Склади на території перевантажувальних пунктів

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Наркобізнес

Розмах тероризму в Азії та Латинській Америці безпосередньо пов'язаний з виробництвом і торгівлею наркотиками, які являють собою небезпеку для здоров'я людства. У 2003-2004 рр. 185 млн. населення землі, або 4,7 %, зловживали наркотиками. Основні плантації опіумного маку в Азії розташовані у горах на межі трьох країн - Лаосу, Таїланду та Бірми, де проживає народ шанів. Складені з його представників загони використовуються ділками наркобізнесу.

На Латиноамериканському континенті наркобізнес став особливо гострою проблемою для Колумбії. Тут наприкінці 80-х років зосередилася більшість заводів континенту по виготовленню кокаїну. Мафіозні групи терором або спокусою легкого заробітку втягували у свою діяльність дедалі більше громадян. Центром операції з наркотиками стало колумбійське місто Медел'їн. Наприкінці 80-х років уряд розпочав проти мафії справжню війну. Урядовим військам і поліції вдалося зруйнувати багато таємних заводів по виготовленню кокаїну, десятки аеродромів у джунглях, заарештувати багатьох мафіозі.

У Колумбії з наркобізнесом тісно пов'язані партизанські загони так званих революційних сил. Основні методи їхньої діяльності - вбивства, викрадення людей з метою одержання викупу, вимагання грошей у підприємців («революційний податок»). Колумбійський уряд намагається нейтралізувати партизанський рух шляхом переговорів з «революціонерами». Ті з них, хто складає зброю, дістають право на легальну політичну діяльність.

Небезпека, що її становлять міжнародний тероризм і наркобізнес, змушує міжнародне співтовариство об'єднувати свої зусилля. Ці проблеми, а також проблема міжнародної злочинності постійно обговорюються на різних міжнародних конференціях, симпозіумах, нарадах. Спецслужби різних країн дедалі активніше координують свої зусилля для запобігання злочинам та для розшуку тих, на кого впала підозра у їх скоєні.

1. Опрацюйте тексти підручників.

2. Підготуйте реферати за темами «Карибська криза», «Будівни­цтво Берлінського муру», «Польоти американських літаків-шпигунів над територією СРСР», «Зовнішньополітичний курс М. Хрущова», «Доктрина Д. Ейзенхауера в дії», „Міжнародний тероризм, як найбільша загроза ХХІ ст.”,

3. Підготуйтесь до дискусії за запитанням: хто, на вашу думку, став переможцем у результаті розв'язування Карибської кризи?

Викладач: М.В.Кушнір

Склади призначаються для зберігання різних вантажів.

Склади в морських і річкових портах підрозділяються на:

прикордонні, що розташовуються поблизу причальної лінії і що призначаються для короткочасного зберігання вантажів перед відправленням іншим видом транспорту;

тилові розміщувані за лінією прикордонних складів і що призначаються для довгострокового зберігання вантажів

Ширина складів приймається в межах від 20 до 60 м. При стиснутій території, а також з економічних міркувань будують багатоповерхові склади, що зменшують потреби безрейкового транспорту.

Ці склади обладнуються ліфтами для вертикального переміщення вантажів і електронавантажувачами для їх штабелювання.

Відкриті майданчики обслуговуються портальними і стріловими кранами і автонавантажувачами. При використовуванні автонавантажувачів вимагається залишати на майданчику проїзди для їх пересування і роботи. Ширина рамп біля складів повинна бути не менше 3 м із сторони залізничних шляхів і не менше 2 м з, сторони автомобільного транспорту/

Місткість складу визначають за середньодобовим вантажопотоком в найінтенсивніший місяць і залежно від тривалості зберігання вантажу:

де Q _доб - добовий вантажооберт складу, (т);

t_зб - норма зберігання вантажу на складі, (доби).

Місткість складів в морських і річкових портах можна визначити по графіках надходження вантажу на склад і відправленні його з складу за рік. Найбільша різниця ординат між кривими надходження і вивозу вантажу дає шукану місткість складу.

Загальна площа складу залежить від середньодобового вантажопотоку, терміну зберігання вантажу, навантаження, що допускається, на 1 м² площі підлоги і додатковій площі, необхідній для проїздів і проходів між штабелями вантажу, і визначається по формулі

де Р — навантаження на 1 м² площі складських приміщенні, Т;

К_исп — коефіцієнти використовування корисної площі складу, що приймаються залежно від ширини складу, партійності вантажів і способу механізації від 0,45 до 0,80. Навантаження на 1 м² для критих складів штучних вантажів, що допускається, приймається від 0,6 до 2,6 Т<1м², а для відкритих складів навалювальних вантажів — до 7 Т/м².

Дані формули розглядають статичний процес, а величина коефіцієнта нерівномірності залишається невизначеною, тоді як насправді одночасно відбувається процес входу і виходу вантажного потоку. Тому найправильнішим є розрахунок місткості і пропускної спроможності складів з урахуванням умов режиму імовірності.

Очевидно, що навантажувально-розвантажувальний фронт може працювати нормально (без перебоїв) тільки в тих випадках, якщо в моменти надходження вантажу на складі є вільні місця для зберігання його. Критерієм функціонування таких систем є імовірність відмови.

Допустивши, що склад є системою, що складається з n обслуговуючих місць (комірок), і враховуючи, що моменти надходження партій вантажу розподіляються за законом Пуассона, імовірність відмови отримаємо

де λ — середньодобова кількість партій вантажу, що прибувають на склад для зберігання;

γ — інтенсивність проходження через склад цих партій

п — число комірок (майданчиків) складу;

т — число одночасно зайнятих комірок (майданчиків).

Фактична пропускна спроможність складу в тоннах визначиться по формулі

де — розрахунковий вантажообіг складу, т.

Дата добавления: 2014-01-11