Поняття регіональної економічної політики

Регіональна економічна політика — це напрям державної політи­ки, спрямованої для забезпечення оптимального узгодження загаль­нодержавних цілей та інтересів з особливостями розвитку окремих ре­гіонів. Державна регіональна політика являє собою комплекс заходів, що мають забезпечити, з одного боку, унітарність і цілісність україн­ської держави як єдиного політичного, соціально-економічного та правового простору, а з другого — збалансованість централізації і де­централізації влади, вирівнювання економічних та соціальних умов розвитку різних регіонів, розвиток міжрегіональних відносин, ефек­тивну реалізацію функцій місцевого самоврядування.

Для стабільного розвитку суспільства та ефективного функціо­нування держави має бути досягнуто оптимальне співвідношення децентралізації і централізації влади, забезпечено збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів, враховано їх історичні, економічні, екологічні, географічні й демографічні особливості, ет­нічні та культурні традиції. Повільність темпів ринкових перетво­рень та незадовільний стан вирішення соціально-економічних про­блем свідчать про відсутність виваженої державної політики щодо регіонів та місцевого самоврядування, що породжує численні конф­лікти між різними рівнями влади, негативно позначається на еконо- мінному розвиткові регіонів, призводить до поглиблення диспропор­цій в територіальній структурі національної економіки та в соціаль­ній сфері регіонів. Усе це значною мірою є наслідком структурної кризи влади в Україні, що знаходить свій прояв у надмірній центра­лізації державної влади, відсутності належної матеріальної і фінан­сової основи та державної підтримки регіонального й місцевого са­моврядування, недосконалості розмежування повноважень між різ­ними рівнями влади на основі принципу субсидіарності. Крім того, ще не створено належної нормативно-правової бази для забезпечен­ня взаємного представництва інтересів центру і регіонів.

Об'єктами економічної регіональної політики є соціально-еко­номічні процеси, що відбуваються в адміністративно-територіаль­них одиницях чи їх сукупностях. За визначенням Тимчука М. Ф. такими об'єктами є територіальні соціально-економічні системи (ТСЕС) більш високого рівня ієрархії — міжобласні і обласні ТСЕС.

Об'єктами регіональної економічної політикина рівні місцевих ор­ганів управління є, головним чином, локальні і низові ТСЕС. Територіально-соціально-економічні системи визначаються згідно з те­риторіальним і адміністративним поділом України.

Суб'єктами державної регіональної політики виступають вищі державні органи, центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції за­безпечують регіональний соціально-економічний розвиток. Іншими словами, суб'єктами регіональної політики є:

- Парламент України, що визначає засади державної регіональної політики та її законодавчі основи;

- Президент України — виступає гарантом прав територіальних громад та місцевого самоврядування;

- Кабінет Міністрів Україн и — забезпечує здійснення державної регіональної політики;

- центральні та місцеві органи виконавчої влади — в межах своєї ком­петенції беруть участь у вирішенні питань регіонального та місцево­го розвитку, передбачених державною регіональною політикою;

- державні адміністрації — здійснюють контрольно-наглядові функції в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

- органи судової влади — здійснюють судовий захист прав тери­торіальних громад та місцевого самоврядування. Суб'єктами дер­жавної регіональної політики в межах їх компетенції також є тери­торіальні громади, органи місцевого самоврядування всіх територі­альних рівнів.

Мета регіональної економічної політики — створення необхідних організаційно-правових та економічних умов, що надають відносно рівні можливості кожному регіону для повнішого і якіснішого задово­лення матеріальних, культурних і духовних потреб населення, забезпе­чення стабільного соціально-економічного розвитку регіонів та терито­ріальних громад на основі їх належного матеріального і фінансового забезпечення, підвищення ефективності функціонування владних структур усіх територіальних рівнів та розвитку місцевої демократії.

Регіональна економічна політика має на меті розв'язання як стратегічних, так і тактичних завдань. Стратегічний напрям полягає в тому, щоб оптимально поєднати інтереси держави і регіонів, ство­рити умови для раціонального використання місцевих ресурсів та особливостей природно-виробничого потенціалу, вирівнювання рів­нів економічного розвитку, науково обґрунтувати доцільність впро­вадження нової системи адміністративно-територіального поділу та економічного районування для забезпечення більш ефективного те­риторіального управління і гармонійного розвитку продуктивних сил. До тактичних завдань належать створення механізмів тісної взаємодії центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, передача на регіональний рівень додаткових повноважень у здійсненні економічних реформ, забезпеченні стабільності соціаль­но-економічного розвитку регіонів.

За змістом регіональна політика держави охоплює аспекти, що відбивають основні пріоритети розвитку регіонів, основними з яких є: економічні, соціальні, екологічні тощо (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Зміст регіональної політики

Економічний аспект передбачає інтенсифікацію виробництва в регіонах, раціональне розміщення продуктивних сил та ефективне використання природних ресурсів.

Соціальний — орієнтується на посилення соціальної спрямова­ності господарського розвитку і комплексності інфраструктурного забезпечення.

Екологічний — орієнтується на регулювання природно-госпо­дарської збалансованості в регіонах та охорону навколишнього сере­довища.

Поселенський — покликаний забезпечити єдність при форму­ванні регіональних багатоступінчастих систем розселення і вироб­ництва.

Демографічний — спрямований на стимулювання якісних змін демографічної та соціальної структур населення регіонів.

Науково-технічний — спрямований на визначення пріоритет­них напрямків наукових досліджень у господарському розвитку та раціональному ресурсозбереженні і природокористуванні.

Відповідно до зазначених аспектів можна визначити і завдання регіональної політики на перспективу.

Дата добавления: 2014-01-11