Сутність регіональної економіки

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

КУРС ЛЕКЦІЙ

конспект лекцій

для самостійного роботи студентів

галузей знань 0302 «Міжнародні відносини» і 0305 «Економіка та підприємництво»

Рекомендовано використання на засіданні кафедри

Протокол № 1 від 30.08. 2010 р.

ЛЬВІВ

Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.

Ключові поняття теми: поняття «регіону» та «регіональної економіки», ознаки функціонування регіональної економіки, соціально-економічний потенціал, показники спеціалізації регіонів, предмет, об’єкт та суб’єкт регіональної економіки, методи дослідження та розвитку регіональної економіки, цілі та проблеми дисципліни, економічні та соціальні, демографічні, екологічні, науково-технічні завдання регіональної економіки, поняття «розміщення продуктивних сил».

1.1. Сутність регіональної економіки.

1.2. Предмет і об’єкт регіональної економіки.

1.3. Метод дослідження та розвитку регіональної економіки.

1.4. Проблеми (завдання) регіональної економіки.

1.5. Регіональна економіка в системі економічних наук.

Література:

1. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: [навч. посібник] / Є.П. Качан, Т.Є. Царик, Д.В. Ткач та ін; За ред. Є.П. Качана. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – С.358-374.

2. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: [навч. посібник] / Б.Ф. Заблоцький. – Львів: «Новий світ-2000», 2008. – С.11-14.

3. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка: [підручник] / Заблоцький Б.Ф. - К.: Академвидав, 2002. - С.7-45.

4. Коваль Я.В. Регіональна економіка: [навч. посібник] / Коваль Я.В., Антонечко І.Я. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – С.6-32.

5. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: [навч. посібник] / Стеченко Д.М. – К.: Вікар, 2001. – С.10-23.

6. Голіков А.П. Регіональна економіка та природокористування: [навч. посібник] / Голіков А.П., Дейнека О.Г. Позднякова О.Г. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – С. 5-36.

7. Лишиленко В.І. Регіональна економіка: підручник [для студ. вищ. навч. зал.] / В.І. Лишенко – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – С. 5-17.

8. Комірна В.В. Розвиток регіональної економіки як критерій економічного розвитку держави [Електронний ресурс] - Режим доступу: // www.economy.nayka.com.ua/index.php?...1...

Регіональна економіка у класичному розумінні – це система суспільних відносин, що історично склалася в межах області (регіоні) держави і представляє собою сукупність взаємопов’язаних економічних, соціальних, екологічних, демографічних і поселенських ланок і зв’язків, що забезпечують її стійкість і цілісність як на макро- і мікрорівні.

У вузькому значенні регіональна економіка – це комплекс галузей з виробництва товарів народного споживання та надання послуг, система методів організації виробництва та невиробничої сфери, а також комплексного управління регіонами.

Слово «регіональний» походить від латинського слова regio – територія, місцевість, область, район. У нашому розумінні регіон – це територія, що представляє собою народне господарство як екологічно і соціально-економічно збалансовану систему, що за сукупністю своїх елементів відрізняється від інших територій та характеризується єдністю, взаємопов’язаних складових і цілісністю. Термін «регіон» у такому формулюванні є синонімом терміну «район». Найважливіша характеристика регіону – його цілісність, що має певну спільну характеристику природно-кліматичних, демографічних, національно-культурних, історичних ознак.

Регіон представляє собою єдність природного матеріального (створеного людиною) та соціального середовища. Регіональна цілісність передбачає територіальну (просторову) цілісність, неподільність їх складових, збалансованість, що є закономірною основою раціонального розвитку даної території. З поняттям «регіон» і пов’язується термін «регіональна економіка» як важливий напрямок економічної науки. Що займається загально-регіональними проблемами.

Для регіональної економіки характерні такі ознаки її функціонування:

§ комплексність економічного, соціального і екологічного розвитку;

§ єдність процесів природокористування та охорони навколишнього середовища;

§ територіальна спільність виробництва;

§ відповідність системи розселення демографічній ситуації та розміщенню виробництва;

§ цілість системи соціальної інфраструктури;

§ поєднання територіального та галузевого управління об’єктами.

Інтегральна характеристика регіону визначається його соціально-економічним потенціалом (СЕП). При цьому його основою вважається економічний потенціал, який характеризується величиною соціального багатства, сукупного та кінцевого продукту, національного доходу, вартості основних фондів, абсолютними розмірами виробництва життєво важливих видів продукції. Він визначає загальні можливості регіону чи країни в цілому, їхню економічну спроможність.

Сутність соціально-економічного потенціалу на регіональному рівні випливає з єдності економічної та соціальної політики. Серед основних компонентів регіональної економіки особливо виділяється природа, людина та виробництво, рівень, структура та динаміка якого визначають соціально-економічні можливості. Тому, для оцінки соціально-економічного потенціалу регіону важливе значення має визначення питомої ваги пріоритетних галузей промисловості, якісних параметрів та структури основних виробничих фондів, здатності адаптації виробничих систем до використання досягнень науково-технічного прогресу.

Незалежно від конкретного регіону, до складу СЕП (соціально-економічного потенціалу) входять природно-ресурсний, демографічний, науково-технічний, виробничий, науковий, рекреаційний, інформаційний, соціальний та культурний потенціали. Структура СЕП пов'язана з особливостями місця та ролі регіону в територіальному поділі праці. Наприклад, виробничий потенціал може бути розподілений згідно з галузевою структурою матеріального виробництва.

Одна з функцій регіональної економіки — створення різних сервісних виробництв та організацій, а також виробництв, що випускають продукцію міжгалузевого призначення. Регіональні органи управління можуть виконувати засновницьку функцію, тобто стати фундаторами нових типів сервісних та виробничих організацій, які згодом можуть функціонувати самостійно. У галузі науково-технічного прогресу функцією регіональної економіки є забезпечення адаптації досягнень науково-технічного прогресу до місцевих умов. На регіональному рівні можлива координація діяльності різних наукових установ та мобілізація їхніх зусиль на розв'язання завдань регіонального характеру.

У сфері регіональної економіки має перебувати й зовнішньоекономічна діяльність, бо багато її форм, такі як вільні економічні зони, прикордонна та прибережна торгівля, іноземний туризм, мають регіональний характер, а інші тісно пов'язані з рівнем розвитку інфраструктури, господарської культури та ділового сервісу регіону.

Таким чином, господарство регіону є відкритою економічною системою, що функціонує на основі спеціалізації, міжрегіональної інтеграції, зміст яких реалізується через галузеві, міжгалузеві та міжрегіональні виробничо-економічні зв'язки.

Для визначення спеціалізації регіонів країни застосовуються такі показники:

— частка виробництва продукції галузей спеціалізації (промисловості, сільського господарства) регіону стосовно загального по країні виробництва продукції відповідної галузі;

— коефіцієнт локалізації (зосередження) даної галузі (виробництва) на території регіону;

— коефіцієнт виробництва продукції на душу населення; цей показник обчислюється за виробництвом продукції у вартісному та натуральному вираженні й розраховується як відношення виробництва на душу населення того або іншого продукту в регіоні до аналогічного показника по країні;

— коефіцієнт товарності визначається як відношення вартості завезеної продукції до тієї, що виробляється у регіоні, а за деякими видами продукції — як відношення вивезення з району даної продукції до її виробництва у натуральних показниках.

Отже, виробниче спеціалізованими можна вважати галузі, що мають коефіцієнт локалізації та виробництва продукції на душу населення понад одиницю та продукція яких великою мірою задовольняє потреби інших регіонів країни.

Дата добавления: 2014-01-11