Характерні риси сучасного суспільства

Проблема типологізації суспільств.

Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження.

Сутність, типи, тенденції розвитку

1. Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження. Протягом усього періоду формування та розвитку соціологічного знання вчені намагалися знайти відповідь на такі фундаментальні питання, як: що таке суспільство? як воно існує? які його характерні риси? та ін. Осмислення того, що людина живе у суспільстві, відбулося у процесі розвитку соціально-філософської думки. Так, античні філософи, зокрема Аристотель, Платон ототожнювали суспільство з державою. У середньовіччя поширення дістала думка про те, що суспільство виникло як результат домовленості людини з Богом; у нові часи існувала ідея суспільного договору між людьми, результатом якого стало виникнення суспільства, хоча деякі філософи (наприклад, Д. Дідро) вважали, що життя людей завжди було суспільним.

Якісно нове розуміння категорії “суспільство” можна простежити у соціологів в середині ХІХ – на початку ХХ ст. Так, О. Конт та Г. Спенсер вважали, що суспільство – це динамічне утворення, що перебуває у постійному розвитку (як і кожний живий організм). При цьому особливістю суспільства є наявність саморегулюючих процесів. Е.Дюркгейм розглядав суспільство як надіндивідуальну реальність, що заснована на колективних уявленнях. Для М. Вебера суспільство – це взаємодія людей, що є продуктом соціальних, тобто орієнтованих на інших людей, дій. Г. Тард розумів суспільство як продукт взаємодії індивідуальних свідомостей через передачу людьми один одному переконань, бажань, спонукань тощо. З точки зору К. Маркса суспільство – це живий організм, сутністю якого є залежність усіх соціальних підсистем від економічної; це сукупність відносин між людьми, що історично розвиваються та складаються у процесі спільної діяльності. Сучасні соціологічні напрями та концепції теж вирішують питання про те, що є суспільство.

Отже, суспільство – це фундаментальна категорія соціології, а розвиток останньої фактично є послідовною зміною відповідних теорій суспільства. Можливо визначити три періоди у розвитку цих теорій:

а) кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.

Соціологія виникла як теорія промислового суспільства, всі теорії цього періоду збігаються стосовно того, що суспільство, яке зароджується, має, по-перше, індустріальний характер; по-друге, саме економічна система визначає тип суспільства, задає принцип суспільного порядку;

б) 20-ті – кінець 60-х років ХХ ст.

Мета всіх теорій цього періоду – зафіксувати нові специфічні риси, явища, зумовлені переходом до стадії організованого капіталізму. Економічна сфера продовжує домінувати в усіх теоріях. У цей період суспільство розумілось як державно-монополістичний (з точки зору форми власності), організований (з огляду соціальні та економічні процеси у сфері економіки та держави) капіталізм, як менеджеріальне суспільство (враховуючи домінуючу професію у всіх галузях), як суспільство масової культури, зрілий розвинутий капіталізм.

в) 70-ті – 90-ті роки ХХ ст.

Третій період характеризується фундаментальною зміною парадигми в галузі теорії суспільства: виникає ряд нових концепцій суспільства, які намагалися і намагаються зафіксувати ті зміни, що відбуваються у цей період в суспільстві Їх можна об'єднати однією назвою – “концепції інформаційного суспільства” (йдеться про теорії Д. Белла, Р. Дарендофа, О. Тоффлера, Ф. Ферроратті та інших вчених). Дані концепції фіксують трансформації, що відбуваються в економічній системі, структурі формальної і неформальної влади, особливо у розрізі виникнення нових самостійних інформаційних систем – телекомунікаційних та освітянських технологій. Усі теорії визначають інформаційне суспільство як особливу стадію в історичному та соціально-економічному розвитку людства.

Розглянувши еволюцію уявлень про суспільство, спробуємо з'ясувати, що ж таке суспільство і як воно виникло. Дане питання не є таке й просте, як це вважається на перший погляд. По-перше, це досить обсягова і високоабстрактна за характером категорія; по-друге, суспільство надзвичайно складне, багатошарове явище, яке дозволяє розглядати його у найрізноманітніших ракурсах. По-третє, суспільство – це поняття історичне, загальне визначення котрого повинно охоплювати всі етапи його розвитку; по-четверте, це стикова категорія соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, кожна з яких формує дане поняття відповідно до свого предмету; по-п'яте, категорія “суспільство” вживається у широкому та вузькому смислі, що потребує певних застережень. Неоднозначність даного поняття зумовило те, що в соціології не існує єдиного визначення, щодо суспільства. На наш погляд, нижче наведене формулювання може бути прийнятим при вивченні даної теми.

Суспільство – це сукупність усіх засобів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, мають сумісну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.

У вужчому смислі, під суспільством розуміється конкретний вид суспільства з його історичними, економічними, культурними особливостями (наприклад, українське суспільство).

Аналіз багатьох визначень категорії “суспільство”, дає можливість окреслити характерні риси та ознаки суспільства:

· спільність території, на якій мешкають люди, що взаємодіють і спілкуються між собою;

· цілісність і сталість як певного єдиного цілого;

· здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків;

· певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, які лежать в основі соціальних зв'язків між людьми;

· автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.

З соціологічної точки зору досить повно характеризують суспільство ознаки, що визначив американський соціолог Е. Шілз, який вважав, що суспільством є об'єднання, що відповідає таким критеріям:

· воно не є частиною якої-небудь більшої системи;

· має територію, яку вважає своєю;

· у нього є власна назва та історія;

· шлюби укладаються між представниками даного об'єднання;

· поповнюється за рахунок дітей тих людей, які вже є визнаними представниками;

· дане об'єднання існує довше, ніж середня тривалість життя окремого індивіда;

· його поєднує загальна система цінностей (традицій, звичаїв, норм, законів, правил тощо), яку називають культурою.

Таким чином, ці конкретні ознаки та характерні риси суспільства дозволяють трактувати його як соціальну систему, тобто цілісне утворення, основним елементом якої є люди, їх зв'язки, взаємодії та взаємовідносини, соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільності, норми і цінності. Кожен з них перебуває у взаємозв'язку з іншими, займає специфічне місце та відіграє певну роль у суспільстві. У зв'язку з цим завдання соціології полягає в тому, щоб визначити структуру суспільства, дати наукову характеристику його елементам, з'ясувати їх взаємодію і взаємозв'язок.

О. Тоффлер визначає такі компоненти структури суспільства:

1) техносферу (енергетична підсистема, система виробництва, система розподілу);

2) соціосферу (різні соціальні інститути);

3) біосферу;

4) сферу влади (формальні і неформальні інститути політики);

5) іносферу (системи інформації та соціальної комунікації);

6) психосферу (сферу міжособистих відносин).

Усі перелічені структурні елементи рівнозначні та рівноправні. При цьому саме завдяки своїй структурі суспільство якісно відрізняється як від хаотичного скупчення людей, так і від інших соціальних явищ. Соціальна структура визначає і стабільність суспільства як системи. Саме таке об'єднання є соціальним організмом, що функціонує та розвивається за власними законами.

Існує й інша точка зору на цю проблему. Наприклад, Т. Манн відзначає, що якби це було можливим, він зовсім відмовився б від категорії “суспільство”. На його думку, суспільство не являє собою соціальної системи – ні закритої, ні відкритої. Оскільки немає системи, то не існує й рівнів чи підсистем. Найкращим тлумаченням суспільств, включаючи вивчення їх структури та історії, будуть термінологічні пояснення взаємовідносин чотирьох джерел влади – ідеологічних, економічних, політичних, військових. При цьому ці джерела рівнозначні. У кожний конкретний історичний момент може статися їх непередбачене співвідношення, що і визначить конкретну історичну якість суспільства. Такий погляд на суспільство – як “не на систему” – є дещо винятковим.

Отже, визначення категорії “суспільство”, сформульоване його характерні ознаки окресленні, а головні елементи визначені. Можна перейти до наступного, не менш важливого питання: яким чином виникло суспільство? Майже всі ми знайомі з трьома теоріями виникнення суспільства:

· природна (праця створила людину та перетворила стадо на культурне угрупування виробників);

· божественна (Бог створив людину і заповідав їй матеріальний світ і моральний закон);

· космічна (інопланетяни створили людей та маніпулюють прогресом у своїх цілях);

Ці теорії по-різному пояснюють виникнення суспільства, але всі вони занадто абстрактні, філософські. У соціології ж існує ряд наукових концепцій, які по-своєму трактують походження суспільства.

Дата добавления: 2014-01-11