Склад загальновиробничих витрат підприємства

Склад внесків на соціальні заходи, які сплачують підприємства

З метою забезпечення державних соціальних виплат (пенсій, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, допомоги у зв’язку з безробіттям тощо) підприємства, установи та організації сплачують чотири основних види внесків на соціальні заходи, а саме:

- внески на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

- внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;

- внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Ці внески сплачуються у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що вклю­чають витрати на ви­плату основної і додат­кової заробітної плати та інших заохочуваль­них та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкла­данню податком на до­ходи фізичних осіб (у випадку сплати внесків на державне пенсійне страхування до цих витрат також відносять допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю). Розміри відсотків, за якими сплачуються перелічені внески на соціальні заходи, щорічно коригуються Законом України „Про державний бюджет”, і станом на01.01.08 основні розміри цих відсотків становлять:

- для внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування - 32,3%;

- для внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 1,3%;

- для внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності – 1,6%;

- для внесків на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – відсоток залежить від класу професійного ризику, до якого віднесене підприємство (приблизно від 0,7% до 13,4%).

Слід відзначити, що перші три види внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачують не лише підприємства, але й наймані працівники. При цьому сплата відбувається у відсотках до нарахованої ним заробітної плати. Так як джерелом цих внесків є нарахована заробітна плата, то їх розмір окремо у собівартість продукції не включається.

Загальновиробничі витрати промислових підприємств – це витрати цехів, пов’язаних з управлінням виробництвом, обслуговуванням виробничого процесу, амортизацією основних фондів цехів, охороною праці у цехах тощо. Загальновиробничі витрати кожного цеху включаються до собівартості тільки тієї продукції, що виготовлени цим цехом.

Комплексна стаття «Загальновиробничі витрати» включає:

• витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

• амортизацію основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

• амортизацію нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

•витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

• витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології і організації виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення її надійності, довговічності тощо);

• витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

• витрати на охорону праці, технику безпеки і охорону навколишнього природнього середовища, на пожежну та сторожеву охорону цехів;

• інші витрати (нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Слід відзначити, що загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

Дата добавления: 2014-01-11