КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Загальна систематика гірських порід
Закономірності та особливості будови, Властивості масиву гірських порід як фізичного середовища Л Е К Ц І Я 3 Залежно від геологічних процесів, в результаті яких утворилися гірські породи, їх розділяють на три генетичні групи: ─ магматичні або вивержені; ─ осадові; ─ метаморфічні. Магматичні гірські породи утворились внаслідок застигання розплавленої речовини (магми) як під товщею уже сформованих порід (інтрузивні породи), так і на її поверхні або на дні водойм (ефузивні породи). Магматичні породи є первинними і не зазнали суттєвих змін з моменту їх утворення. Характерними представниками магматичних порід є базальти, граніти, габбро, діорити тощо. Осадові гірські породи утворились у верхній частині земної кори в результаті руйнування і повторного відкладення раніше утворених порід, осідання продуктів життєдіяльності чи випадання різних речовин із розчинів. Осадові гірські породи можуть складатися одночасно з трьох складових частин: уламків мінералів і гірських порід як продуктів руйнування; залишків живих організмів і органічних речовин; мінералів, що утворились хімічним способом на різних стадіях формування породи. За М.С. Шведовим осадові гірські породи поділяють на уламкові, хемогенні, органогенні, глинисті та змішаного походження. Представниками осадових порід є пісковики, гіпси, вапняки, глини, алевроліти, аргіліти, ангідрити та ін. Метаморфічні гірські породи утворились в надрах земної кори в результаті хімічних перетворень при високих температурах і тисках. Їх поділяють на ортопороди (утворені із магматичних порід) і парапороди (сформовані з осадових порід). Найпоширенішими метаморфічними породами є кварцити, мармури, сланці, гнейси, філіти. Гірські породи в механіці гірських порід складають інтерес насамперед з точки зору їх міцності і здатності деформуватися під дією зовнішніх сил, а також механічного впливу їх мас на суміжні товщі порід в умовах природного залягання. Тому гірські породи класифікують не тільки за генезисом, а й за характером зв’язків між твердими частинами, з яких складаються породи. За цією ознакою слід виділити IV класи порід. І. Тверді. Породи, в яких мінеральні частини зв’язані між собою жорсткими зв’язками, що забезпечують збереження форми. До них відносять магматичні, осадові та метаморфічні породи. В цьому класі зазвичай виділяють дві групи порід: скельні і напівскельні гірські породи. До скельних відносять міцні породи зі структурними кристалізаційними або пружними аморфними зв’язками. У таких породах при насиченні їх водою сили зчеплення практично не змінюються. Прикладом скельних порід є граніти, базальти, діабази, гнейси, міцні пісковики та вапняки. До напівскельних порід відносять зцементовані породи, в яких наряду з жорсткими суттєво проявляються і пластичні зв’язки. При насиченні таких порід водою, сили зчеплення, як правило, суттєво зменшуються або й зовсім зникають. Прикладами напівскельних гірських порід є слабо зцементовані пісковики, слабі вапняки, доломіти, мергелі, піщані і глинисті сланці, аргіліти і алевроліти. ІІ. Пластичні або зв’язні. В породах цього класу тверді мінеральні частини зв’язані водно-колоїдними зв’язками, переважно через тонкі плівки води, що огортають частини. Залежно від насиченості цих порід водою змінюється їх пластичність. Прикладами пластичних порід є глини і слабкі глинисті сланці, суглинки, боксити. ІІІ. Окремозернисті, сипучі або розпушені. В цих породах зв’язків між мінеральними частинами немає, або вони мізерні, тобто вони є простими механічними сумішами частин кількох або одного мінералу чи уламків твердих порід. Прикладами сипучих порід є піски, гравійно-галькові відклади, штучні відвали порід. В цьому класі виділяють піщані і крупно уламкові породи. ІV. Текучі. В породах цього класу мінеральні частини розділені водою, тобто здатні переміщатися разом з водою, що їх насичує. Прикладами таких порід є насичені водою пісковики (пливуни), насичені водою глини або суглинки. Найбільший об’єм всіх гірських порід припадає на тверді породи. Родовища корисних копалин приурочені, в основному, до товщ осадових порід. Тому вивчення властивостей твердих осадових порід і є предметом механіки гірських порід. Надалі означенням “ гірські породи” будемо називати осадові гірські породи.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 530; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |