Ставки податку встановлені в гривні за 100 см³ обсягу циліндрів двигуна, з розрахунку на 1 кВт (для транспортних засобів з електродвигунами) або розрахунку на 100 см довжи­ни (для катерів і яхт).

Прив'язка ставок податку до обсягу циліндрів двигуна транспортного засобу в сучасних умовах, на наш погляд, не відображає особливостей оподаткування транспортних засобів. Річ у тім, що той самий обсяг циліндрів двигуна може мати різну потужність. І при цьому потужність двигуна (до якої, по суті, повинне прив'язуватися оподаткування транспортного засобу) не відображається його обсягом; варто також врахову­вати і деякі способи, що збільшують потужність двигуна (турбонадуви тощо). Саме тому необхідно при встановленні ставок оподаткування за основу брати кількість кінських сил, що відображає потужність двигуна транспортного засобу.

Ставка податку розраховується на 1 день кварталу, в якому здійснюється сплата податку. За більшістю транспортних за­собів (особливо за легковими автомобілями) ставку податку порівняно з попередньою редакцією Закону істотно збільшено.

Законодавством встановлено обов'язок сплати податку з власників автомобілів легкових, вантажних (вантажопідйом­ністю більше 7 т), автобусів. Усі транспортні засоби, що нале­жать до цих категорій, підлягають оподатковуванню за одними ставками, для інших самохідних машин та механізмів пе­редбачено використання інших розмірів ставок податку. При цьому слід мати на увазі, що пасажирські автомобілі місткістю до 8 чоловік, включаючи водія, належать до легкових авто­мобілів, понад 8 чоловік — до автобусів.

На відміну від основної маси податкових платежів, що ви­користовують відносні ставки, цей податок передбачав систе­му абсолютних ставок (від 50 копійок до 2 карбованців 04 копі­йок), що при значних темпах інфляції було абсурдно. Зміни ст. З саме і торкнулися цієї сторони проблеми, внаслідок чого були закладені ставки в частинах від мінімальної заробітної плати без індексації (від 0,005 до 0,03 мінімальної зарплати), а потім в ЕКЮ. І в підсумку знову відбулося повернення до ста­вок, виражених у національній валюті України: від 0,5 грн. до ЗО грн. (Закон України від 16 червня 1999 року). Розмір став­ки податку встановлюється залежно від об'єкта оподаткуван­ня (автомобілі легкові, вантажні, мотоцикли, моторолери, мотоблоки тощо), визначеного відповідно до коду по Гармонізо­ваній системі опису і кодування товарів, і ставки податку на рік: з 100 см³ об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності дви­гуна або 100 см довжини. Ставка податку закріплена в гривні і варіює в межах від 0,5 грн. з 1 кВт по автомобілях з електро­двигуном до ЗО грн. по легкових автомобілях з об'ємом циліндрів від 3501 куб. см і більше.

Закон не передбачає прогресивне оподаткування, оскільки об'єкт оподаткування незмінний, і припускає застосування твердих ставок податку.

§ 5. Пільги щодо податку

Порівняно традиційну систему пільг можна поділити на дві групи. Перша — платники, яких повністю звільнено від спла­ти податку. Це підприємства автомобільного транспорту загаль­ного користування, державні бюджетні установи й організації, інваліди, що мають мотоколяски або автомобілі з ручним ке­руванням тощо. Друга група — платники, для яких ставка по­датку скорочується на 50 відсотків (пожежні машини, маши­ни швидкої допомоги тощо). Закон надає право місцевим органам державної влади звільняти повністю або частково від спла­ти податку окремих платників за наявності вагомих причин. Законом України «Про податок з власників транспортних за­собів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено такі пільги щодо цього податку.

Повністю звільнені від сплати податку:

а) підприємства автомобільного транспорту загального ко­ристування — щодо транспортних засобів, зайнятих на пере­везенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду. Така пільга була й раніше, але при її застосуванні слід пам'ятати, що передача таких транспортних засобів в оренду (навіть якщо їх використовува­тиме орендар для перевезення пасажирів і за тими самими та­рифами) розглядається як нецільове використання транспор­ту, а, отже, орендодавець втрачає право на пільгу, що підтвер­джується листом Державної податкової адміністрації України № 17-114-4/10-447 від 28 жовтня 1996 р.;

б) навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів щодо навчальних транспортних засобів за умови використан­ня їх за призначенням.

Ліміти кількості одиниць транспортних засобів установлює вищестояща організація, про що видається лімітна довідка про витрати бюджету на наступний рік.

Якщо установи й організації, що фінансуються з державно­го бюджету, використовують транспортні засоби не за цільо­вим призначенням, права користування такою пільгою бюд­жетна організація не має. Що стосується використання в розмірі ліміту кількості транспортних засобів, то, якщо кількість транспортних засобів перевищує встановлений ліміт, податок бюджетними установами й організаціями за такі оди­ниці транспортних засобів сплачується на загальних підставах;

в) особи, зазначені в пунктах 1 і 2 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи»¹, статтях 4—11 Закону Ук­раїни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального за­хисту»², статтях 6 і 8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»¹, можуть користатися пільгою² на один легко­вий автомобіль з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см³, а інва­ліди І і II груп незалежно від об'єму циліндрів, або на один мо­тоцикл з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см³ або на один мо­торний човен або катер (крім спортивного) з довжиною корпуса до 7,5 м.

Отже, якщо громадянин відповідно до положень законодав­ства, що втратили чинність, звільнявся від сплати цього подат­ку на всі особисті транспортні засоби при проведенні технічно­го огляду, то при проведенні технічного огляду транспортних засобів після 1 вересня 1996 р. він відповідно до вимог зазначе­ної постанови може бути звільнений від сплати податку лише на транспортні засоби, зазначені в постанові, а на інші особисті транспортні засоби податок необхідно сплачувати на загальних підставах. Це роз'яснення дається в листі Державної податко­вої адміністрації України № 17-0317-110/10-1375 від 24 люто­го 1997р.;

г) особи, зазначені в пунктах 3 і 4 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи» — щодо одного легкового ав­томобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см³ або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів до 650 см³ або одного човна мо­торного або катера (крім спортивного) з довжиною корпуса до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселен­ня з зони гарантованого добровільного відселення та зони по­силеного радіоекологічного контролю.

Звільняються від сплати податку на 50 відсотків:

а) сільськогосподарські підприємства-товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для пере­везення людей з кількістю місць не менше десяти (спеціаліза­ція підприємства визначається статутом або загальним класи­фікатором галузей господарства Міністерства статистики Ук­раїни);

б) громадяни, у власності яких є легкові автомобілі (код 87.03), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно.

Пільга в поточному році надається, якщо право на неї ви­никло до настання терміну сплати податку, тобто перед реєст­рацією або перереєстрацією і технічним оглядом транспортних засобів. З появою права на пільгу після терміну сплати подат­ку пільга в даному році не надається.

Не визнаються об'єктами оподаткування: трактори на гусе­ничному ходу; мотоцикли, мопеди і велосипеди з обсягом ци­ліндра двигуна до 50 см³; автомобілі спеціального призначен­ня: швидкої допомоги і пожежні; машини і механізми для сільськогосподарських робіт; транспортні засоби вантажні, самохідні, які використовуються на заводах, у портах і аеро­портах для перевезення вантажів на короткі відстані; окремі види яхт, вітрильних судів і човнів, спортивний водний транс­порт. Транспортні засоби, які не є об'єктами оподаткування, перераховано в розділі 3 рекомендацій до Гармонізованої сис­теми опису і кодування товарів «Товарна номенклатура зовні­шньоекономічної діяльності».

Податок з власників транспортних засобів не справляється за транспортні засоби, якщо вони не перебувають на обліку Державтоінспекції або інших органах, які проводять їх реєстра­цію, перереєстрацію або техогляд. Якщо право користування транспортним засобом передано за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником від його імені або особою, якій воно передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспорт­ним засобом за місцем проживання власника.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткуван­ня» Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, се­лищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги з оподаткування в межах сум, що надходять до їх бюджетів. Для вирішення питань про надання додаткової пільги щодо подат­ку з власників транспортних засобів платник повинен зверну­тися до відповідної ради. Подача заяви про звільнення від спла­ти податку не припиняє його сплати або справляння. Якщо по­дання підприємства про надання додаткової пільги буде задоволене відповідною радою, в особовому рахунку платника на підставі такого рішення робиться відповідний запис.

Дата добавления: 2014-01-11