Види економічної ефективності НТП

Народногосподарська — характеризує відношення ефекту до затрат в масштабах народного господарства. Ефектом є ріст національного доходу, а затратами — сукупність спожитих ресурсів;

Госпрозрахункова — оцінює результативність затрат в мас­штабах галузі, підприємства і розраховується, найчастіше, як відношення прибутку до вартості виробничих фондів або собівартості (рентабельність виробництва і продукції).

Порівняльна — обчислюється у випадку вибору кращого із можливих варіантів заходів НТП; в якості ефекту може бути прийнятий ріст прибутку за рахунок зниження собівартості при реалізації одного варіанту в порівнянні з іншими, а в якості затрат — додаткові капіталовкладення, що забез­печили це зниження по кращому варіанту.

Абсолютна — характеризує відношення кінцевого народно­господарського або госпрозрахункового ефекту до затрат на реалізацію вибраного варіанту. Цей варіант вибирається по критерію порівняльної ефективності — мінімуму приве­дених витрат.

Розрахунок абсолютної ефективності завершує процес ви­бору найефективнішого варіанту заходів НТП.

|| Економічний ефект заходів НТП розраховується на всіх етапах реалізації і за весь період здійснення цих заходів і визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів і вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за цей період.

Залежно від завдань, які вирішуються, економічний ефект може обчислюватись в одній із двох форм:

а) народногосподарський (загальний ефект за умовами ви­користання нововведень);

б) госпрозрахунковий (комерційний ефект, який одержує­ться окремо розробником, виробником і споживачем ново­введень).

|| Народногосподарський економічний ефект обчислюється шляхом порівняння результатів за місцем використання нової техніки, інших нововведень і усіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання.

|| Комерційний економічний ефект обчислюється на окремих стадіях «життєвого циклу» нововведення (стадії розробки, виробництва, експлуатації) і дає можливість оцінити ефек­тивність технічних новин з врахуванням економічних інтересів окремих проектно-конструкторських організацій, під­приємств-виробників і підприємств-споживачів.

Перша форма економічного ефекту використовується на стадії обгрунтування доцільності розробки та вибору найкра­щого варіанту проектного рішення; друга форма — у процесі реалізації заходів, коли є відомими ціни на нову науково-технічну продукцію, обсяги її виробництва, умови і строки застосування.

На стадії техніко-економічного обгрунтування і вибору найкращого варіанту, при формуванні планів наукових і дослідно-конструкторських робіт повинен бути витриманий народногосподарський підхід, який передбачає врахування при оцінці заходів НТП усіх можливих наслідків — економічних, соціальних, екологічних, зовнішньоекономічних. Етапи реа­лізації цього підходу зводяться до наступного:

• із потенційно можливих варіантів вибираютьті, які задо - вільняють заданим обмеженням;

• по кожному із вибраних варіантівобчислюють результати, витрати, економічний ефект;

• кращим визнається варіант, що забезпечує максимальну ве­личину економічного ефекту, а при умові його тотожності по декіїькох варіантах — варіант з мінімальними затратами на його досягнення.

Сумарний економічний ефект від реалізації заходів НТГТ за певний розрахунковий період Т (Ет) обчислюється за формулою

Ет = Рт -Вт, грн.,

де Рт — вартісна оцінка результатів від здійснення заходів НТП за розрахунковий період, грн.;

Вт — вартісна оцінка витрат на здійснення заходів НТП за цей же період, грн.

Такий спосіб визначення економічного ефекту є однако­вим як при обчисленні народногосподарського, так і комер­ційного ефекту від впровадження заходів науково-технічного прогресу.

При обчисленні економічного ефекту слід приводити різночасові витрати і результати до єдиного для всіх варіантів моменту часу — розрахункового року за допомогою коефіцієнта приведення а (див. тему 10).

З врахуванням фактору часу економічний ефект може бути представлений

Е т = (Рt – Вt) × α, α = (1 + 0,1)

деРt, Вt, — вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у 1-му році розрахункового періоду, грн.; '

Початковим роком розрахункового періоду Т вважаютьрік початку фінансування робіт по здійсненню заходу (включаю­чи наукові дослідження), а кінцевим — момент завершення всього життєвого циклу заходу (визначається нормативними строками оновлення продукції з врахуванням її старіння).

Абсолютні значення коефіцієнтів приведення (при Ен = 0,1)

Кількість років, що передують розрахунковому періоду	αt	Кількість років, що йдуть за розрахунковим періодом	αt
10	2,5937	1	0,9091
9	2,3579	2	0,8264
8	2,1436	3	0,7513
7	1,9487	4	0,6830
6	1,7716	5	0,6209
5	1,6105	6	0,5645
4	1,4641	7	0,5132
3	1,3310	8	0,4665
2	1,2100	9	0,4241
1	1,1000	10	0,3855
0	1,000	15	0,2394

Вартісна оцінка результатів від впровадження заходу НТП за розрахунковий період здійснюється:

Рт = ;

Ці результатиє сумою основних (Росн) і супутних (Рсуп)

результатів: "

Pt = Росн. + Р суп., грн.

Оцінка основних результатів здійснюється за формулами:

а)для нових засобів праці тривалого використання

Росн = Ці х М х Пі, грн.;

б) длянових предметів праці

Росн. = Цt × Nt / Уt,

де Цt — ціна одиниці продукції, виробленої з використан­ням нових засобів або предметів праці у t-му році, грн.,

Nt — обсяг використання нових засобів або предметів праці в (-му році, натур, одиниць;

Пt — продуктивність засобів праці у /-му році, натур, одиниць;

Уt — витрати предметів праці на одиницю продукції у 1-му році, натур, одиниць.

Вартісна оцінка сукупних результатів включає додаткові економічні результати в різних сферах народного господарст­ва, а також економічну оцінку соціальних і екологічних на­слідків від реалізації заходів НТП, яку можна здійснити за формулою

Рt =

Де Rjt – розмір окремого результату в натуральних вимірниках з урахуванням масштабів його впровадження у t-тому році;

ajt – вартісна оцінка одиниці окремого результату у t-тому році;

n – кількість показників, які враховуються при визначенні впливу заходу НТП на навколишнє середовище і соціальну сферу.

Сумарні витрати на реалізацію заходу НТП за розрахун­ковий період включають витрати на виробництво (Ввир) і використання (Ввикор) продукції:

Вт ⁼ В вир + В викор, грн.

При цьому витрати на виробництво і на використання обчислюються однаково з урахуванням фактору часу:

В= ,

де Сt — поточні витрати при виробництві (використанні) продукції у /-му роцібез амортизаційних відрахуваньнареновацію, грн.;

Кt — одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в /-му році, грн.;

Лt — залишкова (ліквідаційна) вартість основних фондів, що вибувають у /-му році, грн.

До складу поточних витрат (Сі) включаються витрати, які враховуються при існуючому порядку калькулювання собі­вартості продукції, а на ранніх стадіях розробки нової техніки (коли відсутня конкретна інформація для розрахунку поточ­них витрат) використовується один із можливих методів об­числення собівартості проектованої нової техніки:

• метод питомих ваг;

• графоаналітичний;

• кореляційний;

• планової калькуляції.

До складу одноразових витрат (Кі) включаються капітальні вкладення та інші витрати одноразового характеру, які не­обхідні для створення і використання нової продукції, неза­лежно від джерел фінансування.

Для заходів НТП, які характеризуються стабільністю техніко-економічних показників (обсягів виробництва, по­казників якості, витрат і результатів) по роках розрахункового періоду, розрахунок економічного ефекту здійснюється за формулою:

Рр - Вр

Еm = -----------------

Rр + Епр.

де Рр — незмінна по роках розрахункового, періоду оцінка результатів заходу НТП (включаючи основні і супутні резуль­тати), грн.;

Вр — незмінні по роках розрахункового періоду витрати на реалізацію заходу НТП, грн.;

Rр — норма реновації основнихфондів;

В свою чергу Вр обчислюються:

Вр = Вр.п + (Rр + Епр) х К, грн.,

де Вр.п. — річні поточні витрати при використанні про­дукції (без амортизації на реновацію), грн.;

К — одноразові витрати при використанні продукції, грн.

При обчисленні економічної ефективності заходів НТП може виникнути ситуація, коли нове технічне рішення вия­виться вигідним для народного господарства в цілому, але призведе до зростання витрат і погіршення інших показників роботи наукових організацій, підприємств-виробників. Тому, крім обчислення загальної величини економічного ефекту, слід визначати частку його, що має одержати кожний причет­ний до процесу створення і впровадження нововведення. Тобто, необхідно обчислювати комерційний ефект, для оцінки якого в ринкових умовах може використовуватись показник прибутку, що залишається в розпорядженні наукової організації, підприємства (Пt):

Пt = Qt – Cnt – Ft

Де Qt – виручка від реалізації продукції науково-технічної або виробничо-технічного призначення у t-тому році.

Сnt – собівартість продукції у t-тому році.

Ft – загальна сума податків і виплат з балансового прибутку підприємства, наукової організації.

Крім того, при аналізі ефективності заходів НТП можуть використовуватись інші показники, наприклад, коефіцієнт економічної ефективності одноразових витрат (капіталовкла­день), строк їх окупності тощо.

Результати реалізації заходів НТП впливають на госпро­зрахункові показники роботи споживачів нової техніки та інших нововведень.

Наприклад, приріст прибутку за рік від виробництва про­дукції за допомогою нової техніки (ДП) визначається за формулою:

ΔП = (Ц– С ) × N– (Ц–С) × N

де С, С– собівартість одиниці продукції, виготовленої за допомогою базавої та нової техніки;

Ц, Ц– гуртова ціна одиниці продукції при використанні базової та нової техніки,

N, N – обсяг виробництва продукції за допомогою базавої та нової техніки.

Умовне вивільнення працюючих у зв'язку із впровадженням нової техніки (ΔЧ) визначається із залежності

Ц× N Ц×N

ΔЧ = -------------- - ---------------

В В

Де В1, В2 – продуктивність праці до і після впровадження нової техніки

Економія капітальних вкладень (ΔК) визначається із співвідношення

В′

ΔК = (К------- - К) × N

В′

Де К, К– питомі капіталовкладення при використанні базової та нової техніки;

В′, В′ – продуктивність одиниці базової та нової техніки за одиницю часу.

Зниження матеріальних витрат (ΔМ) обчислюється:

ΔМ = (М– М) × N

де М, М– матеріальні витрати на одиницю продукції при використанні базової і нової техніки.

Дата добавления: 2014-01-11