КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Методика оцінки рівня конкурентоспроможності товару
Оцінка конкурентоспроможності продукції. У тісному взаємозв’язку з якістю продукції перебуває її конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність – це характеристика товару, що відображає її відмінність від товару – конкурента як за ступенем задоволення потреби, так і за витратами на його забезпечення. Чинники забезпечення конкурентоспроможності: 1) продукт (відображає рівень якості продукції, її стиль, унікальність, гарантії та рівень обслуговування, зручність у використанні); 2) ціна (рівень ціни порівняно з іншими аналогами, систему знижок, форми оплати та можливість відстрочки у платежах); 3) канали збуту (характеризує форми збуту, стан ринку, систему транспортування та складування); 4) реалізація (відображає ефективність діяльності маркетингових служб, дієвість реклами, використання систем просування товару на ринок); 5) рівень кадрового потенціалу та управлінських структур (кваліфікаційний рівень персоналу, ефективність використання кадрового потенціалу, прогресивність та мобільність управлінської структури). 1) Аналіз ринку і вимог споживачів з метою визначення номенклатури параметрів (нормативних, економічних, технічних), вибір найбільшконкурентоспроможного товару – зразка для порівняння. 2) Обчислення одиничних показників за окремими параметрами та визначення сукупності параметрів двох товарів для порівняння. 3) Розрахунок групових показників на основі одиничних, що у кількісному виразі відображають відмінність між характеристиками аналізованої продукції та портребами споживачів окремої групи параметрів. 4) Визначення інтегрального показника з усіх груп параметрів в цілому, який вказує на рівень конкурентоспроможності аналізованого виробу. Еталон для порівняння має належати до однієї групи товарів з аналізованим виробом, мати визначені умови використання і функціональне призначення, бути характерним для вибраного ринку і мати максимальну кількість переваг покупців. Товар-еталон повинен повністю відповідати нормативним вимогам майбутнього ринку. Розрахунок нормативних параметрів для оцінки конкурентоспроможності забезпечується за допомогою альтернативного методу, і застосовуваний показник має лише два значення: 1- якщо товар відповідає нормі; 0- якщо не відповідає. Визначення групового показника за технічними параметрами: І тп = Σ Рі x Qi Де Рі – одиничний показник і-того технічного параметра; Qi – вага і-того параметра в загальній їх сукупності. n – кількість параметрів, що підлягяють оцінюванню. Аналогічні розрахунки здійснюються щодо товару-конкурента. Показник конкурентоспроможності за технічними параметрами: К тп = І тп.Вв / І тп.Ет. Де І тп.Вв - показник технічних параметрів власного виробу; І тп.Ет. – показник технічних параметрів виробу-еталону. Визначення групового показника за економічними параметрами: І еп = Σ Zi x Qi Де Zi – одиничний показник і-того економічного параметра. Аналогічні розрахунки здійснюються щодо товару-конкурента. Показник конкурентоспроможності за економічними параметрами: К еп = І еп.Вв / І еп.Ет. Де І еп.Вв - показник економічних параметрів власного виробу; І еп.Ет. – показник економічних параметрів виробу-еталону. Інтегральний показник конкурентоспроможності товару обчислюється: І кс = К тп / К еп Якщо І кс > 1, то виріб, що аналізується має конкурентні переваги щодо товару еталона; Якщо І кс < 1, то він “програватиме” товару-еталону.
Маркетинговий потенціал окремої фірми визначається за формулою: N= Де R- рейтинг виокремленого складника маркетингового потенціалу за 5-бальною системою; k- коефіціент значущості (вагомості) окромого складника (сума часток завжди має дорівнювати одиниці незалежно від кількості виокремлюваних складників n) Розрахункова оцінка маркетингового потенціалу (число балів) порівнюється з максимальним його рівнем, що становить 5 балів. На основі цього формується висновок щодо досягнутого маркетингового рівня в досліджуваній фірмі. Управління конкурентоспроможністю – це встановлення оптимального співвідношення між чинниками забезпечення конкурентоспроможності (якістю, ціною, системою збуту, обслуговуванням та ін.)
Економічний механізм управління якістю продукції об'єднує способи і методи, які спрямовані на забезпечення виробництва і реалізації продукції високої якості. Механізм управління якістю продукції включає такі елементи: - прогнозування виробництва високоякісної продукції (передбачення досягнень НТП, структурних зрушень у виробництві і споживанні товарів, змін у купівельній спроможності товарів, співвідношення попиту і пропозиції). - планування якості продукції (розробка і встановлення завдань щодо поліпшення споживчих властивостей продукції; заходи, що забезпечують можливість досягнення визначеного рівня якості продукції; впровадження прогресивних технологій, нових стандартів продукції). - стимулювання виробництва продукції високої якості (встановлення більшвисоких цін на продукцію високої якості, матеріальне стимулювання працівників за досягнення високих якісних результатів роботи). - контроль за виробництвом (заходи, що дозволяють забезпечити випуск високоякісної продукції шляхом дотримання вимог до виробництва на всіх стадіях створення продукції. - стандартизація (комплекс норм, правил і вимог до якості продукції). - с ертифікація продукції, (передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам та видачу певного документу — сертифікату).
4. Стандартизація та сертифікація продукції (послуг). Стандарт на продукцію є основним нормативно-технічним документом, в якому показники якості встановлюються, виходячи із новітніх досягнень науки, техніки і попиту споживачів. Стандартизація продукції охоплює: · встановлення вимог до якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих; · встановлення норм, правил в галузі проектування; · формування єдиної системи показників якості продукції, методів її контролю, випробувань, єдиних термінів і позначень; · створення єдиних систем класифікації і кодування продукції тощо. Сертифікат — це документ, що засвідчує високий рівень якості продукції і її відповідність вимогам міжнародних стандартів ІSО серії 9000. В Україні існує обов'язкова і добровільна сертифікація. Обов'язкова сертифікація здійснюється в межах державної системи управління господарськими суб'єктами, охоплює перевірку та випробування продукції, державний нагляд за сертифікованими виробами. Добровільна сертифікація може проводитись на відповідність вимогам, які не є обов'язковими, за ініціативою суб'єктів господарювання на договірних засадах. Згідно з вимогами чинного вітчизняного законодавства сертифікація продукції в Україні здійснюється в рамках державної системи сертифікації – УкрСЕПРО. Сертифікацію здійснюють державні випробувальні центри по найважливіших видах продукції. Останнім часом почали формуватись міжародні системисертифікації, координацією яких займається спеціальний комітет із сертифікації – СЕРТИКО, що діє у складі ISO. Державний нагляд за якістю продукції здійснює Держстандарт України, який є національним органом, що здійснює стандартизацію і сертифікацію продукції. Об'єктом державного нагляду є продукція виробничо-технічного призначення і товари народного споживання, експортна продукція щодо вимог контрактів, імпортна продукція щодо діючих в Україні стандартів, атестовані виробництва. На місцях державний нагляд за якістю продукції здійснюють територіальні органи Держстандарту – центри стандартизації, метрології і сертифікації. За порушення вимог стандартів виробники несуть матеріальну відповідальність у формі значних штрафів, суми яких розподіляються таким чином: 60% — у державний бюджет; 30% — у позабюджетні фонди місцевих органів влади; 10% — у Держстандарт України для розвитку матеріально-технічної бази.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 722; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |