Опорний конспект лекцій тема 1. Податки в системі фінансових інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності

План лекційного заняття:

1.Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання.

2.Види зовнішньоекономічної діяльності.

3.Принципи ЗЕД.

4.Форми та методи управління міжнародними економічними відносинами в умовах ринкової економіки.

5.Податки в системі методів регулювання зовнішньоекономічною діяльністю.

1. Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання.

Податкова система в кожній країні є основою економічної системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого — виступає головним знаряддям реалізації державної економічної політики.

Визначивши свою економічну політику, держава визначає напрям розвитку, а також стратегію і тактику досягнення поставленої мети. Тому податкова система і податкова політика мають чітку спрямованість на вирішення конкретних завдань і проблем. Податки повинні стати основним інструментом державного регулювання економіки, формування доходів бюджету, стимулювання науково-технічного прогресу, обмеження росту цін та інфляції.

Особливе місце в податковій системі України займає оподаткування зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). В Україні поняття ЗЕД виникло з переходом до нової системи управління і початком здійснення зовнішньоекономічних реформ. Суть цих реформ полягала в децентралізації зовнішньої торгівлі та переході від міжурядових зовнішньоекономічних зв'язків до зовнішньоекономічної діяльності на рівні виробничих структур (підприємств, фірм, організацій) з повною їх самостійністю у виборі партнера, номенклатури товарів, визначенні ціни та вартості контракту, об'ємів і термінів поставки при укладанні угод.

До складу органів державної влади та управління, що беруть учать у реалізації митної політики, окрім Держмитслужби, входять Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Державна служба експортного контролю, Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей, Митно-тарифна рада України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, тощо. Проте, лише Держмитслужба України спеціально утворена з метою втілю­вати в життя митну політику як складову державної політики, застосовуючи у тому чи­слі передбачені законодавством заходи тари­фного та нетарифного регулювання. Держав­на митна служба України є центральним ор­ганом виконавчої влади із спеціальним стату­сом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи. Завдання ви­конувати й контролювати виконання митного законодавства іншими юридичними та фізич­ними особами пов'язане з двоїстою природою митної служби. З одного боку, Держмитслу­жба входить до системи центральних органів виконавчої влади, її діяльність має підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер, адже здійснюється на підставі та на виконання за­кону; з іншого – Держмитслужба є органом державного надвідомчого контролю.

Контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи є митним ко­нтролем у широкому розумінні цього поняття й включає всю сукупність контрольних захо­дів Держмитслужби, спрямованих на забезпечення законності у сфері переміщення това­рів, предметів, транспортних засобів через митний кордон. Захист економічних інтересів держави є пріоритетним напрямком у роботі тих державних органів, які є суб'єктами за­безпечення економічної безпеки, що є складовою цілісної системи національної безпеки України. Серед них Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки Укра­їни, Державна податкова служба України, Міністерство транспорту та зв'язку Укра­їни, Міністерство закордонних справ України, інші міністерства та відомства.

Згідно з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за будь-яким на­прямом мають право усі без винятку суб'єкти ЗЕД.

ЗЕД включає такі основні напрями:

- вихід на зовнішній ринок;

- експортно-імпортні поставки товарів, послуг та капіталів;

- валютно-фінансові та кредитні операції;

- створення та участь у діяльності спільних підприємств;

- міжнародний маркетинг;

- моніторинг національної економічної політики та економіки світогосподарських зв'язків.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Дата добавления: 2014-01-11