Додавання двоцифрових чисел

1. Подаю перший доданок у вигляді суми десятків та одиниць (суми розрядних доданків).

2. Подаю другий доданок у вигляді суми десятків та одиниць (суми розрядних доданків).

3. Додаю десятки до десятків.

4. Додаю одиниці до одиниць.

5. Додаю одержані результати.

ІІ. Розгорненість дії при її першому показі.

Коли розумова дія учнями вже засвоєна і вони оволоділи навичкою або умінням у її виконанні, тоді вона згортається, окремі операції, що її складають, виконуються мислено і не фіксуються. Однак при першому ознайомленні необхідна повна розгорненість дії з фіксацією усіх її складових.

Наприклад, при вивченні порозрядного додавання кожний крок пам’ятки промовляється і обов’язково фіксується у розгорненому записі:

34 + 25 = 30 + 4 + 20 + 5 = 50 + 9 = 59

30+4 20+5

ІІІ. Поелементне засвоєння складної дії.

Багато математичних дій, які мають бути засвоєні учнями, є складними за своєю структурою і складаються з ряду елементарних дій. Коли учень оволодів навичкою (умінням) в такій дії, тоді він виконує всі елементарні дії цілісно, одну за одною. Однак, при засвоєнні такої складної дії, при формуванні навички або вміння в цій дії, кожну із складових її елементарних дій треба засвоїти окремо, як самостійну дію.

Наприклад, перед вивченням порозрядного додавання без переходу через розряд діти повинні засвоїти дії:

1) подання числа у вигляді суми десятків та одиниць – суми розрядних доданків;

2) додавання круглих десятків;

3) додавання чисел в межах 10.

Слід відмітити, що при навчанні учні не можуть (і не повинні) робити одночасно декілька нових дій. Тільки отримавши міцну навичку або уміння в кожної з них, вони в змозі набути уміння одночасного виконання всіх цих дій у складі складної дії.

ІУ. Усвідомленість і повноцінність навиків та вмінь.

Учні повинні мати знання, на основі яких виконується дана дія, вони повинні знати, чому саме вона виконується так, та чи можна її виконати інакше. До складу уміння мають входити навички з планування дії, прогнозування її результату, навички з контролю за перебігом виконання цієї дії. Важливо, щоб учень міг завжди пояснити, чому і як він виконує дану дію і в яких випадках її можна застосувати.

Наприклад, додавання двоцифрових чисел можна виконати порозрядно – додаючи десятки до десятків, а одиниці до одиниць, тому кожне число слід подати у вигляді суми розрядних доданків. Цю дію можна виконати інакше – додавши по частинах другий доданок до першого; у цьому випадку лише його слід подати у вигляді суми розрядних доданків, до першого доданка спочатку додати десятки, а потім до одержаного результату додати одиниці.

У. Розтягненість процесу формування навичок і вмінь.

Формування уміння являє собою тривалий процес, при цьому його не можна проводити ущільнено, протягом короткого часу шляхом багаторазових і частих вправ. Більш ефективним є розтягнення процесу формування навички чи вміння за часом, що можливо за умов:

1) включення вправ, які є підготовчими до оволодіння новим навиком або вмінням; це такі вправи, у яких учні опрацьовують будь-які елементи нового, поки ще не знайомого, навичка або вміння;

2) після того, як учні вже познайомилися з новим навиком або умінням та в деякій мірі їм оволоділи, вправи в цьому навичку або умінні не повинні перериватися, вони повинні продовжуватися як складова частина нових навиків або вмінь; це можливо, тому що всі математичні навички і вміння взаємопов’язані, слід ці зв’язки виявити і використовувати для вправ учнів.

УІ. Поетапне опрацювання кожної навички або вміння.

Як встановлено дослідженнями П.Я.Гальперіна і його співробітників, для того, щоб сформувати повноцінну розумову дію, щоб учень набув міцної навички або гарне уміння в цій дії, необхідно, щоб процес її формування містив ряд обов’язкових етапів. Дія, перед тим, як стати розумовою, узагальненою, скороченою і засвоєною, проходить через перехідні стани. Основні з них і складають етапи засвоєння дії, кожний із котрих характеризується сукупністю змін основних властивостей дії.

Дата добавления: 2014-01-11