Функціональний і структурний підходи в організації управління підприємством

Предмет, цілі і завдання курсу

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Тема 1: ОСНОВИ ТЕОРІЇ І МЕТОДОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Поняття «організація» вживається в таких значення:

• Під ним розуміється якийсь об’єкт, система, що має складну внутрішню структуру (підприємство, цех, відділ, служба);

• Стан впорядкованості тої чи іншої сукупності предметів, явищ (внутрішня форма, структура системи);

• Діяльність людини щодо створення стану впорядкованості або цілісної системи.

В процесі організаційної діяльності люди вступають в організаційні відносини. Ці відносини є предметом вивчення науки організації управління. Об’єктом науки організації управління виступає вся система управління.

Організаційні відносини (0В) поділяються на:

1. Регулюючі 0В. Функція регулювання направлена на зберігання, підтримку, удосконалення і розвиток стану впорядкованості, організованості системи управління;

2. Субординація. Відношення субординації являє собою систему зв’язків між керівниками та підлеглими. Воно поділяється на лінійне та функціональне.

Лінійні здійснюють виконання (розпорядження, підкорення).

Функціональна форма ОВ здійснюється на основі спеціалізації організаційних робіт, які виконуються за вказівкою кваліфікованих спеціалістів. При цій формі відносини керування та підпорядкованості будуються по певним групам проблем, а рішення приймаються або лінійними керівниками на основі рекомендацій спеціаліста, або функціональним керівником.

3. Координація. 0В координації направлені на погодження дій різних органів управління, робітників, співставлення цілей та завдань різних рівнів, ресурсів, форм і методів діяльності, взаємне пристосування для досягнення головних цілей.

4. Професіоналізм менеджера.

Об'єктом вивчення науки ОУПП є система управління на підприємстві.

Предметом вивчення науки ОУПП є організаційні відносини.

Метою вивчення даної науки є подальше поглиблення процесу пізнання теорії і практики менеджменту.

Задачі ОУПП як науки:

• Оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети;

• Створення ефективних інформаційних систем для забезпечення внутрішніх і зовнішніх контактів;

§ Визначення функцій, статусу, компетенції і відповідальності кожної посадової особи, робочого місця, управління персоналом структурних підрозділів підприємства.

• Визначення в рамках певної компетенції відносин співпідпорядкування.

На підприємстві існує три головні елементи, які визначають напрямок діяльності:

1. Місія управління

2. Функція управління

3. Структура управління

Пріоритетною є місія. Функція та структура управління більш змінні, їх формування направлене на реалізацію місії. Функція і структура управління знаходяться в нерозривній єдності.

Керівники часто визначають що первинно: функція чи структура. Цей вибір визначає дії керівника по створенню, реформуванні чи реструктуризації підприємства.

Існують наступні підходи до такого вибору:

• При створенні нового підприємства чи реструктуризації існуючого основою є функції. Функція - це сукупність дій, направлених на досягнення поставлених завдань і підпорядкованих загальній цілі управління. Функції в організації можна розділити на три групи:

1. Функції управління управлінською діяльністю

2. Функції управління виробництвом

3. Виробничі функції

• При вдосконаленні чи реформуванні існуючого підприємства пріоритетною є структура, яка визначає діапазон можливого набору функцій. Структура організації - це ті фіксовані взаємозв’язки, які існують між підрозділами та робітниками організації.

Структури відрізняються складністю (ступінь розділення діяльності на різноманітні функції), формалізацією (опора на правила), централізацією.

Дата добавления: 2014-01-11