Охорона праці (ОП) як суспільно-економічний чинник і галузь науки

Лекція 1. Вступна

Розділ 1. Організаційно-правові питання охорони праці

Сучасне суспільство характеризується високим рівнем використання технічних засобів, призначених для задоволення життєвих потреб людини. Сучасні технічні засоби стають все більш енергоємними й автоматизованими. Однак все ще ключовим елементом на виробництві залишається людина, яка покликана обслуговувати, керувати, контролювати технічні системи і технологічні процеси.

Діяльність людини є основою його існування. На трудову діяльність на виробництві, в побуті приходиться не менш 50% життя людини. І в той же час в процесі трудової діяльності людина підвергається найбільшої небезпечності. Трудова діяльність на виробництві (виробнича діяльність) характеризується найбільшим рівнем небезпеки, тому що сучасне виробництво насичено різними енергоємними технічними засобами.

Аналіз виробничих аварій, травм, нещасних випадків, професійних захворювань показує, що основною причиною їх є невиконання вимог безпеки, незнання людиною техногенних небезпек і методів захисту від них. Причому людський фактор у багатьох випадках є основною причиною виникнення небезпек.

За даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому гинуть працездатні люди віком до 40 років. Аналіз причин смертності в Україні в минулому десятиріччі показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєння, травми (35-40% усіх смертей у цьому віці). І що найгірше – коли у мирний час у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають і це трапляється з сотнями, тисячами здорових людей найчастіше молодого й середнього віку, то подібне явище сприймається не тільки трагічно, воно просто не вкладається у свідомість.

Тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові збитки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Необхідно пам’ятати, що через нещасні випадки та аварії гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, а перш за все люди – годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Тому вивчення небезпек виробничої діяльності, причин їх виникнення, методів і засобів захисту повинно бути одним з основних елементів професійної підготовки спеціалістів різного рівня.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно,важливе економічне значення – це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важки та шкідливі умови праці тощо. Фахівці міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що наслідки нещасних випадків коштують у 10 раз дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження.

Однією з найважливіших державних задач є задача охорони життя і здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних і нешкідливих умов праці. Якими б не були трудові досягнення, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя.

1.2. Основні етапи розвитку охорони праці

Питання щодо забезпечення безпечних умов праці завжди супроводжували розвиток суспільства.

Перші посилання, де розглядалися умови праці з'явилися ще до нашої ери. Це праці Аристотеля (387 – 322 рр. до н.е.), Гіппократа (400 – 377 рр. до н.е.).

Лікарі епохи Відродження (Агрікола, Парацельс) докладно описали важкі умови праці в гірничорудних та металургійних підприємствах того часу.

М.В. Ломоносов (1711 – 1765 р.р.) написав основоположні праці про безпеку в гірництві.

Значний вклад у розвиток гігієни праці вніс І.М. Сєченов (1829 – 1905 рр.), який науково обґрунтував цілу низку питань щодо ролі центральної нервової системи та органів чуття людини в процесі праці.

В Україні питання подальшого вдосконалення охорони праці в сучасних умовах, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень з вищеназваних питань займаються: Національний науково – дослідний інститут (НДІ) промислової безпеки та охорони праці, державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв, інститут медицини праці, Українській НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.

Дата добавления: 2014-01-11