Історія виникнення допінгу

Проблема допінгів та антидопінговий контроль у спорті

1. Історія виникнення допінгу.

2. Поняття допінгу. Механізм дії допінгів.

3. Основні групи допінгів.

4. Процедура допінг-контролю.

Проблема допінгу в спорті – одна з найбільш гострих і небезпечних, яка створює загрозу здоров’ю спортсмена, непередбачувані наслідки, фальсифікацію результатів, обман суперників та уболівальників – все це дає підстави називати допінг „раковою пухлиною” на тілі спорту.

Слово „doping” вперше з’явилося в англійському словнику у 1889 р. Це слово означало суміш опіуму з наркотиками, яку давали коням-скакунам. Однак це слово не є англійським за походженням, як помилково вказується в деяких джерелах. Слово „dop” відноситься до діалекту кафрів Південно-Східної Африки, що означає міцний напій, який місцеві аборигени застосовували в якості стимулюючого засобу при проведенні релігійних обрядів. За іншою версією слово допінг походить від голландського „doop”, що означає „занурювати”. Воно увійшло в американський сленг, де означало застосування циганами тютюну з домішками насіння дурману для обробки людей перед пограбуванням. Пізніше цей термін стали застосовувати при вживанні незаконних речовин з метою покращення результатів на перегонах коней, борзих і гончих собак.

Допінг – це явище не тільки нашого часу, він не тільки ровесник Олімпійських ігор, але й набагато старіший за них. Відомо, що в ІІ столітті до н.е. грецькі атлети вживали насіння кунжуту, протеїни, психотропні гриби. В останніх війнах існував так званий летальний допінг, який давали льотчикам, парашутистам, десантникам для суперможливостей організму при виконанні завдання. Поступово допінг ввійшов в професійний спорт в 1950-х р. р. ХХ століття (і що саме страшне) охопив юнацький спорт. За даними дослідників кількість смертельних випадків, пов’язаних з допінгом зросла до 200. Смерть наступала безпосередньо на змаганнях, після них, вдома, в клініках, на зборах.

Перший допінг-контроль був проведений на Іграх в 1960 році. Було виявлено біля 20 позитивних випадків, але за відсутності повного списку допінгів і недосконалості методик визначення, санкції на порушників не накладалися.

У відсотковому відношенні за кількістю позитивних випадків допінг-контролю, перше місце належить атлетичній гімнастиці – 15,09%, далі йде силове триборство – 5,0%, футбол – 3,54%, біатлон – 3,13%, важка атлетика – 1,79%, боротьба – 1,26%, велоспорт – 1,08%, легка атлетика – 0,6% та ін.

При Міжнародному олімпійському комітеті (МОК) створена міжнародна комісія, яка розробляла списки заборонених речовин, заборонені методи і розробила Медичний кодекс МОК, що включав питання допінг-контролю. На сьогоднішній день окрім комісії МОК, створене Міжнародне незалежне агентство по боротьбі з допінгом (WADA).

В 2001 році Верховна Рада України ратифікувала Міжнародну Конвенцію по боротьбі з допінгом. В Україні створений національний антидопінговий центр з відповідною лабораторією у його складі.

Дата добавления: 2014-01-11