Гострота конфлікту – ступінь зіткнення інтересів, глибина суперечностей учасників конфлікту

Соціальний конфлікт – це зіткнення інтересів двох або більше індивідів або соціальних груп.

Соціологія конфлікту – це галузь соціології яка вивчає сутність, зумовленість, наслідки та управління конфліктом, як соціальним явищем.

Проблеми які дослідує соціологія конфлікту:

n Дослідження сутності конфлікту

n Джерела походження конфлікту

n Вивчення ступеню конфліктності суспільства

n З`ясування специфіки соціального підходу до вивчення конфлікту

n Взаємозв`язок конфліктів на макро- та мікрорівні

n Управління конфліктом

n Передбачення конфлікту

Межі конфлікту – зовнішні структурно-динамічні кордони конфлікту. (визначається кількістю учасників, просторово (обмеження територіально), часовими межами (обмеження часовими межами).

Конфліктанти – учасники конфлікту.

Г. Зіммель стверджував, що конфлікти виконують як негативні так і позитивні функції, що безконфліктне суспільство є недієздатним.

Однією з позитивних функцій конфлікту він називав інтегруючу, суть якої полягає в тому, що учасники конфлікту об`єднуються, щоб відстояти свої власні інтереси.

Парсонс конфлікт розглядав як соціальну аномалію, яка дезорганізовує і дестабілізує життєдіяльність суспільства. Тому найголовніше завдання суспільства є попередження конфліктів та підтримання безконфліктних відносин.

Р. Дарендорф (нім. вч.) стверджуючи, що будь-яке суспільство переживає конфліктні ситуації і завдяки раціональним методам регулювання конфліктів можна їх зробити безпечними для функціонування суспільства.

Головні причини конфлікту:

n протилежні орієнтації сторін – суб`єктів взаємодії

n різноманітність соціально-економічної орієнтації

n суперечності між елементами соціальної структури суспільства

n соціально-психологічні чи морально-етичні проблеми

Конфлікти поділяються:

1. За функціями:

А) конструктивні

Б) деструктивні

2. за принципом доцільності/недоцільності конфлікту:

А) закономірні (неминучі)

Б) необхідні

В) вимушені

Г) функціонально-невиправдані

3. За динамікою розвитку конфліктів виділяють наступні різновиди:

-- на етапі виникнення:

А) стихійні

Б) заплановані

В) провоковані

Г) ініціативні

-- на етапі розвитку:

А) короткочасні

Б) тривалі

В) затяжні

-- на етапі усунення

А) керовані

Б) обмежено-керовані

В) некеровані

-- на етапі затухання

А) спонтанно припиняються

Б) припиняються під дією засобів, які були віднайдені учасниками конфлікту

В) вирішуються за втручанням зовнішніх сил

Відповідно до складу учасників можуть бути такі конфлікти:

n внутрішньоособистісні (їх досліджує психологія, а не соціологія)

n міжособистісні:

- ресурсний (ґрунтується на розподілі матеріальних ресурсів)

- ціннісний (щодо традицій, стереотипів, вірувань)

Відповідно до критерію реальності міжособистісні конфлікти поділяються на:

- справжні (об`єктивно існує і адекватно сприймається)

- умовні (залежить від зовнішніх обставин, які можуть швидко змінюватись)

- змішані (один конфлікт приховує за собою інший)

- латентні (конфліктна ситуація існує, а самого конфлікту немає)

- *** (об`єктивних причин для конфлікту немає, лише невірно сприймається та розуміється якась ситуація)

n між групові конфлікти:

- прості – вербальна або фізична агресія, переслідування, саботаж та бойкот

- складні – суспільний протест, бунт, соціальна революція та війна.

Найважливіші стадії розвитку конфлікту:

n передконфліктна ситуація

n інцидент (перша сутичка між учасниками конфлікту)

n Ескалація (окремі дії, які відбуваються між сторонами)

n Кульмінація (найвища точка загострення відносин)

n Завершення конфлікту:

- насильство

- роз`єднання, розрив

- примирення

n післяконфліктна ситуація.

Позитивні функції конфлікту:

n *** про осередки соціальної напруги

n Інноваційна

n Консолідуюча

n Активізація соціальних зв`язків

n Комунікативна

n Зняття соціальної напруги

Негативні функції конфлікту:

n дестабілізуюча

n дезінтегруючи (послаблення соціальних зв`язків у суспільстві)

n аксіологічна (загострюється сприйняття цінностей, інтересів, які були причиною даного конфлікту

Основними напрямами профілактики конфліктів:

n створення необхідних умов для зменшення конфліктів та розв`язання їх неконфліктними способами

n ліквідація соціально-психологічних причин конфліктів, блокування особистісних причин виникнення конфліктів.

Найважливішою формою подолання конфлікту є його вирішення. Форми вирішення:

n врегулювання

n затухання

n переростання конфлікту в інший конфлікт, усунення конфлікту

Засоби вирішення конфлікту:

n усунення причин конфлікту

n зміна вимог однієї із сторін

n боротьба

n консенсус

До різновидів стратегії виходу із конфліктів належать:

n суперництво (одна сторона нав`язує свої умови вирішення конфлікту іншій стороні)

n компроміс

n пристосування (вимушена або добровільна відмова від боротьби)

n уникнення вирішення проблем

n співробітництво (в основному переговори)

Під-час переговорів його учасники можуть застосувати наступний тип поведінки:

n компроміс

n відносний компроміс або асиметричне рішення

n прийняття нового рішення

Етапи переговорів:

n підготовчий

n проведення переговорів

n аналіз результатів переговорів і виконання досягнутих домовленостей

Серед найважливіших принципів дослідження соціальних конфліктів є:

n принцип розвитку

n принцип загального зв`язку

n принцип єдності теорії, практики і експерименту

n принцип системного підходу

n принцип об`єктивності

n принцип конкретного історичного періоду

n діалектичний принцип

Дата добавления: 2014-01-11