Розміри тварин і обмеження

Порівняльна швидкість частинок корму та рідини в шлунково-кишковому тракті тварин (Van Soest P. J., 1994).

Вид тварин	Жива маса, кг	Загальний час утримання в шлунково- кишковому тракті	Утримання корму у ферментативному відділі шлунково- кишкового тракту
		Частинок корму, годин	Рідини, годин	Частинок корму, годин	Рідини, годин
Жуйні
Нетелі
Нетелі
Вівці
Кози
Нежуйні
Коні
Людина
Кролі

Загалом існує тенденція до зниження швидкості проходження кормових частинок із збільшенням живої маси тварин.

Швидкість проходження також безпосередньо пов’язана із пропорціями травного тракту (величиною окремих відділів). Наприклад, для м’ясоїдних характерна невелика довжина кишечнику з обмеженою ферментацією. Відношення довжини шлунково- кишкового тракту до його об’єму є вищим у травоїдних.

Таким чином транзит корму крізь шлунок, тонкий відділ кишечнику, сліпу та клубову кишку може значно змінюватись відповідно до середнього часу перебування корму в кожному конкретному відділі шлунково- кишкового тракту.

Дослідження швидкості проходження корму проводять з допомогою спеціальних радіоактивних маркерів, або шляхом забою тварин та вивчення окремих сегментів травного тракту.

Основним завданням цього розділу є визначення взаємозв’язку між розміром тварин та кормовою поведінкою.

Розмір тварин і супутні проблеми. Проблема межі розміру тварин виникає перш за все тому, що різноманітні функції організму не прямо пропорційно пов’язані з розмірами тварин (їх величиною). Так, наприклад, одна з основних функцій організму як теплопродукція (або швидкість обміну) пов’язана із живою масою в ступені 0,75 (чим менша за масою тварина тим вищі витрати енергії на теплопродукцію). Розміри мозку, серця, печінки подібно до теплопродукції пов’язані із живою масою ступінним взаємозв’язком 0,66. В той же час зв’язок між розміром травної системи і живою масою прямопропорційний.

З вище викладеного зрозуміло, що функції організму, які пропорційні теплопродукції навряд будуть мати обмеження, що пов’язані з розмірами або величиною тварин, в той же час функції, що пропорційні розмірам тіла тварин (наприклад розмір шлунково- кишкового тракту) безпосередньо зазнаватимуть впливу (будуть відрізнятись) у тварин різної величини.

Відомо, що більшість мікроскопічних живих організмів є пойкілотермами (бактерії, комахи). Дуже дрібні гомеотерми мають проблеми із достатньою кількістю теплопродукції для підтримання їх внутрішньої температури і в більшій мірі залежать від сприятливих умов навколишнього середовища ніж великі. Цей фактор (підтримання внутрішньої температури тіла) мабуть є визначальним з точки зору встановлення нижньої межі розмірів гомеотермів.

Еволюційний прес сприяв утворенню ряду адаптацій, функціональних змін в органах травлення та кормової стратегії та врешті решт біологічних відмінностей малих тварин порівняно із великими. Відомо, що невеликі тварини потребують більше корму на одиницю живої маси для підтримання теплопродукції ніж великі. Розмір шлунково- кишкового тракту в даному випадку для малих тварин є обмежуючим фактором, оскільки обмежує достатнє споживання корму.

Як правило чим менша тварина тим вона більш селективна у виборі корму, але гірше перетравлює корм однакової цінності порівняно із більш великими тваринами. Хоча з даного правила є виключення, оскільки еволюція кормової стратегії проходила в різних напрямках.

Тому слід очікувати, що для забезпечення потреб дрібних тварин на теплопродукцію їх шлунковий тракт повинен більш інтенсивно працювати: дрібні тварини повинні або більш швидкими темпами перетравлювати корм за рахунок селективного споживання більш поживних кормів, або збільшувати об’єми споживання кормів та швидкість його проходження вздовж шлунково- кишкового тракту.

Дата добавления: 2014-01-11