Морфологічні параметри

Інтер'єр тварин

Поліморфізм білків крові та його значення в оцінюванні походження та племінної цінності тварин

Біохімічні параметри

Фізіологічні параметри

Морфологічні параметри

Інтер'єр тварин

ІНТЕР”ЄРНІ ТЕСТИ ПРОДУКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН.

Л і т е р а т у р а

1. Корми: оцінка, використання, продукція тваринництва, екологія:. Посібник/ Кулик М.Ф., Кравців Р.Й., Обертюх Ю.В., та ін./ За ред. М.Ф. Кулика, Р.Й. Кравціва, Ю.В. Обертюха, В.В. Борщенка.- Вінниця: ПП “Видавництво “Тезис”, 2003.- 334 с.)

2. Van Soest P. J. Nutritional ecology of the ruminant. 1994 - 2^nd ed.O & B Books Inc., Corvallis, 374 pp.

План лекції:

Мікроструктура молочної залози (вим'я).

Шкіра, потові і сальні залози.

Кісткова тканина.

М'язова, сполучна та жирова тканини.

Внутрішні органи і залози внутрішньої секреції.

Показники газообміну організму та теплопродукція.

Успіхи біологічних наук (фізіології, біохімії, анатомії, гістології, імунології і генетики) зумовили розвиток нового напряму в селекції - оцінки потенціальних можливостей продуктивних і племінних якостей тварин за їх внутрішніми біохімічними, морфологічними та фізіологічними особливостями, тобто за інтер'єром. Оцінка тварин за інтер'єром ґрунтується на тому, що між будовою органу або тканини та її функцією, тобто між будовою тіла тварин та її продуктивністю існує зв'язок (кореляції).

Інтер¢єром називають сукупність фізіологічних, морфологічних і біохімічних властивостей організму тварин у взаємозв’язку з їх конституцією, продуктивністю та племінними якостями.

Інтер'єрні параметри дають можливість прогнозувати майбутню продуктивність тварин або їх нащадків, тобто вести ранню оцінку та добір тварин.

Мікроструктура молочної залози (вим'я). Вивчення морфологічної і гістологічної будови молочної залози дозволяє вести більш ефективний відбір корів за формою вим'я, молочністю, легкістю і швидкістю видоювання молока, пристосуванням до машинного доїння. Вим'я має складну будову. В ньому розрізняють залозисту, сполучну і жирову тканини та судинно-нервові пучки.

Вперше вивчення гістологічної будови молочної залози у корів різних порід проведено Ю.Ф. Лискуном (1907). Ю.Ф. Лискун знайшов, що у корів молочних порід залозиста тканина вим'я краще розвинена, ніж у корів робочого напряму продуктивності: більший отвір альвеол, тонші сполучнотканинні тяжі. Вивченню морфологічної і гістологіної будови молочної залози були присвячені роботи Є.А.Арзуманяна, А.К. Швабе, В.Н. Соловйова та інших.

Мікроструктуру вим'я корів вивчають з допомогою біопсії. Метод біопсії дає можливість проводити дослідження однієї і тієї ж тварини в окремі періоди лактації на протязі всього її життя.

Співвідношення залозистої і сполучної тканин залежить від періоду лактації. В перший (інтенсивний) період лактації для нормального розвитку вим'я молочної корови бажане таке співвідношення різних тканин, при якому на долю залозистої приходиться 75-80 %, а сполучної і жирової тканин - 20-25 %. На початку лактації за об'ємом залозиста тканина вим'я у окремих корів займає до 90%, до кінця лактації і особливо в період сухостою у тварин різних порід вона знижується до 40 %, при цьому сполучна і жирова тканини відповідно зростають. У телиць віком 12-15 місяців вим'я збільшується переважно внаслідок росту сполучної і жирової тканин. До статевої зрілості залозиста тканина вим'я перебуває в недорозвиненому стані. Під впливом статевих гормонів вона починає розвиватись у телиць старшого віку.

Для кращого розвитку вим'я нетелей бажано за 2-3 місяці до отелення розпочати його щоденний масаж. Після отелення такі тварини мають більшу продуктивність порівняно з тими, яким масаж вим'я не робили. При добрій годівлі новотільної корови і правильному догляді за нею розвиток молочної залози триває 30-45 днів після отелення. У цей період вим'я корови досягає найбільшого розвитку і найвищої функціональної діяльності. В кінці лактації спостерігаються зворотні явища: разом із зменшенням добових надоїв поступово зменшується розмір і кількість альвеол, зовнішній розмір вим'я, що особливо помітно при запуску корів на сухостій. За 15-20 днів до отелення корови залозиста тканина її вим'я знову починає відтворюватись і посилено розростатися.

Основна площа на препаратах кожної долі вим'я зайнята залозистою тканиною (табл. 3.1). Різниця в структурі залозистої тканини між долями правої і лівої половини не значна, а між передніми і задніми долями значна: задні долі мають залозистої тканини більше, ніж передні.

3.1. Середнє співвідношення тканин вим'я лактуючих корів (1-5 місяці лактації, І.І. Черкашенко, 1959)

Доля і половина вим'я	Тканини вим'я (% за площею)
Залозиста	сполучна	жирова
Права передня Ліва передня Права задня Ліва задня	71,60 74,86 83,40 85,49	28,40 25,14 16,60 14,51	-
В середньому по всіх долях Права половина Ліва половина Передні долі Задні долі	78,83 77,50 80,18 73,23 84,44	21,17 22,50 19,82 26,77 15,56	-

В мікроструктурі окремих долей і половин вим'я також відзначається значна різниця (табл. 3.2). Це стосується будови всіх основних структурних елементів залози кожної окремої долі вим'я. Молочні альвеоли задніх долей вим'я за діаметром більші, ніж альвеоли передніх долей, а в лівих і правих половинах вони майже однакові. Ядра клітин залозистого епітелію відповідно до величини секреторних клітин в різних долях і половинах вим'я розвинені неоднаково. В задніх долях вим'я ядра секреторних клітин за діаметром більші, ніж ядра таких клітин в передніх долях.

Кількість клітин залозистого епітелію, яка припадає на 10 мкм діаметра альвеол, є значно меншою у задніх частках ніж у передніх. Це свідчить про те, що секреторні клітини є меншими за розміром та їх кількість зменшується.

Функціональна діяльність молочної залози лактуючих корів, ступінь розвитку і величина основних структурних елементів окремих її долей, а також схильність їх до продукування різної кількості молока і молочного жиру знаходяться в тісному зв'язку з формою вим'я (табл. 3.3).

У корів з округлою і, особливо, чашеподібною формою молочної залози різниця в розвитку структурних її елементів і кількості молока, яке продукується різними долями вим'я, незначна, тоді як у корів з козячим вим'ям вона виражена в значно більшому ступені.

3.2. Середні показники (мкм) мікроструктури долей і половин вим’я лактуючих корів (1-5 місяці лактації, І.І. Черкащенко, 1959)

Доля і половина вим'я	Діаметр альвеол	Діаметр ядер залозис­того епітелію	Товщина міжаль-веолярних сполучно­тканинних прошарків	Товщина сполучно­тканинних тяжів	Діаметр жирових кульок	Число клітин на 10 мікрон діаметра альвеол
Права передня Права задня Ліва передня Ліва задня	122,46 136,93 124,81 137,20	5,55 5,81 5,60 5,88	4,96 3,81 4,95 3,80	117,03 104,75 115,69 103,74	7,19 6,79 6,36 5,87	3,53 3,27 3,49 3,26
В середньому по всіх долях Права половина Ліва половина Передні долі Задні долі	130,35 129,69 131,00 123,64 137,06	5,71 5,68 5,74 5,58 5,85	4,38 4,39 4,37 4,95 3,80	110,30 110.89 109,71 116,36 104,25	6,55 6,99 6,11 6,78 6,33	3,39 3,42 3,37 3,51 3,27

Вивчення мікроструктури молочної залози дає можливість класифікувати основні її форми, що полегшило й упорядкувало відбір та підбір за цією ознакою. Первістки червоної степової породи з вано- і чашеподібною формами вим'я за лактацію мали надої 3533 і 2987 кг молока, швидкість молоковіддачі - 1,400 і 1,340 кг/хв, а з округлою формою - відповідно 2820 кг і 1,300 кг/хв (В.Б.Блізніченко, 1975). При цьому у корів з довгими дійками (9 см і більше) швидкість молоковіддачі знижувалась до 1,101 проти 1,306 кг/хв при довжині дійок 8 см. Різниця в продуктивності корів з однаковою умовною величиною вим'я (2800-3000 см³), але з різною його формою становила 379 кг молока (С.І.Рижкова,1975). Корови з ванно- і чашеподібною формами вим'я (С.І. Рижкова, 1980) мали добовий надій на 4,4-5,6 кг більший, ніж корови з округлою або козячою формами.

3.3. Показники маси, продуктивності, співвідношення тканин і мікроструктури долей вим'я у корів чорно-рябої породи з різною його формою (І.І. Черкащенко, 1959)

Форма вим'я	Доля вим'я	Маса долі вим'я (% від загальної маси вим'я)	Середньодобо­вий надій (% від загального надою)	Співвідношення різних тканин вим'я (%)
залозиста	сполучна	жирова
Козяча	Передня Задня	34,31 65,69	36,67 63,33	58,51 76,09	39,37 22,30	2,12 1,61
Округла	Передня Задня	40,26 59,74	42,38 57,62	70,06 82,24	28,92 16,96	1,02 0,80
Чашеподібна	Передня Задня	44,05 55,95	45,08 54,92	68,69 74,48	29,83 24,07	1,48 1,45

Встановлено співвідношення живої маси корови до маси її вим'я. Дослідженнями виявлено слідуючий зв'язок між масою вим'я і молочною продуктивністю корів: при надої 1000-2000 кг молока маса вим'я складає 0,5 % живої маси тварин; при надої 2001-3000 кг - 1,0 %; 3001-4000 кг - 1,5; 4001-5000 - 2,0; 5001-6000 - 2,5 і 6001-7000 -3,0 %. В окремих рекордисток з надоєм 15-20 тис. кг молока і більше за лактацію маса вим'я складає 5 % від живої маси корови.

Шкіра, потові і сальні залози. В якості об'єктів інтер'єрних досліджень виступають шкіра, волосяний покрив, потові і сальні залози. Шкіра має велике біологічне значення в житті тварин. Вона виконує захисну функцію, відіграє важливу роль в терморегуляції і приймає участь в обміні речовин.

Шкіра складається з наступних шарів епідермісу, дерми (сосочковий або пилярний та сітчастий або ретикулярний шар) та підшкірної клітковини.

В шкірі закладені два типи залоз: потові і сальні. Вони різні за будовою і функцією. Потові залози відносяться до простих трубчатих. Секреторний відділ потової залози розміщений в сітчатому шарі. Сальні залози відносяться до альвеолярних. Вони розміщені в пилярному шарі шкіри ближче до поверхні, ніж потові залози.

Широкі можливості для раннього прогнозування молочності дають дослідження гістоструктури шкіри. Ще Ч. Дарвін висловив передбачення, що молочні залози ссавців виникли в процесі еволюції з потових залоз. Сучасна біологія дає цьому ряд доказів. Встановлена відповідність в розвитку молочних і потових залоз в шкірі тварин чотирьох порід, які розрізняються за молочною продуктивністю. Корови, у яких були добре розвинені потові залози, відрізнялись і добрим розвитком молочних залоз, тому від них можна було очікувати високу молочність. Ця гіпотеза викликала велику зацікавленість у зоотехніків. Взяття зразків шкіри для дослідження, наприклад, з вуха, на відміну від біопсії вим'я, не викликає ніяких труднощів.

Спеціалісти тваринництва дуже часто проводять цю операцію при нумерації тварин. В дослідженнях ряду авторів була встановлена висока кореляція між розвитком потових залоз в шкірі і надоєм. Так, для корів швіцької породи ця кореляція становить 0,70-0,72, червоної степової - 0,65-0,72, симентальської -0,854 і білоголової української - 0,654. Дослідження показали, що не обмежуючись обліком числа просвітів потових залоз, необхідно приймати до уваги глибину їх залягання та співвідношення в розвитку шарів шкіри (табл. 3.4). Високопродуктивні корови мають більш товстий шар епідермісу і пилярний шар за рахунок тонкого ретикулярного шару, а також меншу товщину шкіри.

Дата добавления: 2014-01-11