Показники розвитку національної економіки та економічного розвитку країн

Ступінь розвитку національної економіки визначається певни­ми показниками. Найважливішими серед них є валовий внутріш­ній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), експорт, імпорт, товарообіг зовнішньої торгівлі, рівень безробіття, інфляція, дефіцит бюджету, рівень державного боргу.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) обчислюють як сукупну вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні впродовж року, враховуючи також результати зовнішньо­економічної діяльності. Такий підхід дає змогу охопити всі види економічної діяльності і запобігти повторному обліку продукції.

За цим показником визначають економічний потенціал країни, місце національної економіки у світовому господарстві. Низький показник ВВП України пояснюється не тільки об'єктивними причинами (економічна криза, скорочення вироб­ництва та послуг, малі обсяги зовнішньої торгівлі), а й суб'єктивни­ми. Серед них «тіньова» економіка, результати якої, зрозуміло, не за­раховуються до ВВП.

Валовий національний продукт (ВНП) відрізняється від ВВП тим, що враховує також доходи наших підприємств і громадян, одержані за кордоном, крім доходів зарубіжних фірм та осіб, які вони одержали в нашій країні. У таких держав, як Україна, котрі мало інтегровані у світові економічні відносини, показники ВВП і ВНП відрізняються мало. В розвинених країнах, які мають свої підприємства і філії за рубежем і одержують дивіденди від укладе­них капіталів, показники ВНП вищі, ніж: ВВП. Країни, що розвива­ються і в економіці яких значну частку становить іноземний ка­пітал, мають ВВП більший за ВНП.

Абсолютні показники ВВП і ВНП дають змогу визначити розміри економіки країн, їх потужність. Однак їх недостатньо для зіставлення рівнів розвитку національних економік. Тому для цього широко використовуються т. зв. «душові» показники ВВП і ВНП – тобто з розрахунку на одного жителя країни. Ці показники є порівнянними для окремих країн, незважаючи на розходженні між ними в розмірах та чисельності населення.

За класифікацією Світового банку, країни світу за душовими показниками ВВП поділяються на:

а) слаборозвинені - менше 785 $ на одного жителя;

б) середнього рівня розвитку -785 $ до 9655 $ на одного жителя;

в ) країни високорозвинені - понад 9655 $ на одну особу.

Тому існує проблема ідентифікації економіки України у світовому господарстві і трактування її як слаборозвиненої.

Загалом використання абсолютних і відносних показників ВВП
та ВНП не дає точного визначення параметрів національних економік. Проте ці показники дають змогу виявляти характерні риси економік країн, спільне й відмінне в їх розвитку.

Сучасний стан економіки країни можна встановити за таким показником, як темпи приросту ВВП за рік. Використовуються й інші показники, що характеризують стан економіки країни:

- інфляція — знецінення грошей (в останні роки в Україні вона
є досить значною (10-15 %);

- дефіцит бюджету — перевищення видатків над доходами;

- рівень безробіття — співвідношення між безробітними і працездатним населенням;

- сальдо торгового балансу — різниця між експортом і імпортом. Чим більше позитивне сальдо, тим більше валюти надходить в країну;

- рівень державного боргу (% ВВП).

Інколи дається узагальнена оцінка стану національних та регіональних економік, їх стійкості і тенденцій розвитку. Зокрема, рейтинг конкурентоспроможності країн світу щороку проводить Міжнародний інститут розвитку менеджменту в Лозанні. Рейтинг здійснюється з урахуванням 8 груп факторів:

1. характеристика національної економіки (додана вартість, об­сяг інвестицій, рівень споживання, прогноз розвитку);

2. рівень інтернаціоналізації господарства країни, відкритість економіки;

3. стабільність політичної системи країни;

4. фінансова система;

5. інфраструктура;

6. ефективність управління економікою;

7. розвиток науки і технологій;

8. характеристика трудових ресурсів країни.

В результаті цього аналізу виділяються 47 провідних країн світу.

Дата добавления: 2014-01-11