Хто програє?

Хто виграє?

Самі мігранти. Очевидно, вони, як правило, у виграші, адже саме заради такого виграшу вони і здійснюють переїзд з країни до країни. їх виграш — це передусім збільшення заробітної плат­ні, можливість отримати роботу.

Роботодавці. Вони теж виграють, що можна констатувати «за фактом»: інакше, якби вони не мали зиску, то не наймали б працівників-іммігрантів. В економічних термінах можна зазначити, що завдяки іммігрантам роботодавці можуть платити нижчу заробітну плату, оскільки іммігранти, на відміну від національних безробітних та потенційних працівників, на неї погоджуються. Взагалі іммігранти кількісно збільшують «сторону пропозиції» робочої сили, і вже це зумовлює зниження вимог щодо ставок заробітної платні.

Робітники, які залишаються в країні імміграції. Вони теж, як правило, виграють, оскільки позбавляються конкурентів на ринку праці.

Це, передусім, конкурентні працівники та потенційні працівники у країні в’їзду, які потерпають від нестачі робочих місць та погіршення умов заробітної платні.

Інша категорія тих, хто програє, це — наймачі в країні виїзду, які позбавляються як самих працівників, так і можливостей користуватися конкуренцією на ринку праці з метою зниження заробітної платні.

Термінологічний словник

Вартість – це уречевлена в товарі суспільна праця. Вартість товару визначається кількістю та якістю праці, витраченої на його виробництво.

Ринкова вартість – це вартість яка формується в короткі проміжки часу.

“Нормальна” або “природна” вартість – це вартість, яку економічні сили створюють лише в кінцевому результаті.

Вартість втрачених можливостей, або альтернативна вартість – це вартість товару чи ресурсу, від яких відмовились.

Витрати виробництва – це грошове вираження використання виробничих ресурсів, в результаті якого здійснюється виробництво і реалізація продукції.

Прибуток – це валова виручка мінус валові витрати. Прибуток є винагородою підприємцю за інновації, ризик. Прибуток – це перетворена форма існування додаткової вартості, яка створюється додатковою працею найманих працівників у сфері виробництва.

Виробництво — процес створення людьми у взаємодії з іншими виробничими факторами різноманітних благ, необхідних для забезпечення життєдіяльності, добробуту і розвитку всього суспільства.

Засоби виробництва — створені людиною в процесі виробництва засоби праці та предмети праці.

Земля, чи, більш широко, природні ресурси, — дар природи для виробничих процесів.

Людський ресурс (або робоча сила) – сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці.

Праця – інтелектуальна або фізична діяльність, спрямована на виготовлення благ і надання послуг.

Підприємницька здібність — особливий вид людського капіталу, представленого діяльністю з координації і комбінування всіх інших факторів виробництва.

Продукція виробництва — вироблені матеріальні блага і послуги, які є корисними для забезпечення потреб суспільства.

Рідкість ресурсів — нестача (обмеженість) землі, засобів виробниц­тва, робочої сили і підприємницької здібності для задоволення безмежних матеріальних потреб людей.

Наймання праці — письмовий чи усний договір між власником підприємства або його представником і працездатною особою про використання робочої сили суб’єкта, що працевлаштовується, у виробничому процесі підприємства за відповідну грошову винагороду.

Товар робоча сила – це специфічний товар, який має дві властивості – корисність і вартість.

Вартість робочої сили — вартість суми життєвих засобів, достатньої для тощо, щоб підтримувати трудящого індивіда та його дітей у стані нормальної життєдіяльності.

Заробітна плата — ціна, що виплачується за використання праці і виражає як вартість товару робоча сила, так і оплату за результати праці, що визнані ринком.

Почасова зарплата – форма зарплати, за якої розмір заробітку обчислюється відповідно до відпрацьованого часу.

Відрядна зарплата – форма зарплати, за якої розмір заробітку обчислюється залежно від розмірів виробітку за одиницю часу.

Номінальна заробітна плата — сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, тиждень, місяць.

Реальна заробітна плата — кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату.

Мінімальна заробітна плата — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи).

Дата добавления: 2014-01-11