Виробництво високоякісних комбікормів

Наукою і практикою доведено, що найбільш раціональним способом використання зернофуражу є переробка його в біологічно повноцінний комбікорм, який забезпечує підвищення продуктивності тварин у середньому на 20-25% за одночасного скорочення витрат кормів на одиницю продукції на 10-15%. Тому використання концентрованих кормів у вигляді повноцінних комбікормів є однією з умов реалізації продуктивного потенціалу тварин [Національний проект «Відроджене скотарство», 2011, с. 14].

Реалізація державної програми «Відроджене скотарство», яка за організації науково - обґрунтованого, високотехнологічного виробництва та оптимізації регуляторної політики передбачає досягти у 2015 році наступних обсягів: молока – 15,4 млн т, м’яса в живій масі – 5,17 млн т, в тому числі яловичини – 1,02, свинини – 2,18, птиці – 1,75. Для виробництва такої кількості тваринницької продукції необхідно використовувати 23,6 млн т. комбікормів [Майстер – клас.., 2012, с. 9].

Для ефективного використання зернофуражу повноцінні комбікорми повинні виготовлятись з урахуванням типів годівлі тварин. У регіоні сьогодні найпоширенішими є такі типи годівлі великої рогатої худоби: силосно - концентратний, силосно – сінажно концентратний та сінажно - концентратний.

Нині структура комбікормів не повністю відповідає науково - обґрунтованим нормам, оскільки пшениця становить 35-40%, тоді як ячмінь - близько 20, кукурудза 10-15, зернобобові – лише 2-3% у раціонах тварин. Тому необхідно прискорити структурні зміни в зерновому господарстві регіону і привести у відповідність до потреб галузі тваринництва. Зокрема, часку кукурудзи для виробництва комбікормів збільшити до 25-30%, пшениці - знизити до 20-21%, відсоток зернобобових довести до 16% [Наук. осн. агропр. виробн., 2010, с. 390].

Крім того, нині у структурі комбікормової сировини 80-85% припадає на зерно. В той же час у розвинутих країнах цей показник становить у США 40-42%, Франції – 40-45, Німеччині – 30-31 і Голландії 25-28%. Значної економії зернових компонентів можна добитися за рахунок залучення до виробництва комбікормів відходів переробної промисловості, зокрема макухи, шротів, кукурудзяного глютену, висівок, меляси, сухого бурякового жому, яблучних та виноградних вичавок, сухої молочної сироватки, а також трав’яного, хвойного, кісткового, м'ясо – кісткового і рибного борошна, тваринних і рослинних жирових добавок [Наук. осн. агропр. виробн., 2010, с. 390]. Відповідно із національним проектом «Відроджене скотарство» на період з 2011-2015 рр. необхідно розробити галузеву програму виробництва комбікормів з урахуванням необхідності зменшення в них зернових компонентів і підвищення частки продуктів переробки.

Для одержання високої продуктивності тварин винятково важливе значення має збагачення комбікормів преміксами. Премікси - це суміш біологічно-активних речовин з наповнювачами, яку використовують для виробництва комбікормів [Єгоров Б.В., Шаповаленко О.І., Макаринська А.В., 2007, с. 5]. Премікси включають 30 і навіть 40 компонентів. 30-70 г таких складних преміксів повністю забезпечують потребу тварин у дефіцитних елементах живлення. До складу преміксів входять різноманітні стимулятори продуктивності: амінокислоти, ферменти, антиоксиданти, смакові добавки та інші біологічно-активні і лікувальні препарати.

Для підвищення якості комбікормів необхідно широко застосовувати прогресивні способи підготовки зернових інгредієнтів для підвищення їх біологічної доступності, продуктивної дії та знешкодження антипоживних речовин.

Волого-теплова обробка зернової сировини нині набула поширення в практиці виробництва комбікормів у країнах із розвиненим тваринництвом. Поряд з цим широко використовують переробку зерна методом екструзії. Так введення до складу БВД 20% екструдованого соєвого корму замість соняшникового шроту підвищує середньодобові надої молока корів на 11,5%. В Україні екструдери виготовляють ВАТ «УкрНДІпластмаш», ПП «ВАКСАН», ЗАТ «ЧеркасиЕлеваторМаш», ВАТ «Уманьферммаш» та ін.. [Прогрес. техн. заг., приг. і розд. кормів, 2008, с. 64].

Оскільки комбікормові заводи не повністю задовольняють потреби тваринництва в комбікормах, то їх можна виготовляти безпосередньо в господарствах з місцевої сировини та використання спеціальних білково-вітамінно-мінеральних добавок, що робить комбікорми значно дешевшими, ніж комбікорми заводського виробництва. Це відбувається за рахунок зменшення витрат на перевезення сировини і готової продукції, крім того відпадає необхідність у великих сховищах, оскільки комбікорми виготовляються невеликими партіями, в залежності від потреби.

У минулому в Україні з різних причин виробництво комбікормів у господарствах майже не здійснювалось, тоді як за кордоном уже протягом тривалого часу експлуатуються різноманітні малогабаритні комбікормові агрегати, призначені для виробництва комбікормові агрегати, призначені для виробництва комбікормів безпосередньо в господарствах. Слід зазначити, що згідно з офіційними даними, наприклад, у США безпосередньо у фермерських господарствах виготовляється до 40% всіх комбікормів, які згодовуються тваринам. Для цього використовується фуражне зерно власного виробництва та закуплені білково-вітамінні добавки.

На сьогодні вітчизняні заводи-виробники та інші підприємства вже освоїли випуск малогабаритних комбікормових установок різної продуктивності.

Для середніх господарств найбільш раціонально використовувати обладнання ОВК-2 «Комбі» ВАТ «Новоградволинськсільмаш» та установку УМК-Ф-2 ВАТ «Уманьферммаш» [Прогрес. техн. заг., приг. і розд. кормів, 2008, с.53].

Стосовно виробництва обладнання для отримання комбікормів у зарубіжних країнах слід зазначити, що західноєвропейські й американські фірми випускають переважно малогабаритні комбікормові агрегати, призначені для виробництва комбікормів у місцях вирощування зерна. Такі фірми, як «Крамер», «Бушхофф», «Хмелін» і «Рако» (Німеччина), «Гейл» (США), «Скьолд» (Данія), «Супрол» (Польща) та інші, випускають різноманітні малогабаритні комбікормові агрегати, які можна поділити на три основні групи:

- стаціонарні малогабаритні комбікормові агрегати з електроприводом;

- пересувні малогабаритні комбікормові агрегати з приводом від ВВП трактора;

- пересувні малогабаритні агрегати на шасі автомобіля.

Перший тип малогабаритних комбікормових агрегатів найбільш поширений у країні Західної Європи, другий – у США, третій – у США та Західній Європі [Прогрес. техн. заг., приг. і розд. кормів, 2008, с.58].

Дата добавления: 2014-01-11