Нейро-фiзiологiчнi основи свiдомих I підсвiдомих процесiв

Найнижчий рiвень психiки утворює підсвiдоме.

Підсвідоме - це сукупнiсть психiчних процесiв i станiв, якi зумовленi впливами (стимулами), що не усвiдомлюються людиною. Підсвiдоме являє собою форму вiдображення свiдомостi, при якiй втрачається повнота орiєнтування у часi i мiсцi дiї, порушується мовне регулювання поведiнки, неможливий цiлеспрямований контроль людиною своїх дiй i оцiнка їх наслiдкiв. До підсвiдомого вiдносять психiчнi явища, що виникають у снi, зворотнi реакцiї на субпороговi подразники; рухи, якi в минулому були свiдомими, але завдяки повторенню стали автоматизованими i тому бiльше неусвiдомленими; деякi спонукання до дiяльностi, коли вiдсутнє усвiдомлення мети. До підсвiдомого вiдносять i деякi патологiчнi феномени: марення, галюцинацiї. Підсвiдоме - це настiльки ж специфiчний психiчний прояв, притаманний людинi, як i свiдомiсть; воно детермiноване суспiльними умовами iснування i виступає як часткове, недостатньо адекватне вiдображення свiту мозком людини.

Фiзiологiчною основою ясної свiдомостi, за I.П. Павловим, є оптимальна активнiсть на даний момент певної дiлянки кори великих пiвкуль мозку, що перемiщується по її поверхнi, iз негативною iндукцiєю по периферiї. Повний об’єм ясної свiдомостi забезпечується лише об’єднаним функцiонуванням усiх вiддiлiв головного мозку.

Уся iнформацiя, що потрапляє до мозку, спочатку аналiзується на пiдсвiдомому рiвнi, за участю невеликого об’єму нервових елементiв кори i пiдкоркової ділянки, достатнього для даної ситуацiї. У цьому випадку виникають рефлекторнi автоматизованi реакцiї, максимально енергетично «економнi» i швидкi. На пiдсвiдомому рiвнi здiйснюються усi iнстинктивнi реакцiї (самозбереження - напад, втеча чи зацiпенiння, харчова, продовження роду), автоматизованi дiї на зразок добре засвоєних професiйних i побутових навичок та iн., а також так званi помилки на словi, ляпсуси, психологiчнi захиснi механiзми особи. Ми здатнi охопити ясною свiдомiстю лише маленьку частину усього об’єму iнформацiї з навколишнього свiту, несвiдомо ми реагуємо та вiдзначаємо значно бiльше нiж усвiдомлюємо. Об’єм нашої свiдомостi обмежений здатнiстю зберiгати слiди максимум семи одиниць iнформацiї у будь-який момент часу. – «Ми формуємо звички i тим самим звiльняємо себе для того, щоб помiчати iншi речі» (Дж. Мiллер). За даними деяких авторiв, не менш нiж 70% наших життєвих процесiв здiйснюється підсвiдомо.

До сфери свiдомостi iнформацiя пiдключається за необхiдностi не автоматичної (шаблонної), гнучкої, рiзнобiчної, творчої зворотної реакцiї. У цьому випадку до дiї залучається велика маса нейронiв кори i пiдкоркової ділянки, виникає загальна зворотна реакцiя активацiї, i реакцiя на сигнал стає усвiдомленою.

Мiж свiдомими i пiдсвiдомими процесами iснує динамiчна рухома рiвновага, яка визначається характером взаємовiдносин суб’єкта iз дiйснiстю, його життєвим досвiдом, iсторичним досвiдом людства, а також станом ЦНС. Чим вищий рiвень морально-етичних та iнтелектуальних властивостей особи, її суспiльної свiдомостi, тим бiльш свiдома її поведiнка.

Окрiм пiдсвiдомого та свiдомого рiвнiв психiчних процесiв, П.В. Сiмонов видiляє також надсвiдомий, який проявляється на початкових етапах творчостi, що не контролюються свiдомiстю i волею, i називається творчою iнтуiцiєю.

Дата добавления: 2014-01-11