Створення елемента в MegaWizard Plug-In Manager

Вибираємо MegaWizard Plug-In Manager з меню File. У вікні, що з'явилося, потрібно поставити галочку навпроти Create a new custom megafunction variation і натиснути Next (рис.1).

Рис. 1. Перший крок у створенні мегафункції

У наступному вікні потрібно вибрати мегафункцію, на базі якої буде створений новий елемент, мова опису вихідного файлу і його ім'я.

Виберемо в розділі Схеми (Gates) мегафункцію LPM_OR і вихідний файл – AHDL. Назвемо мегафункцію or_sim (рис. 2).

Рис. 2. Другий крок у створенні мегафункції

Натиснувши Next – потрапимо на третю сторінку створення мегафункції.

Кількість входів для данних

Ширина вхідних данних

Установка мінімальних розмірів символу

Відображення виводів якк шин

Рис. 3. Третій крок у створенні мегафункції

У цьому вікні потрібно вибрати кількість входів для даних, ширину вхідних даних (у бітах), а також можна задати відображення виводів як шин і зробити розміри символу якнайменше.

Укажемо кількість входів - 7, ширину вхідних даних - 1 біт.

Натиснувши на кнопку Finish - закінчимо створення мегафункції. Якщо натиснути на Next, то можна побачити які файли були створені для даної мегафункції й закінчити роботу.

3. Створення вихідних даних для проектування пристрою

Виходячи з наведеного булевого виразу будуємо схема, яка реалізовує задану логічну функцію. Відповідна схема та її символ наведені на рис. 4.

Рис. 4 - схема та її символ

На рис. 5 наведено результати моделювання побудованої схеми.

Рис. 5 Результати моделювання схеми.

4. Опис цифрової схеми мовою AHDL

Для створення проекту для реалізації вище розглянутої функції мовою AHDL потрібно спочатку створити текстовий файл верхнього рівня з разширенням.tdf. Для цього вибираємо в меню File пункт New... У вікні, що з'явився (рис. 6) вибирається тип створюваного файлу - Text Editor file.

Рис. 624 - Меню New

Потім, виходячи із заданого булевого виразу створюємо у вікні текстового редактора програму, в яке заносимо наступну програму

SUBDESIGN progect_1 --Задання символічного імені проекту

(

A,B,C,D:INPUT; --Оголошення входів та виходів

Y:OUTPUT;

)

BEGIN

Y=!A&!B&!C&!D --0 Присвоєння Y значень логічного виразу

#!A&!B&C&D --3

#!A&B&!C&D --5

#!A&B&C&!D --6

#A&!B&!C&D --9

#A&B&!C&!D --12

#A&B&C&D; --15

END; --Кінець програми

Збережемо даний документ як файл AHDL, з розширенням tdf (рис. 7).

Рис. 7. Збереження файлу AHDL

Після введення проекту його компілюють. Якщо помилок немає, то здійснюється симуляція. Компіляція і симуляція виконується аналогічно, як це робиться в графічному редакторі. Результати симуляції наведено на рис.8.

Рис. 8. Результати симулювання

Тепер можна створити графічне зображення символу, що реалізує функцію, описану у файлі project1.tdf. Для цього вибирається пункт New…з меню File, де у меню (рис. 9) задається тип створюваного файлу – Symbol Editor file.

Рис. 9. Створення типу файлу.

У символьному редакторі, що відкрився, за допомогою примітивів малювання створюється графічне зображення символу. При цьому варто задати контакти символу. Для цього варто двічі кликнути лівою кнопкою мишки в тім місці, де передбачається створити контакт. З'явиться вікно (рис. 10), у якому потрібно вказати ім'я контакту, його тип (вхід або вихід), відображення його імені й статус за замовчуванням (використовується або ні).

Рис. 10 - Вікно задання контактів

Проробивши цю операцію з кожним контактом символу, одержимо зображення символу (рис. 11).

Рис. 11. Створення символу в символьному редакторі.

Після того як символ створений, потрібно зберегти його під тим же ім'ям, що й файл його опису (project.tdf) з разширенням.sym.

Тепер можна створити графічне зображення схеми використовуючи створений символ (рис. 12).

Рис. 12 - Схема з новим символом

Тепер проект готовий до компіляції та симуляції. Результати тестування наведено на рис. 13

Рис. 13. Вхідні сигнали схеми.

5. Розробка проекту з використанням таблиці істинності

SUBDESIGN progect_tb

(

A,B,C,D:INPUT;

Y:OUTPUT;

)

BEGIN

TABLE

A,B,C,D=> Y;

0,0,0,0 => 1;

0,0,0,1 => 0;

0,0,1,0 => 0;

0,0,1,1 => 1;

0,1,0,0 => 0;

0,1,0,1 => 1;

0,1,1,0 => 1;

0,1,1,1 => 0;

1,0,0,0 => 0;

1,0,0,1 => 1;

1,0,1,0 => 0;

1,0,1,1 => 0;

1,1,0,0 => 1;

1,1,0,1 => 0;

1,1,1,0 => 0;

1,1,1,1 => 1;

END TABLE;

END;

Дата добавления: 2014-01-11