На ІІІ етапі встановлюють розмір митного тарифу та визначають розмір мита

На ІІ етапі визначається база оподаткування

Завдання: розрахувати розмір митної вартості товару, що є основою для нарахування платежів.

В практиці української зовнішньої торгівлі “митна вартість” - поняття порівняно нове. Перші кроки по створенню механізму її визначення зроблені в 1995р., хоча основні принципи закладені в Законі України “Про єдиний митний тариф” (1997р.).

При митному контролі використовують три вартісних показники, кожен з яких має економічний зміст та функціональне значення цін.

1 - Статистична вартість - показник для введення статистики зовнішньої торгівлі.

2 - Фактурна вартість - використовується для валютного контролю. Крім того, фактурна вартість товару є є базою для розрахунку митної вартості.

Фактурна вартість - це сума, яка фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, чи повинна компенсуватись зустрічними поставками і зафіксована в рахунку – фактурі (проформі), що пред‘являється до сплати (заліку).Рахунок – фактура входить в перелік документів по контракту і є розрахунковим документом.

Отже, величина фактурної вартості і склад затрат, що її формує, визначаються умовами торгового контракту.

Використовується фактурна вартість для розрахунку митної вартості та ведення валютного контролю.

Фактурна вартість, зокрема, використовується для визначення відповідності між товаром. що експортується (імпортується), і отриманими (сплаченими) за нього грошима. З метою визначення, якому обсязі виручка зарахована на валютний рахунок експортера, її величину порівнюють з фактурною вартість товару, що експортується. Аналогічна, при імпорті для визначення повноти обсягу постанови товару його фактурну вартість порівнюють з величиною авансового платежу.

Митна вартість - це база для розрахунку митних платежів.

Митна вартість - це сума витрат по товару до умовної точки на митному кордоні країни (місця ввезення, вивезення) незалежно від того, як фактично розподілені витрати по контракту.

Митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень Кодексу.

Порядок визначення митної вартості та митної оцінки товарів поширюється на всі товари, які переміщуються через митний кордон України.

Завдання: використовуючи код ТН, ЗЕД, визначити вид та розмір ввізного (імпортного) чи вивізного (експорного) мита.

Розмір ставок митного тарифу диференціюється в залежності від країни, походження товару. Розмір мита визначається, як правило, у відсотка від митної вартості товару, тобто за адвалерними ставками. Але в останній час відводяться комбіновані ставки (з фіксованою в ЄВРО нижчою межею).

Ставки митного тарифу затвердженні законом України “Про Єдиний митний тариф” із змінами та доповненнями.

Мито адвалерне: М^а =СтМ:100% х МВ_{не менше мін.МВ} (4.3.)

де СтМ – ставка мита згідно з товарною номенклатурою

МВ_{не менше мін.МВ} – митна вартість товару, що оподатковується митом

Мито специфічне: М^с = СумМ_{на один.тов.} х К-тьТов. (4.4.)

де СумМ_{на один.тов} - сума мита, встановлена в грощовому вимірі на одиницю виміру товару

К-тьТов – кількість одиниць товару, що оподатковується специфічним митом.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1. за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

2. за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

3. за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

4. на основі віднімання вартості (метод 4);

5. на основі додавання вартості (метод 5);

6. резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій статті 266 Кодексу методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь–якій послідовності за розсудом декларанта.

Дата добавления: 2014-01-11