Заголовки текстів-транскрипцій джерел усної історії

Рекомендації щодо транскрипції усних повідомлень науково-популярним методом

Транскрипція джерел усної історії науково-популярним методом адресована професійним історикам, зорієнтованим на встановлення перебігу фактів та подій, не відображених у інших типах джерел й водночас доступна для сприйняття широкої громадськості й може задовольнити культурологічні потреби. Науково-поопулярний метод транскрипції джерел усної історії може бути використаний у виданнях наукового та науково-популярного типу.

Науково-поопулярний метод транскрипції передбачає передачу на письмі відповідей респондента із застосуванням звичайних знаків пунктуації: звичайне твердження – /./; звичайне запитання – /?/; запитання з емфазою – /?! або??/; твердження з емфазою – /!/ та ін.. Транскрипція запитань інтерв'юера не обов’язкова.

Для полегшення сприйняття публікації рекомендований розподіл тексту на абзаци усередині однієї репліки. Повтори, вигуки, обмовки, інші елементи усного мовлення, які не несуть інформаційного навантаження, мають бути опущені.

Видання джерел усної історії науково-популярним методом транскрипції може здійснюватися комплексним або друкарським способом. Комплексний спосіб (усні повідомлення подаються у вигляді транскрипції та у аудіо запису) є оптимальним, друкарський (усні повідомлення подаються у вигляді транскрипції) – допустимим у випадку, коли технічні чи економічні причини не дозволяють опублікувати джерела усної історії оптимальним комплексним способом. У виданнях наукового типу рекомендується публікація джерел усної історії комплексним способом, у виданнях науково-популярного типу – друкарським.

У випадку, якщо технічні й економічні умови дозволяють, науково-популярне видання може містити аудіозапис найбільш яскравих та доступних для розуміння фрагментів інтерв'ю. Допускається публікація окремих витягів з інтерв'ю.

Текст-транскрипція кожного джерела усної історії забезпечується редакційним заголовком, котрий містить загальну характеристику джерела.

В залежності від типу видання можливе використання як розширеного так і скороченого заголовку.

У розширеному заголовку вказується:

- дати та місця проведення інтерв'ю;

- прізвище, ім'я, по-батькові респондента;

- дата та місця народження респондента;

- місце постійного проживання респондента на момент інтерв’ю;

- ім’я особи, яка здійснювала опитування та назва установи, що здійснювала проект запису джерел усної історії.

У виданнях наукового типу заголовки мають включати всі вищеозначені елементи.

Зразок розширеного заголовку для видань наукового типу:

№12

2002 р., червень 27 — с. Біленьке Запорізького району Запорізької області — Інтерв’ю з Цебро Катериною Іванівною, 1921 року народження, мешканкою с. Біленьке Запорізької області, проведене Н.І. Швайбою (Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького)

У виданнях науково-популярного типу допускається скорочення кількості елементів заголовку.

Зразок скороченого заголовку для видань наукового типу:

№12

Інтерв’ю з Цебро Катериною Іванівною, 1921 року народження, записане у с. Біленьке Запорізької області 27.06. 2002 р.

Дата добавления: 2014-01-11