Лекція 1. Історія розвитку та взаємодії видів транспорту

Ще здавна існували три основних види транспорту: водний, трубопровідний та гужовий. Перші згадки про трубопроводи із бамбуку, для зрошування полів у Китаї, відносяться до V тисячоліття до нашої ери (н.е). Людство почало використовувати колеса та вози в кінці IV та на початку ІІІ тисячо­літь до н.е. За дві тисячі років до н.е. на зміну веслярам прийшло вітрило, що дозволило збільшити вантажопідйомність, швидкість і дальність перевезень. Процес формування стародавніх держав таких як Єгипет, Персія, Рим, Візантія та Ки­ївська Русь супроводжувався розвитком транспорту, який підтримував не тільки їх господарську цілісність, а і територіальну єд­ність. Організація транспорту у кожній з цих держав враховували особливості господарства та своєрідність природних умов.

Так, наприклад, у Київській Русі всю зиму до Києва надходили товари, які доставляли кіньми та волами. Товари накопичували і вберігали у складах на Подолі. Весною будували човни, на яких товар під охороною доставляли в інші держави. Отже, в період існування Київської Русі вже була відома технологія суміжної роботи різних видів транспорту (суходільного і водного), рухомий склад яких значмо відрізнявся вантажопідйомністю. Ця технологія доставки вантажів, що передбачала операції накопичення, сортування, зберігання та суп­роводження за змістом відповідає сучасним способам доставки то­варів. Подальший розвиток рухомого складу був направлений на підви­щення надійності, вантажопідйомності та швидкості транспортних засобів сприяв розширенню економічних зв'язків різних територій.

У середні віки прискорення економічного розвитку різних країн пов'язано з удосконаленням морського і річкового судноплавства. У цей час на річкових шляхах отримало розповсюдження будівництво шлюзів. Згодом всі європейські країни розпочали будівництво каналів та шлюзів. Удосконалення конструкції кораб­лів, вітрильної оснастки та наукові досягнення сприяли відкриттю та освоєнню великої кількості невідомих земель. Таким чином, морський транспорт прискорив соціально-економічний розвиток країн, які займали вигідне транспортно-географічне по­ложення.

XVI століття ознаменовано не тільки розвитком водного транспорту, а і використанням першого штучного конвеєра та рей­кової колії в гірничій справі.

У XVIII столітті починається бурхливий розвиток прототипів сучасних видів транспорту:

- 1769 році відбувся іспит першого прообразу автомобіля.

- 1783 рік перший політ на повіт­ряній кулі.

- 1803 рок перші іспити потяту.

- В 1810 році пропонується ідея переміщення вантажів в трубному просторі з використанням енергії повітря, а вже в 1843 році діяло перше пневмоконтейнерне сполучення (пневмоконтейнерний транспорт являє собою систему, що складається з трубопроводу діаметром 1000-1600 мм, по якому переміщаються під дією стисненого повітря судини (контейнери). У кінцевих пунктах відбуваються завантаження і розвантаження контейнерів). ПрослушатьНа латинице

- В Словарь -Открыть словарную статью30-х роках XIX століття на золо­тих копальнях Сибіру та Уралу почали транспортувати тверді мате­ріали по трубах (гідротранспорт).

- З середини ХІХ століття - широке розповсюдження будівництва залізниць у всіх країнах світу.

- У 1885 ро­ці з винаходом двигуна внутрішнього згоряння склались сприятливі умови для розвитку автомобільного та повітряного видів транспорту.

Кінець XIX століття ознаменувався широким впровадженням в господарство залізничного транспорту, який підвищили надійність та регулярність транспортних зв'язків, зменшив вит­рати на перевезення сировини і товарів, що сприяло розвитку важ­кої промисловості. Крім цього, залізничний транспорт надав додаткові можли­вості економічного розвитку в США, Канаді і Росії за рахунок залучення до виробництва ресурсів віддалених територій. Разом з водним залізничний транспорт склав основу транспортної системи світу, яка сприяла безперервному збільшенню потужності вантаж­них потоків, росту кількості транспортних зв'язків та обсягу міжнародної торгівлі, вантажопідйомності та удосконаленню рухомого складу транспорту.

У повоєнні роки швидкими темпами розвивався автомобільний та повітряний транспорт, удосконалювались конструкції рухомих засобів, будувались шляхи сполучення, розвивалась теорія окремихвидів транспорту.

В 30-х роках XX століття були сформульовані окреміпринципи взаємодії залізничного, річкового та автомобільного видів транс­порту, вперше була розроблена система загальнотранспортних по­казників, обґрунтована доцільність впровадження контактних гра­фіків роботи, запропонована методика вибору транспортних засо­бів, вивчені особливості техніки і організації маршрутизації змішаних переве­зень.

У 60-і роки найбільша увага приділялась координації перева­лочної роботи та визначенню допустимих термінів розбіжності при­буття рухомого складу в пункти перевалки взаємодіючих видів транспорту, на основі ЕОМ та математичних методів відбувалось радикальне удосконалення методології та тех­нології управління з розробкою та впровадженням автоматизованих систем управління.

У 70-х роках відбулася розробка системи безперервного планування роботи транспортного вузла та становлення системи контейнерних перевезень.

У кінці 90-х років велика увага приділялась розробці проблеми міжгалузевих транспортних комплексів, були реалізовані різнома­нітні транспортно-технологічні системи, централізоване транс­портно-експедиційне обслуговування окремих регіональних транспортних вузлів, районів і областей, на основі міжгалузевих цент­рів безперервного планування перевезень і переробки вантажів у пунктах перевалки суміжними транспортними підприємствами.

У останні роки відбувається перебудова системи управління, що передбачає управління в першу чергу людьми, швидкими темпами розви­вається новий напрямок - логістика. На сьогодні основними напрямками розвитку транспорту є:

- підвищення рівня якості надання транспортних послуг шляхом побудови такої системи, яка б базувалась на пере­довій технології і сприяла охороні довкілля та безпеці населення;

- удосконалення функціонування єдиного транспортного ринку з метою підвищення його ефективності, рівня надання транспортних послуг, які враховують інтереси спо­живача.

Прогнозується, що більш широке використання одержать види сполучення, які найменш шкідливі для оточуючого середовища і найбільш ефективні з точки зору енергозбереження, що дозволить розкрити невикористані або потенційні можливості різних видівтранспорту і забезпечити їх ефективну взаємодію. У забезпеченні транспортного процесу основна увага буде приділятись впровадженню супутниковогозв'­язку, навігаційних методів і технологій.

Дата добавления: 2014-01-11