Сутність і структура економічного потенціалу національної економіки

ТЕМА № 4: Характеристика економічного потенціалу

4.1 Сутність і структура економічного потенціалу національної економіки

4.2 Оцінка реалізації економічного потенціалу

4.3 Ефективність використання економічного потенціалу країни

Потенціал – це передумови для отримання необхідних духовних і матеріальних благ, які можна використовувати для виробництва за існуючих технологічних і соціально-економічних умов.

Економічний потенціал країни може бути представлений у вигляді комплексу взаємопов'язаних потенціалів:

1) природно-ресурсний потенціал – це розвідані корисні копалини (земельні, водні, лісові ресурси). До цього елемента відносяться:

а) географічне положення;

б) клімат;

в) економічні ситуації.

2) Виробничий потенціал. Його основою є:

I. енергетичний потенціал

Енергетична політика припускає:

а) зниження енергоємності національного виробництва;

б) скорочення матеріального споживання;

в) використання нових технологій для забезпечення енергетичної бази:

– стискання газу в рідину;

– підземна переробка вугілля в газ і паливо.

II. основні фонди

III. розвиток підприємництва (1 023 400 підприємств в Україні)

Специфіка підприємницького потенціалу в Україні обумовлено особливістю його формування:

а) формування підприємництва базувалося на перетворення ресурсів державних підприємств у власність приватних осіб;

Таким чином, сформовані доходи утворили псевдо ринкову мотивацію і сприяли до криміналізації суспільства;

б) переважають крупні підприємства, які слабо реагують на ринкові сигнали;

в) модель шокової терапії і лібералізація цін, сприяли на гіперінфляції, що сприяло зростанню ставок за банківським кредитом, що сприяло різкому скороченню інвестицій в реальний сектор;

г) лібералізація зовнішньої торгівлі сформувала човниковий бізнес, що сприяло наповненню споживацького ринку дешевими і неякісними товарами. Тому відбулося руйнування національної легкої промисловості і сформувалася залежність України від імпорту споживацьких товарів;

д) вичерпання можливості торгівельнопосередницької діяльності сприяє загостренню конкурентної боротьби;

е) через невпевненість організаторів бізнесу в майбутньому розповсюджується невиробниче накопичення, що обмежує можливості розвитку національної економіки.

В Україні є ряд обмежень розвитку підприємництва:

1. оподаткування – 70 %;

2. нестабільне законодавство – 69 %;

3. ціна енергоносіїв – 65 %;

4. несумлінна конкуренція – 56 %;

5. недостатній рівень платоспроможного попиту – 56 %;

6. політична нестабільність – 51%;

7. корупція – 51 %;

8. інфляція і економічна нестабільність – 48 %;

9. можливість позик – 41 %;

10. недостатня кваліфікація робочої сили – 41 %;

11. втручання центральних органів – 35 %.

3) Науково-технічний потенціал – це мережа організацій, які здійснюють наукові дослідження і дослідно-конструкторські розробки. Чинником розвитку цього потенціалу є витрати на підготовку кадрів.

4) Людський потенціал.

Визначається робочою силою і витратами на її відтворювання, головними чинниками є:

I. демографічні:

– народжуваність;

– смертність;

– статево вікова структура;

– міграція;

II. соціоекономічні:

– рівень ВВП на душу населення;

– доходи населення;

– рівень життя;

III. виробничі:

– ринок праці;

– умови праці;

– можливість підвищення кваліфікації;

IV. інституційно-соціальні:

– законодавча основа регулювання прав людини;

– соціальна політика;

– соціальні цінності.

5) Туристсько-рекреаційний.

Економічний потенціал може розглядатися також як узагальнена характеристика рівня розвитку економіки. В поняття економічного потенціалу, таким чином, входять економічні ресурси і економічні результати.

Економічні ресурси країни складають всі накопичені нею і розташовані як на своїй території, так і за рубежем матеріальні цінності, наукові, інтелектуальні, інформаційні і трудові ресурси, включаючи підприємницькі здібності, а також природні ресурси. Вони характеризуються загальним об'ємом, структурою і якістю.

Дата добавления: 2014-01-11