Фактори, що впливають на молочну продуктивність

Молозиво

Молозиво — це секрет молочної залози в перші 5 — 7 діб після по­логів.

У корови молозиво є рідиною жовтуватого, іноді жовтувато-корич­невого кольору, в'язкої консистенції, солонуватою на смак, зі специфіч­ним запахом. Густина молозива—1,035 —1,082, в'язкість — 4,4.

Воно багате на імунні тіла (вони забезпечують пасивний імунітет у новонароджених на першому етапі життя), антитоксини, вітаміни, міне­ральні речовини та інші сполуки. В молозиві у 2 —3 рази більше фос­фатидів, ніж у звичайному молоці.

Від молока відрізняється високою кислотністю. У молозиві корови міститься 66,4 % води, до 22,4 білків, 6,5 ліпідів, 2,13 вуглеводів, 1,37 % золи (табл. 4.3). Воно багате на каротини (їх у 50—100 разів більше, ніж у звичайному молоці), фосфатиди (їх більше, ніж у молоці, у 2 — З рази), вітаміни, антитоксини та інші речовини.

Білки молозива неоднорідні. Вони представлені казеїном, альбумі­нами, глобулінами, імуноглобулінами тощо. Наявність у молозиві іму-ноглобулінів забезпечує новонародженим тваринам, які вживають мо­лозиво, як єдину їжу в перші дні після народження, колостральний імунітет (від лат. соїозіит — молозиво).

4.3. Хімічний склад молозива в ранній післяпологовий період, %

Тварина	Вода	Сухий зали­шок	Ліпіди	Загалиний білок	Казеїн	Альбу­міни	Глобу­ліни	Вугле­води	Зола	Густина
Корова Вівця Коза Буйво­лиця Кобила	66,4 69,74 71,84 70,56   86,11	33,6 30,26 28,16 29,44   13,89	6,5 8,85 14,70 5,50   2,33	22,49 17,35 8,40 20,85   6,10	5,57 6,97 3,68 4,22   3,66	10,45 6,24 2,84 11,30   2,42	6,47 4,14 1,88 5,33   1,24	2,13 2,75 2,94 2,02   4,49	1,37 1,29 0,99 1,07   0,64	1,0820 1,0360 1,0355 1,0762   1,0400

Імуноглобуліни класу G (IgG) у новонароджених тварин становлять 72 — 84 % всіх імуноглобулінів, всмоктуються з молозива в кишках незмінними через 27 год, ІgМ — 16, ІgА — 22 год після народження. У поросят імунітет триває до 35 діб після народження, у інших тварин — від кількох годин до кількох тижнів і місяців (В. Ю. Чумаченко і співавт., 2004). Потім на зміну імуноглобулінам молозива приходять власні імуноглобуліни організму, який росте, що й здійснюють захист його від різних несприятливих факторів зовнішнього середовища.

У межах однієї й тієї ж породи великої рогатої худоби окремі тварини різняться між собою за продуктивністю та складом молока.

На індивідуальний прояв продуктивності та якості молока впливають інтенсивність обміну речовин, функції синтезу молока, конституція, інтер'єр та екстер'єр тварини.

Розмір тварини. Вважається доведеним, що чим більших розмірів тварина, тим більше вона може продукувати молока порівняно з тваринами невеликих розмірів,

На характер зміни продуктивності та складу молока впливає перерва між доїннями. Чим вона більша, тим більше тварина продукує молока, але жирність його нижча. Встановлено, що перші цівки молока мають нижчий вміст жиру, а останні - найвищий, тому ретельне видоювання корів - обов'язкова умова підвищення якості молока та запобігання захворюванню вим'я.

Утворення молока відбувається сильніше тоді, коли вим'я випорожнено; по мірі ж накопичення його у вимені інтенсивність молокоутворення поступово падає.

Велике значення має фізіологічна ємність вимені, яка регулюється нервовою системою тварини. Чим більше фізіологічний об'єм вимені тим більше накопичується у ньому молока.

Підготовка вимені до доїння складається в обмиванні його теплою водою, а також його масажуванні на початку і наприкінці доїння. Обмивання вимені очищує його, створює санітарно-гігієнічні умови отримання молока.

Частота доїння. Фізіологами встановлено, що періодичне випорожнення залози стимулює утворення молока. Досліди Г.І.Азимова [1] показали, що якщо у кози, у якої перерізані центробіжні нерви, вим'я регулярно через катетери звільняти від молока - то секреція не тільки не припиняється, а й навіть посилюється. Якщо ж регулярне випорожнення альвеол припинити, то секреція знижується.

В усі пори року у нічний час молочною залозою виробляється менш жирне молоко у порівнянні з молоком, яке лактується вдень. Жирність молока першого ранкового надою мінімальна і звичайно становить 86-90% середньодобової. Вміст жиру в молоці денного надою на 20-25% вище.

Спосіб доїння. Кращі результати з фізіологічної і господарської точок зору одержують при одночасному доїнні доїльним апаратом чотирьох дійок порівняно з видоюванням по черзі кожної дійки руками. Машинне доїння порівняно з ручним має перевагу щодо підвищення продуктивності праці та продуктивності тварин, а також через санітарні умови одержання молока.

Тривалість доїння. Вона повинна бути в межах 4~б хв. За цей час при достатньому рефлекторному збудженні вим'я корови забезпечується повнота видоювання. Обмивати вим'я та надівати доїльні стакани необхідно не довше 1хв. Нормальною інтенсивністю доїння вважається одержання 1л молока протягом 40-50 с.

Вік тварини. Залежно від віку корова має різну продуктивність - чим вона старша, тим менше продукує молока. Змінюється також його склад, оскільки знижується інтенсивність обміну речовин і старіє організм. Продуктивність корів підвищується до п'ятого-шостого отелення, потім починає знижуватись і вже після 10-12 отелень подальше використання тварин економічно не вигідне.

Лактаційний період. Молозиво виробляється всіма лактуючими тваринами в перші дні після родів. Характерна його особливість - великий вміст білків, особливо альбуміну і глобуліну, які легко засвоюється в організмі новонародженого. Поступово кількість альбуміну і глобуліну зменшується, і уступає місцем казеїну. Мінеральних солей, фосфорної кислоти в молозиві приблизно вдвічі більше, ніж у молоці. Молоко багате пластичними речовинами і солями, які необхідні для побудови кісткової та інших тканин новонародженого. За даними В.М.Стародубцева [52J, особливо багате сухими речовинами молозиво першого надою - 28,0%. За цих умов кількість загального білка досягає 16,7%, в тому числі сироваткових білків - 10,36%. Поживна. цінність молозива першого надою складається в тому, що імунні глобуліни в ньому складають біля 71% від сироваткових білків. Різко відрізняється за складом від молока молозиво перших діб, а потім наближується до нього.

Молозиво містить значно більше жиру, ніж молоко, причому в жирі міститься значно більше каротину (в декілька разів більше, ніж в молоці, - від 3,4 до 8,1мг). О.Покровська вказує на підвищений вміст в молозиві також вітамінів А і Е (в 1 л молозива міститься в середньому біля 6,5мг вітаміну А).

При нормальній тривалості сухостою (45-60 діб) молозиво виділяється як правило в перші 3-4 дні, але практично молозивним періодом у корів вважається 6-10 днів.

Кислотність молока на початку лактації висока - від 20 до 22⁰Т, потім поступово знижується і в кінці лактації дорівнює 12-14°Т. Густина молока до кінця лактації підвищується за рахунок збільшення кількості сухих речовин.

Моціон. Багаточисельиими роботами встановлений позитивний вплив моціону на підвищення молочної продуктивності корів. Моціон повинен бути щоденним, тривалістю 1-2 год, за цих умов необхідно слідкувати, щоб тварини проходили відстань не менше 2-3 км. Прогулянки треба проводити в будь-яку погоду,

Температура і вологість повітря в приміщеннях. У приміщеннях для високопродуктивних корів температура повинна бути трохи нижча у порівнянні з тими Нормами (8-10°С), які були раніше прийняті в зоотехнічній практиці. Рядом дослідів доведено, що температура від мінус 1 до мінус 10°С трохи знижує надої, але збільшує вміст жиру в молоці. За деякими даними, при температурі повітря на тваринному дворі мінус 1,5°С кількість жиру в молоці збільшилась на 0,11%.

Однак низькі, особливо мінусові температури, сильно знижують надої. Для високопродуктивних корів оптимальна температура повітря від 6 до 8°С. Відомо, що літня спека негативно впливає на продуктивність корів, знижує надої і зменшує кількість жиру в молоці на 0,2-0,3%, а в деяких випадках - на 0,5%.

Здоров'я тварини. Захворювання вимені і травної системи можуть різко порушити нормальне молокоутворення. Змінюються при маститах і властивості молока: воно отримує лужну реакції, солонуватий смак, в ньому збільшується кількість лейкоцитів. Отримане молоко часто є причиною стафілококових інтоксикацій. Молоко від хворих тварин непридатне до переробки у високоякісні молочні продукти.

Вплив пори року. На склад молока великого впливу завдає стадія лактації. Більшість отелень буває в лютому-квітні місяці, що викликає восени і на початку зими різке зниження надоїв і зміну складу молока - підвищення вмісту жиру і білків.

У літній період вміст жиру знижується на 0,2-0,3%, що вірогідно пов'язано із підвищенням температури повітря і умовами утримання худоби в цей період.

Упродовж засухи вміст жиру в молоці також знижується на 0,1-0,2%, зменшуються надої.

Узимку при зниженні температури повітря зменшуються надої і підвищується вміст жиру. Зокрема, при зменшенні температури від мінус 1 до мінус 13 на кожні 6°С жирність молока підвищується на 0,2%.

Дата добавления: 2014-01-11