Інформаційні технології: поняття, призначення, основні принципи роботи та особливості використання

Першим технічним і технологічним способом передачі інформації на великі відстані за допомогою електрики можна вважати звичайний електричний ліхтар. На основі застосування електрики виникли такі технології комунікації, як телефон, телеграф, радіо, телебачення. З часом електрифікація переросла в електронізацію, остання породила таке соціальне явище, як комп'ютеризація – впровадження електронно-обчислювальної (комп'ютерної) техніки і технологій у різні сфери соціальної діяльності, зокрема комунікації між людьми. Електронізація наповнила новим змістом таку соціальну категорію, як "автоматизація" інформаційних процесів у суспільстві. На межі автоматизації та електронізації виникла категорія "комп'ютеризація".

Згідно ст. 1 Закону України “Про Національну програму інформатизації”, під інформаційною технологією слід розуміти цілеспрямовану організовану сукупність інформаційних процесів із використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість опрацювання даних, пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Якщо розглядати проблему формування інформаційного суспільства в цілому, то специфіка сучасного етапу полягає в тому, що подальший прогрес інформаційних і телекомунікаційних технологій залежить не тільки від досягнень у галузі технологій, а від того наскільки швидко будуть пристосовані до нових реалій старі норми, які регулюють традиційно різні сектори, - телекомунікації, телебачення та інші засоби масової інформації.

У різних сферах суспільного життя щодо засобів інформації нерідко вживається термін "електронні засоби". Як синонім використовують інші категорії: "електрона техніка", "електронні технології", "електронно-обчислювальні засоби", "комп'ютерні засоби", "автоматизовані системи інформації", а також категорія "автоматизовані інформаційні системи".

Правова система - це база даних, у якій містяться нормативні і відомчі акти органів влади, міністерств і відомств. Основна задача, яка вирішується правовою системою - забезпечення користувача повною, оперативною, актуальною і достовірною правовою інформацією. Серед найбільше поширених правових інформаційних систем можна назвати такі як "Гарант", "Кодекс", “Українське законодавство”. Подібні системи існують у США ("LEXIS/NEXIS", "Westlaw"), у Німеччині ("Juris") і в інших країнах.

У правових системах, крім баз даних нормативних документів подані так звані тематичні пакети. Вони містять матеріали по різноманітних галузях права, словники, електронні версії різноманітних друкарських видань, консультації. Багато фірм, що поширюють системи, пропонують різноманітні послуги користувачам, що включають пошук і друкування документів по індивідуальних замовленнях.

В Україні самою значною правовою системою є сайт Верховної Ради «Законодавство України», який дозволяє здійснювати пошук нормативно-правових актів України. Правова система дозволяє здійснювати розширений пошук документів по реквізитах (по назві, даті прийняття, відомчому органу), система ознайомлення з найновішими документами (прийнятими за останні 2 тижні), проекти законодавства і ряд інших зручних і цікавих не тільки для професіоналів-юристів даних, але і для політологів, студентів.

Експертними системами (або системами, заснованими на знаннях) називаються програми, які не тільки містять масиви визначених даних і надають засоби пошуку потрібних фрагментів у цих масивах, але володіють "штучним інтелектом". Така система звичайно складається з програми - "інструментальних засобів" - і "бази знань". "База знань", у свою чергу, складається з фактів і правил. Факти - це відомості про досліджувану предметну область, правила - це умозаключення. Для успішної роботи експертної системи необхідно, щоб правила і факти були формалізовані, тобто описані на спеціальній мові. Втім, існують інструментальні засоби, які припускають створення бази знань на обмеженій природній мові.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" автоматизована (інформаційна) система – це організаційно-технічна система, в якій реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. А інформаційно-телекомунікаційна система – сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Інформаційні ресурси - окремі документи й окремі масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших інформаційних системах).

У наш час термін “інформаційна система” використовується у двох трактуваннях. У вузькому розумінні “інформаційна система” використовується для визначення системи процедур при роботі з даними, тобто характеризує технологічний процес, що включає виконання таких функцій: збір первинних даних (спостереження); підготовка даних до обробки; контроль; обробка даних; зберігання та пошук даних; випуск даних; переказ даних. Сукупність усіх перелічених функцій утворює процес обробки даних.

У більш широкому значенні термін “інформаційна система” використовується для позначення системи, завданням якої є продукування інформації, що необхідна для цілей управління. Ціль побудови інформаційних систем полягає в наданні підтримки в процесі прийняття рішень.

Еволюцію інформаційних систем багато спеціалістів пов'язують з використанням комп'ютерів у менеджменті. Спочатку були мейнфрейми (тат/гате) – великі ЕОМ, в яких інформація, що народжувалася в організації, зберігалася та оброблялася централізовано. У 80-ті роки сталася четверта інформаційна революція: з'явився персональний комп'ютер. Він не тільки довів потоки інформації до кожного робочого місця, а й дав змогу, не відходячи від нього, обробляти інформацію за комп'ютерними правилами.

Загальними характеристиками інформаційних систем і організацій є такі.

1. Будь-яка інформаційна система й організація є системою, яка може бути піддана аналізу, побудована і керована на підставі загальних принципів побудови систем.

2. Подібні системи більш динамічні, ніж статичні, у зв'язку з чим треба враховувати їх динамічну природу.

3. Елементи кожної системи з'єднані функціонально. Будь-яка організація або інформаційна система видає вихідну продукцію, яка є ціллю системи. Вихідною продукцією інформаційної системи є інформація, на підставі якої приймається певне рішення. Основна частка зусиль, що скеровані на побудову інформаційної системи, присвячена програмуванню цих рішень.

Таким чином, під інформаційною системою розуміють сукупність видів діяльності, що забезпечують збір, переказ, зберігання, відбір, обробку, видачу та подання інформації на запит управління. Завданням інформаційної системи є забезпечення достатньої кількості правильних та докладних даних у потрібний час для підготовки рішення.

Інформаційна система може бути ручною, механізованою чи автоматизованою залежно від того, які засоби використовуються для виконання завдань, що стоять перед нею. Управлінські інформаційні системи в державному управлінні належать до класу управлінських інформаційних систем.

Технологічною основою управлінської інформаційної системи є інформаційний процес. Він складається з таких процедур:

· збір даних, реєстрація – метою є одержання точного, своєчасного, достовірного і повного відображення всієї інформації про діяльність необхідних об'єктів;

· передача даних – здійснюється доставка необхідної інформації з різних носіїв інформації, наприклад, пошти, можливо кур'єром чи ін.;

· збереження інформації – ця процедура пов'язана з багаторазовістю, тривалістю використання умовно-постійної інформації в обробці, необхідністю накопичення інформації у зв'язку з розривом у часі її збору й обробки;

· обробка інформації – послідовність арифметичних і логічних операцій з одержання результативної інформації, наприклад, розрахунок відносних показників фінансової діяльності підприємства, установи, організації на основі первинних даних;

· передача результатної інформації – здійснюється передача інформації переважно у вигляді файлів;

· споживання результатної інформації – використання результатів обробки інформації для діяльності безпосередньо органів державного управління.

Засоби забезпечення автоматизованих інформаційних систем і їхніх технологій - програмні, технічні, лінгвістичні, правові, організаційні засоби (програми для електронних обчислювальних машин, засоби обчислювальної техніки і зв'язку, словники, тезауруси і класифікатори, інструкції і методики, положення, статути, посадові інструкції, схеми та їхнього опису, інша експлуатаційна і супровідна документація), використовувані або утворювані при проектуванні інформаційних систем, які забезпечують їхню експлуатацію.

Геоінформаційні системи – сучасні комп'ютерні технології, що дають змогу поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо).

Отже ми визначилися з поняттями інформаційних технологій, їх систем та різновидів.

Дата добавления: 2014-01-11